
- •§ 1. Функціональна схема системи управління.
- •§ 2. Автоматичні регулятори.
- •§ 3. Структура автоматичного регулятора.
- •§ 4. Класифікація промислових автоматичних регуляторів.
- •§5. Універсальні регулятори загально-промислового призначення.
- •§6. Розробники та виробники промислових регуляторів.
- •Глава 3
- •§1.Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання.
- •§2. Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах з вм пропорційної дії.
- •§3. Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах з вм постійної швидкості (метод послідовної корекції).
- •§4. Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання.
- •§5. Реалізація п-закону регулювання методом паралельної корекції.
- •§6. Реалізація лінійного пі-закону регулювання регулятором з вм постійної швидкості.
- •§7. Реалізація лінійного під-закону регулювання.
- •§8. Реалізація під-закону регулювання з не коливальною баластною ланкою.
- •§9.Промислові регулятори з нелінійними елементами.
- •§10 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості.
- •§11 Електричні засоби автоматичного регулювання.
- •§12. Загальні відомості про електричні системи тза.
- •§13. Функціональна схема електричних систем тза.
- •§14. Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання під назвою "Каскад".
- •§15. Операційні підсилювачі системи "Каскад".
- •§16. Реалізація безпоштовхового перемикання із ручного в автоматичний режим.
- •§17 Регулюючи прилади системи "Каскад2"
§2. Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах з вм пропорційної дії.
а) метод послідовної корекції ВМ пропорційної дії (швидкості)
В цьому випадку послідовно включені КПП і ВМ, описуються передаточною функцією пропорційної ланки:
WВМ(s)= КВМ
Відповідно передаточна функція регулятора:
WР(s)=
WКПП(s)*
WВМ(s),
якщо:
, Wекв(s)=
W1(s)*
W2(s),
якщо:
, Wекв(s)=
W1(s)+
W2(s),
якщо:
, Wекв(s)=
Wпр(s)/1+
Wзамк(s)=
W1(s)/1+
W1(s)*
W2(s)
Для формування типового ПІД-закону використовуються 3 паралельно-включені ланки:
-
пропорційна, що має коефіцієнт передачі К1:
WП(s)=К1
-
інтегральна:
WИ(s)=К1/ТИS
-
диференційна:
WД(s)=К1*ТДS,
Wекв(s)= К1*(1+1/ТИS+ТДS),
Т.ч. ПІД-закон формується з 3-ох паралельно-включених ланок.
Коефіцієнт передачі регулятора КР – це добуток коефіцієнтів передач трьох послідовно-включених ланок.
Т.ч. параметр настройки КПП К1 буде дорівнювати :
К1=КР/КУ*КВМ
§3. Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах з вм постійної швидкості (метод послідовної корекції).
б) ВМ сталої швидкості
Широко-розповсюджені ВМ постійної швидкості, мають властивості інтегральної ланки:
WВМ(s)=КВМ/ТВМS,
Тому, що вони відкривають або закривають РО з однією швидкістю. Ця швидкість визначається параметрами електроприводів і редукторів, так само і закриття.
Ця
властивість дуже спотворює закон
регулювання, тому, як і раніше, послідовно
включені КПП і ВМ дають еквівалентну
передаточну функцію таку ж само, як і в
попередньому випадку, тому метод
називається метод
послідовної корекції.
Для того, щоб одержати ПІД-закон регулювання потрібно врахувати інтегральні властивості ВМ.
Т.ч. для того, щоб сформувати П-складову , якщо ми вже маємо І-закон:
П=І*Д, потрібно сформувати похідну.
Для того, щоб сформувати І-складову:
І=І*П,
Для того, щоб сформувати Д-складову:
Д=І*Д*Д=І*Д2 .
При формуванні ПІД-складових закону регулювання, враховується наявність інтегральної ланки – ВМ постійної швидкості, тому пропорціональна складова формується диференціюванням інтегральної ланки; інтегральна складова – масштабуванням інтегральної ланки, диференційна складова – подвійним диференціюванням інтегральної ланки.
Тобто, П: WД(s)=К1*ТДS,
І: WІ(s)=К1,
Д: WД2(s)=К1*ТД2S2.
Так само, як і раніше коефіцієнт передачі регулятора в цілому враховує послідовне ввімкнення коефіцієнтів передачі всіх ланок.
КР=К1*КУ*(КВМ/ТВМ),
ВМ постійної швидкості найчастіше використовують в енергетиці та у вибухобезпечних виробництвах, а метод формування з розрахунком другої похідної використовується в цифрових регуляторах.
В аналогових регуляторах цей метод не використовується, оскільки формування другої похідної приладним або схемним шляхом підсилює завади, наприклад, якщо сигнал від датчика має короткочасну заваду.
Т.ч.
один короткий імпульс – це два нескінченно
довгі імпульси першої похідної. Схемний
спосіб підсилює завади.
Висновок: метод послідовної корекції в аналогових регуляторах використовується з важкістю, потрібно ставити фільтри від завад.