
- •Глава 1. Поняття і значення криміналістики
- •§ 1. Предмет, система і завдання криміналістики
- •§ 2. Природа криміналістики
- •§ 3. Зв’язок криміналістики із суміжними галузями знань
- •§ 4. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Глава 2. Методи криміналістики
- •§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
- •§ 2. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •Глава 3. Криміналістична ідентифікація
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об’єкти, типи і види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Глава 4. Криміналістична профілактика і прогнозування
- •§ 1. Криміналістична профілактика злочинів
- •§ 2. Криміналістичне прогнозування
- •Глава 5. Історія криміналістики
- •§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •§ 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
- •§ 3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
- •Глава 6. Загальні положення криміналістичної техніки
- •§ 1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
- •§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •§ 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§ 4. Технічні засоби профілактики
- •Глава 7. Судова фотографія та відеозапис
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 3. Судово-дослідницька фотографія
- •§ 4. Судовий відеозапис
- •Глава 8. Трасологія
- •§ 1. Поняття трасології та її значення
- •§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§ 3. Класифікація слідів
- •§ 4. Основи дактилоскопії
- •§ 5. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
- •§ 6. Сліди ніг та взуття людини
- •§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •§ 8. Сліди транспортних засобів
- •Глава 9. Судова балістика
- •§ 1. Поняття судової балістики та її значення
- •§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •§ 3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Глава 10. Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •§ 1. Поняття документа у криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§ 4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
- •§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
- •Глава 11. Криміналістичне дослідження письма
- •§ 1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§ 3. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •Глава 12. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності
- •§ 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •§ 3. Експертне ототожнення особи за фотозображенням (портретно- криміналістична експертиза)
- •Глава 13. Кримінальна реєстрація
- •§ 1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •Глава 14. Загальні положення криміналістичної тактики
- •§ 1. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§ 3. Джерела і функції тактичних прийомів
- •§ 4. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 5. Система тактичних прийомів.Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Глава 15. Організація і планування розслідування
- •§ 1. Сутність організації розслідування
- •§ 2. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§ 3. Вчення про криміналістичну версію
- •Глава 16. Слідчий огляд
- •§ 1. Поняття, види та принципи огляду
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 5. Огляд трупа
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •Глава 17. Допит
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •§ 2. Процес формування показань
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •Глава 18. Обшук і виїмка
- •§ 1. Поняття та ознаки обшуку
- •§ 2. Об’єкти та види обшуку
- •§ 3. Ситуаційна зумовленість тактики обшуку
- •§ 4. Системи тактичних прийомів обшуку
- •§ 5. Особливості проведення виїмки
- •§ 6. Фікція результатів обшуку та виїмки
- •Глава 19. Пред’явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття, мета та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •§ 4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання
- •Глава 20. Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент та перевірка показань на місці)
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Глава 21. Призначення та проведення судових експертиз
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •Глава 22. Загальні положення методики розслідування злочинів
- •§ 1. Сутність методики розслідування злочинів
- •§ 2. Окремі методики розслідування різних видів злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
- •§ 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
- •Глава 23. Розслідування вбивств
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •Глава 24. Розслідування вбивств на замовлення
- •§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Глава 25. Розслідування зґвалтувань
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадання*)
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак розкрадання
- •§ 3. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
- •§ 4. Побудова слідчих версій і планування розслідування
- •§ 5. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
- •§ 6. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 27. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
- •§ 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
- •§ 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
- •Глава 28. Розслідування контрабанди
- •§1. Криміналістична характеристика контрабанди
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди
- •Глава 29. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва
- •§ 3. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень
- •§ 4. Особливості розслідування службової недбалості
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні службових злочинів
- •Глава 30. Розслідування крадіжок
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •Глава 31. Розслідування грабежів і розбоїв
- •§ 1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 32. Розслідування шахрайства
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 33. Розслідування вимагань
- •§ 1. Криміналістична характеристика вимагань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Глава 34. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 35. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •Глава 36. Розслідування екологічних злочинів
- •§ 1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Глава 37. Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
Впізнання живих осіб провадиться у випадках, коли: а) особа, яка підлягає пред’явленню, не була раніше відома свiдкові, але спостерігалася ним у зв’язку зі злочинною подією; б) свідок знав раніше пред’явлену особу, але не може дати необхідних даних про неї.
Процес пред’явлення можна поділити на три стадії. На першій стадії перед пред’явленням особи для впізнання, в присутності понятих їй пропонують зайняти будь-яке місце серед інших осіб і роз’яснюють її права. На другій стадії впізнаючий запрошується до приміщення, де знаходяться всі учасники впізнання, його попереджають про кримінальну відповідальність за давання свідомо неправдивих показань (якщо це потерпілий або свідок) та за відмову від давання показань (якщо це свідок). Після цього у особи, яка впізнає, з’ясовують, чи задовольняють її умови, чи їй добре видно зовнішні прикмети всіх осіб. При позитивній відповіді впізнаючому пропонують подивитися на групу осіб, впізнати серед них потрібну особу і пояснити, за якими ознаками він її впізнав. При цьому не треба квапити його з відповіддю, слід дати йому час на обдумування. Якщо впізнаючий вагається з відповіддю, можна запропонувати пред’явленим особам пройтись по кабінету з метою спостереження їх у русі чи дозволити пред’явленим особам розмовляти між собою.
Третя стадія полягає у встановленні тотожної чи групової належності або відмінності конкретного об’єкта. Названі впізнаючим прикмети, ознаки повинні бути виражені в певній формі. Виконання цієї вимоги багато в чому залежить від правильно поставлених йому уточнюючих і конкретизуючих запитань.
Результат пред’явлення для впізнання може бути позитивним, коли впізнаючий заявляє про впізнання і вказує не тільки загальні прикмети і ознаки, а й особливі, на яких ґрунтувалося впізнання. Результат для впізнання може бути й негативним. Це може статися, коли, наприклад, з моменту спостереження пройшло багато часу; особа, яку впізнають, різко змінила свою зовнішність; впізнаючий боїться помсти; для впізнання пред’явлено іншу особу тощо.
Впізнання людей може проводитись також за голосом, особливостями мови і ходи. При пред’явленні для впізнання за голосом повинні бути створені певні умови:
а) для відтворення звукової мови (приміщення з певними акустичними даними тощо);
б) для аналізу і оцінки голосу особи, яку впізнають (для цього використовують дві суміжні кімнати з відчиненими дверима чи тонкою перегородкою між кімнатами, на відкритій місцевості користуються парканом, деревами тощо, які б не давали змоги впізнаючому бачити особу, котру впізнають);
в) всі учасники мають бути поділені на дві групи: в одній — слідчий, впізнаючий, двоє понятих, а також фахівці та інші учасники слідчої дії, в другій — особа, яка допомагає слідчому (наприклад, співробітник міліції), поняті, особа, яку впізнають, та особи, які ведуть з нею розмову;
г) зміст розмови, відтвореної під час впізнання, не повинен стосуватися розслідуваної справи, але в її тексті мають бути слова, які чув впізнаючий у момент спостереження.
Можливо впізнання за особливістю ходи, оскільки ходу характеризують довжина кроку даної людини, кут розгортання стопи, швидкість руху. Хода має бути природною, коли людина йде вільно, без напруження. Неприродна хода найчастіше пов’язана з різними аномаліями. Основними умовами проведення впізнання за особливостями ходи слід вважати такі:
а) вибір місця проведення, що забезпечує відтворення ознак ходи і можливість їх спостереження впізнаючим;
б) пред’явлення особи, яку впізнають, серед інших осіб, які мають схожі ознаки ходи;
в) особа, яку впізнають, не повинна знати про те, що за нею спостерігають;
г) впізнаючому повинно бути надано досить часу для спостереження ходи пред’явлених осіб.
У практиці розслідування трапляються два основних випадки пред’явлення трупа для впізнання. Перший випадок має місце при організації пред’явлення відразу ж після огляду місця події, і слідчий часто не має можливості допитати кого-небудь щодо прикмет невідомої особи, труп якої пред’являтиметься. За таких обставин без попереднього допиту труп пред’являється мешканцям навколишніх будинків, вулиць, а також службовим особам, які спілкуються з населенням. Другий випадок — коли на момент впізнання є дані про зникнення певної особи, допитують її близьких чи знайомих, а потім пред’являють їм труп для впізнання.
Пред’явлення трупа для впізнання слід проводити в тому одязі, що є на ньому, при необхідності цьому повинен передувати «туалет трупа», що полягає у видаленні бруду і крові з його обличчя, приведенні у звичайний вигляд зачіски. Тільки в особливих випадках, до яких слід віднести наявність значних ушкоджень на обличчі чи його зміну внаслідок довгого перебування у воді тощо, можна визнати доцільною реставрацію обличчя трупа. Для ідентифікації особи необхідно широко використовувати прикмети, що є на трупі, а для цього слід надати впізнаючому можливість оглянути обличчя трупа, а в разі необхідності — все тіло. При пред’явленні трупа для впізнання слід враховувати деякі дані психології, оскільки трапляються випадки помилкового впізнання внаслідок психологічного настроювання, самонавіювання тощо; іноді при цьому необхідна присутність судово-медичного експерта.
Якщо труп не впізнано, його відправляють до моргу. Слідчий продовжує роботу щодо встановлення осіб, які можуть впізнати труп (наведення довідок про осіб, які зникли безвісти, перевірка за даними криміналістичного обліку тощо).
Особливості пред’явлення для впізнання предметів і тварин зумовлюються характером об’єктів впізнання і метою, з якою воно проводиться. Якщо стосовно предмета, що підлягає пред’явленню, відомі особливі ознаки, то слідчий повинен підібрати інші предмети з подібними ознаками. Якщо ж відомі тільки його загальні ознаки, то предмет повинен пред’являтися серед інших об’єктів з однорідними ознаками, але різними за видовими властивостями.
Порядок пред’явлення для впізнання предметів і тварин здійснюється так само, як і при впізнанні живих осіб. Пред’явлення для впізнання тварин не регламентується КПК, але процес такого впізнання здійснюється з дотриманням тих самих криміналістичних прийомів, що використовуються при пред’явленні для впізнання предметів.
У слідчий практиці нерідко виникає потреба пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів за фотознімками.
Впізнання за фотознімками живої особи проводиться, коли вона відсутня, але слідчий має її фотознімки. Для встановлення особи вбитого нерідко пред’являються фотознімки трупа. Звичайно ці фотознімки використовуються у випадках, коли пред’явлення трупа не мало позитивних результатів і його поховали. Фотознімки можуть пред’являтися не тільки на тій території, де було виявлено труп, а й в інших місцевостях.
Пред’явлення для впізнання за фотознімками може також проводитися з тактичних міркувань. Як правило, пред’явлення для впізнання предметів за фотознімками проводиться в тих випадках, коли їх неможливо пред’явити в натурі.
Необхідно, щоб пред’явлені фотознімки були однаковими за формою і розміром, а зображені на них обличчя схожі з тим, тотожність якого передбачається встановити. Слід прагнути до того, щоб фотознімки належали до того часу, коли свідок спостерігав ту чи іншу особу в зв’язку з розслідуваною подією.