
- •Механізм формування пропозиції грошей та монетарна політика
- •7.1. Загальна характеристика формування пропозиції грошей та структури грошової бази
- •7.2. Формування центральним банком грошової бази
- •7.3. Грошово-кредитний мультиплікатор та вплив центрального і комерційних банків на його рівень
- •Комерційний банк а, млн. Грн.
- •Комерційний банк б, млн. Грн.
- •Комерційний банк б, млн. Грн.
- •Процес простого мультиплікатора депозитів у банківській системі внаслідок надання нбу рефінансування банку а на суму 10,0 млн. Грн. За норми резервування 12 % у млн. Грн.
- •7.4. Вплив небанківських інституцій на грошовий мультиплікатор
- •Динаміка складових грошової маси в україні за умов інфляції
- •7.5. Вплив уряду та державного бюджету на пропозицію грошей
- •7.6. Узагальнення процесу формування пропозиції грошей та роль грошово-кредитної політики
Комерційний банк а, млн. Грн.
Активи |
Пасиви |
||
1. Коррахунки в НБУ
2. Позичка клієнту |
+ 10,0 (1а) -10,0 (1в) +10,0(1б) |
1. Позичка НБУ 2. Депозити |
+ 10,0 (1а) +10,0(1б) -10,0 (1в) |
Підсумок |
+10,0(1) |
Підсумок |
+ 10,0(1) |
Як видно з наведених даних, після всіх змін баланс банку А зріс на 10,0 млн. грн. Це зростання було зумовлене збільшенням його резервів, одержаних у позичку від НБУ, тобто в межах формування ним грошової бази, і не пов'язане з грошовим мультиплікатором. Банк А і сам створив депозити в обсязі 10,0 млн. грн., надавши позичку швейній фабриці (операція 1б). Але оскільки ці гроші були негайно переказані торговельній організації і перейшли в інший банк, банк А втратив новостворений депозит і не збільшив свого резерву. Тому в мультиплікації депозитів він не брав участі.
Перш ніж відобразити зміну резервів на балансі банку Б, опишемо подальший рух коштів, які сплачені торговельній організації.
2 операція, а) сплачені торговельній організації 10,0 млн. грн. зараховані на її рахунок у банку Б; на цю суму у нього збільшився загальний резерв, частина якого підлягає резервуванню;
б)
банк Б 9-го числа надав позичку меблевій
фабриці на суму вільного резерву, тобто
8,80 млн. грн. ,
яку переказав на її поточний рахунок.
Решту резерву (1,20 млн. грн.) банк залишив
на своєму коррахунку для збільшення
обов'язкового резерву;
в) 10-го числа меблева фабрика, використавши повну суму одержаної позички, оплатила свої борги деревообробному комбінату (ДОК 1) за куплені раніше лісоматеріали. ДОК 1 обслуговується банком В.
Зазначена операція 2 так відобразиться на балансі банку Б:
Комерційний банк б, млн. Грн.
Активи |
Пасиви |
||
1. Коррахунки у НБУ
2. Позичка клієнту |
+ 10,0 (2а) -8,80 (2в) +8,80 (2б) |
1. Депозити |
+ 10,0 (2а) -8,80(2в) + 8,80 (2б) |
Підсумок |
+10,0 (2) |
Підсумок |
+ 10,0 (2) |
З цієї таблиці можна зробити такі висновки:
-
у балансі банку Б утрачено видимий зв'язок збільшення його резервів з початковою кредитною емісією НБУ, яка й була первісною причиною цього збільшення;
-
тут підтверджується та сама закономірність, що і в балансі банку А: платіж клієнта банку Б своєму контрагенту – клієнту банку В на суму 8,80 млн. грн. призводить до зменшення на цю суму поточних депозитів та резервів банку;
-
незважаючи на втрату більшої частини приросту резерву, банк Б має приріст депозитів на суму 10,0 млн. грн. та збільшення на ту саму суму його активів за статтею «Коррахунок в НБУ», тобто резервів.
У результаті операції 2в рух вільних резервів перемістився на баланс банку В. Подальші зміни резервів відбувалися на основі операції 3.
З операція. а) 13-го числа 8,80 млн. грн. надійшли на поточний рахунок ДОК 1 у банку В, у якого на цю суму збільшився обсяг депозитів та загальний резерв;
б)
за
рахунок
приросту резерву банк В 14-го числа видав
торговельній
організації «Скіф»
позичку на суму 7,75 млн. грн. і переказав
на
її рахунок. Решта 1,05 млн. грн. залишилися
на коррахунку
банку для збільшення обов'язкового
резерву ;
в) торговельна організація «Скіф» за рахунок одержаної позички сплатила свій борг оптовій організації на суму 7,75 млн. грн. Оптова організація обслуговується банком Г.
Операція 3 матиме такий вигляд на балансі банку В: