Розрахунок погашення кредиторської заборгованості за придбані матеріали

1. Залишок кредиторської заборгованості на кінець періоду, грн?

2. Сума кредиторської заборгованості до погашення в поточ­ному періоді, грн.

3. Виплати по закупках матеріалів, грн.

4. Всього виплати, грн (рядок 2 + рядок 3).

Бюджет трудових затрат. Даний бюджет складається вихо­дячи із бюджету виробничих даних про продуктивність праці і ставок оплати основного виробничого персоналу. Визначає необ­хідний робочий час (у годинах), що потрібний для виконання плану виробництва. Він розраховується як добуток кількості одиниць продуктів (послуг) на норму затрат праці в годинах на одиницю продукції. У цьому бюджеті (чи в окремому) визначаю­ться також і затрати на оплату праці як добуток необхідного ро­бочого часу на різні часові ставки оплати праці.

Прямі затрати на оплату праці — це затрати на заробітну плату виробничого персоналу.

В бюджеті прямих затрат на оплату праці виробничого персо­налу необхідно виділити дві частини:

• фіксовану частину.

• відрядну частину.

У спрощеному вигляді цей бюджет можна подати так.

Бюджет прямих витрат на оплату праці основного виробничого персоналу

1. Об'єм виробництва продукції.

2. Затрати праці основного персоналу.

3. Разом затрати праці персоналу.

4. Вартість однієї години.

5. Витрати на оплату основного персоналу.

Бюджет загальновиробничих витрат — це деталізований план виробничих витрат, відмінних від прямих, які необхідні для виконання плану виробництва. Метою складання цього бюджету є інтеграція всіх бюджетів загальновиробничих витрат, розроб­лених менеджерами з виробництва й обслуговування та форму­вання інформації для обчислення нормативів цих витрат на пла­новий період. У спрощеному вигляді цей бюджет можна предста­вити так:

Бюджет загальновиробничих витрат

1. Оплата праці (всіх працівників у бюджеті витрат на оплату праці).

1. Амортизація, грн.

2. Непрямі витрати на матеріали, грн.

3. Поточний ремонт, грн.

4. Інші витрати грн.

5. Разом (рядки 1+2 + 3 + 4 + 5), грн.

Бюджет адміністративних витрат — це деталізований план поточних операційних витрат, відмінних від витрат, безпосеред­ньо пов'язаних з виробництвом і збутом, але необхідних для під­тримки діяльності підприємства в цілому. Бюджет необхідний для контролю адміністративних витрат. Витрати не пов'язані з виробництвом або витратами діяльності. Велику частину цього бюджету становлять постійні витрати. У спрощеному вигляді цей бюджет можна представити так:

Бюджет адміністративних витрат

1. Оплата праці, грн (працівників адміністративного апарату):

2. Амортизація, грн.

3. Поточний і капітальний ремонт, грн.

4. Інші витрати на матеріали, грн.

5. Інші витрати, грн.

6. Разом (рядки 1+2 + 3+4 + 5), грн.

Бюджет витрат на збут. У ньому деталізуються всі планові витрати, пов'язані зі збутом продукції і послуг. Витрати на збут (реклама, комісійні, транспортування продукції та інші витрати відповідно до П(С)БО). Окремі витрати є змінними (комісійні, транспортні), інші витрати — на рекламу і заробітну плату стар­ших контролерів — постійні.

За розроблення і виконання бюджету витрат на збут несе від­повідальність відділ продажу. У спрощеному вигляді цей бюджет можна представити так:

Бюджет витрат на збут

1. Заплановані продажі, грн.

2. Змінні витрати на збут, %.

3. Змінні витрати на збут, грн.

4. Постійні витрати на збут, грн.

5. Усього витрати на збут, грн (рядок 3 + рядок 4).

Бюджети за видами витрат розробляють менеджери усіх підрозділів підприємства. У консолідації та аналізі цих розробок головну роль відіграє фінансовий відділ. На базі аналізу витрат за підрозділами і загального їх обсягу фінансовий відділ визначає можливості вдосконалення розрахунків з метою отримання най­ліпшого фінансового результату. Завдання фінансового менедже­ра — указати іншим менеджерам напрямки підвищення прибут­ковості їхніх підрозділів.

Формування бюджету витрат розпочинається з детально­го їх аналізу за минулий та поточний роки (витрати загальні, на одиницю продукції, на закупівлю сировини за видами про­дуктів і т. п.).

У процесі підготовки фінансовим відділом звітів за кожним підрозділом (центром витрат) виділяються згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(С)БО постійні та змінні витрати. Змінні витрати — це витрати, що прямо залежать від об­сягу виробництва. Постійні — ті, що від нього не залежать.

Змінні витрати розраховуються на базі аналізу поточних ви­трат та прогнозованого їх зростання (зниження) протягом наступ­ного періоду.

На базі цих даних, а також на базі бюджету виробництва за кожним підрозділом визначаються змінні витрати і складається бюджет. Поряд із змінними витратами розробляється бюджет пос­тійних витрат. Постійні витрати визначаються за такими метода­ми розрахунку: метод відсотка від обсягу продажу; метод ви­трат на одиницю продукції; метод аналізу цілей та завдань.

Найчастіше використовується метод витрат на одиницю продукції. Усі фінансові розрахунки проводяться у вартісному виразі на одиницю продукції.

Витрати на маркетинг розраховуються за методом аналізу ці­лей і завдань. Результатом розрахунку є визначення тенденцій зміни витрат на рекламу залежно від обсягу продажу, у відно­шенні на одного покупця, залежно від виду товару тощо.

Розрахунки змінних і постійних витрат за підрозділами (цент­рами витрат) фінансовий відділ використовує, розробляючи бю­джет витрат. Останній складається на основі принципу аналізу маржинального прибутку, що дає можливість розробити кілька варіантів досягнення фінансового результату. Фінансовий мене­джер оцінює загальний обсяг витрат по підприємству і за по­треби уточнює бюджет витрат.

У процесі бюджетування здійснюється аналіз беззбитковості і визначається точка беззбитковості. Вона відповідає обсягу про­дажу, за якого виручка дорівнює сумі постійних та змінних ви­трат відповідно до заданого обсягу виробництва та коефіцієнта використання виробничих потужностей. Аналіз беззбитковості допомагає визначити можливості для зростання прибутку. Що нижча точка беззбитковості, то більший прибуток і менший опе­раційний ризик. У спрощеному вигляді цей бюджет можна пред­ставити так:

Прогноз фінансових результатів

1. Виручка від реалізації, грн, мінус

2. Виробнича собівартість реалізації продукції, грн, мінус

3. Витрати на збут, грн, мінус

4. Адміністративні витрати, грн., дорівнює

5. Прибуток від реалізації, грн., плюс

6. Прибуток від фінансових операцій, грн., плюс

7. Прибуток від інших операцій.

8. Всього валовий прибуток (рядок 5 + 6 + 7), мінус

9. Податок на прибуток, мінус

10. Використання прибутку, дорівнює

11. Нерозподілений прибуток.

Характеристика фінансового бюджету підприємств. Про­гнозування грошових потоків дає змогу визначити майбутні грошові надходження підприємства та його витрати. Такий про­гноз забезпечує контроль за майбутніми грошовими потоками. Бюджет грошових коштів — це план грошових надходжень і платежів. Принципово важливим у бюджетуванні руху грошових коштів є визначення часу (терміну) фактичних надходжень і пла­тежів. Бюджет грошових коштів підприємства складає фінансовий відділ. Бюджет складається на місяць, декаду, що дає можливість урахувати сезонні коливання грошових надходжень. Грошові по­токи підприємства забезпечують його ліквідність. Прогнози гро­шових потоків є більш достовірними на найближчий час, ніж на далеку перспективу. Побудова бюджету грошових коштів починається з аналізу надходжень за реалізовану продукцію.

Розгляньмо порядок формування бюджету грошових коштів під­приємством. Основну частину продажу підприємство здійснює в кре­дит, і надходження грошей на її поточний рахунок відкладається на строк, визначений умовами угоди з покупцем продукції. Фірма надає своїм покупцям відстрочку платежу на ЗО днів; 90% продажу здійсню­ються в кредит, 10% — з негайною оплатою. 90% залишку заборгова­ності оплачується через місяць, і до 10% — через два місяці після ви­ставлення рахунка. За цих умов, якщо в січні було продано товарів на 250 тис. дол., то заборгованість у 25 тис. грн. погашається негайно. З 225 тис. грн., що становлять 100% залишку за кредитною угодою 90% (або 202,5 тис. дол.) мають надійти в лютому і 10% (або 22,5 тис. дол.) — у березні. Аналогічно обчислюються грошові надходження в інші міся­ці. Фахівці фінансового відділу фірми повинні враховувати можливі за­тримки з оплатою. У періоди економічних спадів строки оплати стають тривалішими, а частка безнадійних боргів збільшується. Тому бюджет грошових коштів має ґрунтуватися на реальній ринковій ситуації.

Грошові кошти, що надходять від продажу продукції (робіт, послуг), використовуються підприємством і, відповідно, відо­бражають їх витрати.

Розпис витрат використовується для прогнозування суми чи­стих грошових потоків, а також складання бюджету грошових доходів і витрат на кожний місяць. Сума чистих грошових по­токів може бути позитивною (надлишки) і негативною (дефі­цит). Сальдо чистого грошового потоку на початок місяця збільшується на суму вхідного грошового потоку і зменшується на суму вихідного грошового потоку поточного місяця. У такий спосіб визначається залишок чистого грошового потоку на по­чаток наступного місяця. У спрощеному вигляді цей бюджет можна представити так:

Бюджет грошових коштів

1. Грошові кошти на початку періоду.

2. Надходження грошових коштів:

• від користувачів;

• грошові кошти в споживачів.

3. Витрати грошових коштів:

• на основні матеріали;

• на оплату праці основного персоналу;

• загально виробничі витрати;

• витрати на збут та управління;

• податок на прибуток;

• закупівля обладнання;

• дивіденди;

• разом.

4. Надлишок (дефіцит) грошових коштів.

5. Фінансування:

• отримання позики;

• погашення позики;

• виплата відсотків;

• разом.

6. Грошові кошти на кінець періоду.

Для підтримки ліквідності підприємство може залучати зов­нішні джерела фінансування.

Можливі джерела короткострокового фінансування представ­лені на рис. 10.4.

Покрити дефіцит коштів підприємство може за рахунок коро­ткострокового кредиту також іншими способами — відстрочити капітальні витрати або продати частину активів. За надмірних залишків грошових коштів і сприятливої ситуації на фондовому ринку ці залишки можна спрямовувати на купівлю цінних папе­рів, які завжди можна реалізувати в разі необхідності. Плануван­ня бюджету грошових надходжень і витрат підприємства корисне саме тим, що бюджет допомагає запобігти можливим неплатежам покупців продукції.

Варіанти прогнозів ураховують зниження або зростання про­дажу, скорочення або продовження часу між пред'явленням ра­хунка до сплати та його оплатою.

Бюджет (капітальних, фінансових) інвестицій. Бюджетування капітальних інвестицій відображає планові витрати, вибір проектів та джерел фінансування. Бюджетування капітальних ін­вестицій спрямовує розвиток підприємства та ефективність його діяльності.

Бюджет капітальних інвестицій на основі вибраного крите­рію рентабельності інвестицій визначає, які довгострокові ак­тиви необхідно придбати або побудувати. Бюджет капітальних інвестицій впливає на бюджет руху грошових коштів, прогноз прибутків і збитків (фінансових результатів) на бюджетний бух­галтерський баланс (змінюючи величину основних засобів та ін­ших довгострокових активів).

Бюджетування капітальних інвестицій здійснюється з ураху­ванням аналітичних показників їхньої економічної ефективності: періоду окупності інвестицій; внутрішньої ставки доходу (стан­дартний внутрішній коефіцієнт прибутковості); чистої теперіш­ньої вартості; індексу рентабельності.

Прогнозний бухгалтерський баланс характеризує зміни фі­нансового і майнового стану підприємства за умови виконання і передбачених бюджетами господарських і фінансових операцій. Прогнозний баланс комерційної діяльності підприємства складається методом визначення відсоткового відношення активів до продажу. Він ґрунтується на тому, що на рух активів підприємства впливають зміни обсягу реалізації. За скорочення обсягу продажу зменшується сума активів і, навпаки, за зростання продажу постає необхідність у збільшенні суми активів.

У разі використання цього методу активи поділяють на такі, що на них впливають зміни обсягу продажу (вони називаються спонтанними), і активи, незалежні від цих змін. Більша частина активів залежить від обсягу продажу. Так, дебіторська заборгованість, товарно-матеріальні запаси прямо пов'язані зі зменшен­ням або збільшенням продажу.

Статті пасиву балансу визначаються аналогічно через зміни, що відбуваються. Так, збільшення кількості зайнятих працівників веде до зростання показника «нарахована, але не виплачена заро­бітна плата», зростатиме оподаткування. Для розрахунку прогно­зного балансу необхідно передовсім проаналізувати баланс за попередній рік.

Приклад

Розрахунок статей балансу, що прогнозувався підприємством на кі­нець планового року. Спочатку обчислюють відсоткові відношення спонтанних статей балансу на кінець 2001 року до суми продажу. Якщо стаття балансу «грошові кошти» дорівнює 10 млн. дол. на 500 млн. дол. продажу, тобто становить 2% від продажу, то для визначення цієї суми і за балансом на кінець планового року прогнозований обсяг продажу необхідно помножити на визначений відсоток. У такий спосіб обраховуються всі статті активів і пасивів та їхня загальна сума.

Цей розрахунок можливий у разі задовільного фінансового стану підприємства і належного рівня запасів сировини, а також дебіторської заборгованості. Коли прогнозується зміна активів і пасивів, то й прогнозовані активи/пасиви обчислюються з урахуванням відсотка їхнього зростання чи падіння.

Якщо сума розрахованих пасивів не покривається наявними активами, то підприємству необхідно знайти джерела покриття різниці між пасивами та активами, тобто або збільшити власний капітал, або вдатися до збільшення заборгованості. Під час ви­значення джерел фінансування враховується структурна політика щодо формування капіталу.

Приклад

Підприємство уклало договір із власниками облігацій про підтримку відсоткового співвідношення заборгованості й активів на рівні 50%, а отже, половина активів підприємства може бути покрита заборгованістю. Крім цього, підприємство може зобов'язатися підтримувати поточний коефіцієнт ліквідності на рівні 2,5 або вище. Таким чином, умови договору, підписаного підприємством, є обмеженнями за визначення додаткових джерел фінансування. Обмеження можуть бути пов'язані із зобов'язаннями перед акціонерами.