10.5. Бюджетування в системі оперативного фінансового планування

Сутність і значення бюджетування. За умов ринкової економіки спостерігається відхід від загального планування на підприємстві в бік фінансового з розробкою цілої низки бюджетів за структурними підрозділами, тобто відзначається зростання ролі внутріфірмового фінансового планування. Бюджет — це оперативний фінансовий план, що складається у формі кошторису або балансу доходів і витрат на короткостроковий період і забезпечує ефективний контроль за надходженням та витрачанням коштів на підприємстві.

Бюджетне планування включає два етапи:

1) планування розроблення бюджетів;

2) моніторинг (контрольний супровід, нагляд за виконанням бюджетів).

Бюджети, що розробляються на підприємстві, різні за формою та змістом. Ті, які характеризують проміжні операції —закупівлю сировини і матеріалів, бюджет виробництва, включають інформацію тільки про витрати; інші, наприклад бюджет продажу, — тільки про доходи і т. п. Укрупнені бюджети (бюджет грошових коштів) відображають як витрати, так і доходи підприємства. Форми бюджету підприємство вибирає самостійно.

Значення бюджетування (розроблення системи бюджетів на підприємстві) полягає у поліпшенні планування, що позитивно впливає на підвищення продуктивності праці працівників підрозділів та ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів.

Бюджетування спрямоване на виконання двох основних завдань: 1) визначення обсягу складу витрат, пов'язаних з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів; 2) забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами.

Бюджетування — це стандартизований процес, що базується як на самостійно розроблених підприємством, так і на загальновизнаних вимогах і процедурах. До останніх належать:

1)розроблення бюджетів усіма підрозділами, що сприяє полі­пшенню координації дій усередині підприємства;

2)забезпечення єдиного порядку підготовки, аналізу і затвердження бюджетів;

3. координація діяльності підрозділів підприємства в процесі розроблення бюджетів;

4. структурованість бюджетів;

5. обґрунтованість показників бюджетів досягнутими резуль­татами, тенденціями, економічними чинниками та заданими темпами розвитку підприємства;

6. відкритість бюджетів до змін (надання менеджерам прав коригування показників бюджету відповідно до виявлених проб­лем чи зміни обсягів виробництва і продажу);

6. участь у бюджетуванні менеджерів усіх підрозділів, що від­повідають за виконання бюджету.

Процес бюджетування на підприємстві включає складання опе­ративного, фінансового і зведеного (консолідованого) бюджетів, управління і контроль за виконанням бюджетних показників.

Бюджети, що застосовуються в системі оперативного фінан­сового планування, класифікуються за низкою ознак (рис. 10.2).

У процесі бюджетування враховуються такі чинники: стадії життєвого циклу продукту, що виробляється; постійні і змінні потреби покупців; рівень конкуренції; трудові ресурси; тенденції розвитку технології; рівень підприємницького і фінансового ри­зику; потреби і ресурси виробництва; запаси на складі; вартість сировини; маркетингові й рекламні умови; ціноутворення на то­вари (послуги); моральне старіння товарів і послуг.

Бюджетування здійснюється «знизу догори» і «згори донизу». Бюджетування «знизу догори» (з рівня підрозділів) проводиться із залученням працівників підрозділів. При складанні бюджету «згори донизу» бюджет передається керівництвом менеджерам структурних підрозділів для його деталізації та розроблення рекомендацій.

Завдання оперативного рівня такі самі, як і завдання підпри­ємства в цілому, тому індивідуальні бюджети вільно інтегрують ся в консолідований (зведений) бюджет підприємства.

Складання бюджету включає такі етапи:

1. Підготовка прогнозу і бюджету продажу.

2. Визначення очікуваного обсягу виробництва.

3. Розрахунок витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції.

4. Складання фінансових планів.

5. Розрахунок і аналіз грошових потоків.

Підготовка до бюджетування включає функціонально-вартісний аналіз виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та визначення рівня, до якого можуть бути знижені витрати за одночасного збільшення прибутку, збереження якості й обсягу випуску продукції (послуг).

До переваг бюджетного планування належать:

• надання структурним підрозділам більшої самостійності у витрачанні коштів економії за бюджетом фонду оплати праці, що сприяє підвищенню матеріальної заінтересованості працівників в успішному виконанні планових завдань;

• зменшення непродуктивних витрат робочого часу працівників фінансової служби за рахунок мінімізації кількості контрольних параметрів бюджетів;

• досягнення режиму суворої економії матеріальних, трудових фінансових ресурсів підприємства.

Бюджетування включає вибір видів і структури бюджету.

1 Консолідований (зведений) бюджет складається з інтегрованих індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані обсяги продажу, витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді.

Отже, консолідований бюджет — це скоординований за всіма підрозділами і функціями план діяльності підприємства в цілому, що об'єднує блоки окремих бюджетів і створює потоки інформації необхідні для прийняття і контролю управлінських рішень у сфері фінансового планування. Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини:

• операційний бюджет (operating budget);

• фінансовий бюджет (financial budget).

Операційний (поточний, періодичний, оперативний) бюджет — це система бюджетів, що характеризує доходи і витрати за операціями або окремими функціями підприємства. Операційний бюджет включає:

• бюджет продажу (sales budget);

• бюджет виробництва (production budget);

• бюджет витрат (за видами витрат: трудових, загальновиробничих, адміністративних, витрат на збут тощо);

• прогноз прибутків і збитків (фінансових результатів).

Фінансовий бюджет — це план, в якому відображаються обсяг і структура грошових коштів та їх використання. Фінансовий бюджет включає:

• бюджет грошових коштів;

• бюджет капітальних інвестицій;

• прогнозний бухгалтерський баланс.

Взаємозв'язок фінансового й операційного бюджетів показано на рис. 10.3. Фінансовий бюджет складається на базі інформації бюджету прибутків і збитків.

Бюджет не має стандартизованих форм. Найширше викорис­товується структура зведеного (консолідованого) бюджету, що передбачає виділення оперативного і фінансового бюджетів.

Характеристика операційного бюджету. Складання зведе­ного (консолідованого) бюджету починається зі складання опе­раційного бюджету (див. рис. 10.3). В операційному бюджеті звичайна діяльність підприємства відображається через систему спеціальних техніко-економічних показників, що характеризують окремі напрями і стадії операційної та інших видів діяльності.

У процесі його підготовки прогнозовані обсяги продажу і ви­робництва трансформуються в кількісні оцінки доходів і витрат для кожного з підрозділів підприємства.

Кінцевою метою операційного бюджету є складання плану прибутків і збитків (пронозу фінансових результатів).

Від величини і вартості реалізації (продажу) залежать обсяг ви­робництва, собівартість, прибуток тощо. Відправним етапом проце­су бюджетування є бюджет продажу. Прогнозуються обсяги про­дажу, що в разі реальності прогнозу трансформуються в бюджет продажу. Розроблення бюджету продажу є складним процесом. Об­сяг реалізації визначається не тільки виробничою потужністю під­приємства, а й факторами кон'юнктури: діяльністю конкурентів; становищем на національному і світовому ринках; невизначеністю і непередбаченістю цих ринків (особливо це стосується підприємств з великою часткою, продажу на світовому ринку, де невизначеність посилюється іноземною конкуренцією, коливанням курсів валют та іншими факторами); політикою ціноутворення; коливаннями попи­ту і пропозиції; результативністю реклами; якістю продукції.

Бюджет продажу — це найважливіший розрахунок, який є основою бюджетування, ураховуючи конкурентну позицію під­приємства та напрями її поліпшення.

Бюджет продажу і його товарна структура визначають рі­вень і загальний характер усієї діяльності підприємства, впли­вають на низку інших бюджетів, побудованих на інформації, що міститься в бюджеті продажу.

Бюджет продажу — операційний бюджет, який містить ін­формацію про заплановані об'єми продажів, ціни та очікувані доходи від реалізації кожного виду продукції. У спрощеному ви­гляді цей бюджет можна представити так:

Бюджет продажу

Центр відповідальності — відділ маркетингу.

1. Очікуваний обсяг.

2. Очікувана ціна одиниці продукції.

3. Виручка від реалізованої продукції.

4. Надходження грошових коштів.

5. Дебіторська заборгованість на початок місяця.

6. Надходження коштів від продажу за місяць.

7. Разом надходження коштів.

Бюджет продажу складається з урахуванням строків і погашення дебіторської заборгованості, розрахунок здійснюють у такій послідовності.

Розрахунок очікуваних надходжень грошових коштів від продажу

1. Залишок дебіторської заборгованості на кінець періоду, грн.

2. Сума заборгованості до погашення.

3. Надходження від продажу, грн.

4. Всього надходжень, грн (рядок 2 + рядок 3).

Програма складання бюджету продажу включає п'ять стадій: пе­рша стадія — аналіз руху продажу (аналіз реалізації продукції— sаles) за кілька попередніх років за видами продукції, регіонами, ти­пами покупців, сезонністю, основними товарними групами та за ди­намікою змін цих показників, спричинених нерівномірним щорічним приростом обсягу продажу, що впливає на розроблення прогнозу);

друга — аналіз чутливості основних ринків збуту (урахування загального економічного розвитку, фаз циклу — спад, піднесення);

третя — вивчення можливостей рекламування своїх товарів, кооперації, умов кредитування, що впливають на обсяг реалізації;

четверта — аналіз інформації про вартість невиконаних за­мовлень та тенденції щодо нових замовлень на продукцію під­приємства (особливо важливе для продукції з тривалим вироб­ничим циклом);

п'ята —розрахунок продажу за окремими товарними групами і в цілому по підприємству. Це кінцева фаза складання такого бюджету, коли формується основна стратегія продажу та його обсяг.

Прогноз продажу — основа планування виробництва, а бюджет продажу — основа бюджету виробництва.

Бюджет виробництва показує, скільки одиниць продукції необхідно виготовити (надати послуг), щоб забезпечити запланований обсяг продажу і необхідний рівень запасів. Бюджет виробництва — План випуску продукції в натуральних показниках, складається ви­ходячи із бюджету продажів, враховуючи виробничі потужності, запаси, зовнішні закупки. Він включає: аналіз виробничих потужностей; план виробництва; розрахунок виробничого персоналу; розра­хунок виробничих витрат. На основі бюджету виробництва склада­ють бюджети закупівлі і використання матеріалів, трудових, загальновиробничих, адміністративних витрат і витрат на збут. У спроще­ному вигляді бюджет можна представити таким чином.

Бюджет виробництва

1. Заплановані продажі, шт., плюс

2. Плановий запас готової продукції на кінець періоду, шт., мінус

3. Плановий запас готової продукції на початок періоду, шт., дорівнює

4. Кількість продукції, що підлягає виготовленню, шт.

Бюджет закупівлі / використання матеріалів. Бюджет пря­мих витрат на матеріали складається на основі бюджету вироб­ництва і бюджету продажу, що показує, скільки сировини і мате­ріалів потрібно для виробництва, а також скільки потрібно заку­пити. У бюджеті визначають строки закупівлі і кількість сирови­ни, матеріалів і напівфабрикатів, які необхідно придбати для ви­конання виробничих планів. Використання матеріалів визначає­ться бюджетом виробництва і пропонованими змінами рівня матеріальних запасів. Бюджет закупівлі матеріалів розраховуєть­ся як добуток кількості одиниць матеріалів на їхню закупівельну ціну. Планові потреби закупівлі і використання матеріалів мо­жуть бути подані в одному загальному документі або в окремих самостійних бюджетах. У спрощеному вигляді цей бюджет мож­на представити так:

Бюджет прямих витрат на матеріали

1. Кількість продукції, що підлягає виготовленню, шт.

2. Норми витрат матеріалів, грн.

3. Потреби в матеріалах, грн (рядок 1 х рядок 2), плюс

4. Запас матеріалів на кінець періоду, грн, мінус

5. Запас матеріалів на початок періоду, грн, дорівнює

6. Витрати на матеріали, грн.

Бюджет прямих витрат на матеріали складається з урахуван­ням строків і порядку погашення кредиторської заборгованості. Розрахунок здійснюють у такій послідовності.