- •§ 1. Функціональна схема системи управління.
- •§ 2. Автоматичні регулятори.
- •§ 3. Структура автоматичного регулятора.
- •§ 4. Класифікація промислових автоматичних регуляторів.
- •§5. Універсальні регулятори загально-промислового призначення.
- •§6. Розробники та виробники промислових регуляторів.
- •Глава 3
- •§1.Загальні принципи побудови регуляторів з лінійними типовими законами регулювання.
- •§2. Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах з вм пропорційної дії.
- •§3. Реалізація лінійних законів регулювання в автоматичних регуляторах з вм постійної швидкості (метод послідовної корекції).
- •§4. Метод паралельної корекції при формуванні типових законів регулювання.
- •§5. Реалізація п-закону регулювання методом паралельної корекції.
- •§6. Реалізація лінійного пі-закону регулювання регулятором з вм постійної швидкості.
- •§7. Реалізація лінійного під-закону регулювання.
- •§8. Реалізація під-закону регулювання з не коливальною баластною ланкою.
- •§9.Промислові регулятори з нелінійними елементами.
- •§10 Основні режими роботи промислового автоматичного регулятора з вм постійної швидкості.
- •§11 Електричні засоби автоматичного регулювання.
- •§12. Загальні відомості про електричні системи тза.
- •§13. Функціональна схема електричних систем тза.
- •§14. Електрична уніфікована система приладів автоматичного регулювання під назвою "Каскад".
- •§15. Операційні підсилювачі системи "Каскад".
- •§16. Реалізація безпоштовхового перемикання із ручного в автоматичний режим.
- •§17 Регулюючи прилади системи "Каскад2"
§ 4. Класифікація промислових автоматичних регуляторів.
Автоматичні промислові регулятори класифікуються по 9 факторам:
-
за технологічним параметром, що регулюється регулятором, наприклад автоматичний регулятор тиску, тем-ри, рівня, складу, витрати, співвідношення;
-
за видом регулювальної дії, що надходить до ВМ:
-
безперервна - аналогова дія, наприклад пневматичні та гідравлічні і деякі електричні (в цьому випадку використовується ВМ пропорційної дії);
-
дискретні регулятори: імпульсні та позиційні
Позиційні регулятори мають лише 2 положення ВМ – відкрите і закрите. Потрібне значення параметру досягається періодичним вмиканням і вимиканням ВМ.
Імпульсні автоматичні регулятори працюють в комплекті з ВМ постійної швидкості і формують імпульси такої ширини, щоб за цей час ВМ перемістив РО в потрібне положення, наприклад МЕО має час сервомотора 60 сек., отож, щоб відкрити на 60%, тобто автомат. регулятор повинен включ. імпульс на 60*0,6=36 сек. Такі регулятори по принципу дії наз. широтно-імпульсні.
-
За зовнішньою енергією, що використовується регулятором:
-
регулятори прямої дії – не потребують додаткової енергії для переміщення РО. В них потужності чутливого елементу досить для переміщення РО, наприклад поплавковий (буйковий регулятор рівня під'ємної сили поплавка досить для закриття-відкриття);
-
регулятори непрямої дії потребують зовнішню енергію для переміщення РО за допомогою окремого ВМ.
-
За законом перетворення сигналу роз лагодження:
-
пропорційний,
-
інтегральний,
-
диференційний,
-
пропорційно-інтегральний
-
ПІД;
-
За видом використовуємої енергії:
-
електричні,
-
пневматичні,
-
гідравлічні;
-
За типом статичної характеристики:
-
лінійні,
-
нелінійні;
-
За засобом обробки інформації:
-
аналогові,
-
цифрові;
-
За конструктивним виконанням:
-
блочні,
-
модульні,
-
блочно-модульні;
Блочними наз. регулятори, які розміщені в окремому блоці або корпусі, що захищає їх від дії агресивного середовища.
Модульні – це регулятори, виготовлені у вигляді друкованих плат стандартних типів розмирів, які приєднуються за допомогою стандартних роз'ємів і розташовуються в спеціальних каркасах або корпусах.
Блочно-модульні – це регулятори в яких використовуються як блочні так і модульні принципи конструкції наприклад в одному корпусі розміщується декілька плат модулів.
Модульні конструкції використовуються для полегшення ремонту регуляторів.
-
За структурою:
а) агрегатні,
б) апаратні,
в) приладні.
Структурна схема приладного регулятора.

Особливістю промислових приладних регуляторів є використання одного приладу для формування і вимірювання інформації для автоматизованої системи контролю АСК і інформації для АСР (цім приладом є автоматичний компенсатор – звичайний вторинний вимірювальний прилад, що обладнаний перетворювачами для дистанційної передачі показань). Приклад: звичайний міст для виміру тем-ри.
При використанні електричної системи регулювання, перетворювачем для дистанційної передачі сигналів є реостат.
Перевага: мінімальна кількість апаратури.
Недолік: недостатня надійність АСУ ТП тому, що вихід із ладу центрального приладу приводить до виходу із ладу всіх систем АСУ ТП , тобто оператор втрачає інформацію про параметр. Автоматичний ре6гулятор втрачає свою вхідну інформацію і перестає працювати.
Схема апаратних регуляторів.

Приладна структура регулятора неприйнятна для регулювання потужних екологічно-небезпечних об’єктів внаслідок низької надійності регулятора, тому були розроблені апаратні регулятори, особливістю яких є:
-
Більша надійність за рахунок дублювання джерел інформації по інформаційному і по регулювальному каналам. Для цього використовуються окремі вимірювальні перетворювачі для АСК і АСР.
По регламенту системи захисту повинні бути не залежні від АСР і АСК. Тому потрібен потрійний комплект апаратури для великих потужних об’єктів.
-
В залежності від виду технологічного параметру використовуються різні елементи порівняння за типом і принципом дії, наприклад для датчиків, що мають струмові сигнали, елемент порівняння повинен сприймати струм.
Це означає, що необхідно використовувати елементи порівняння багатьох типів, наприклад з термопарними входами, з входами для термометрів опору, з входами для струмових сигналів, для диференційних трансформаторних перетворювачів, для тензодатчиків.
-
Регулятори апаратної структури будуються по блочному або модульному принципу. При цьому всі вони мають один єдиний тип регулюючого модулю або блоку і відповідний тип вимірювального блоку або модулю. Таким чином така структура має недоліки.
Недоліки апаратного регулятора:
-
Велика кількість вимірювальних блоків для датчиків з не уніфікованими сигналами (окремі термопарні блоки, окремі блоки трансформаторів).
-
Надлишкове резервування вимірювальних перетворювачів.
Агрегатна структура регулятора.
З метою зменшення номенклатури вимірювальної і регулювальної апаратури (тобто кількість типів) в регулятор вводиться нормуючий перетворювач, призначений для перетворення будь-яких не уніфікованих сигналів в уніфіковані струмові або за напругою сигнали ДСП (державна система приладів):
струм 0-5 мА, 0-20 мА, 4-20 мА
напруга 0-2,5 В, 0-5 В 0-10 В
Особливістю струмових уніфікованих сигналів є можливість передачі інформації на велику відстань, тобто незалежність від опору з’єднувального кабелю а також можливість приєднання кількох навантажень до одного джерела струму (система контролю, система регулювання, система захисту).
Основна перевага :
-
Використання одного типу вимірювального блоку, тобто значне скорочення матеріальних затрат (замість 10 блоків стоїть один)
-
Збільшення надійності роботи.
Недоліки:
-
Підвищені вимоги до класу точності вимірювального і нормуючого перетворювачів, наприклад КТВП=0,5, КТНП=0,5, КТЛ=√КТВП2+КТНП2=√ 0,52+0,52=√ 0,5≈0,71, але КТЛ повинен бути не більш 0,5. Таким чином КТВП і КТНП потрібно брати рівними 0,25.
Збільшення вдвоє точності призводить до збільшення вдвоє або втроє ціни тобто вартості.
