
- •Інтегровані асу
- •Етапи розвитку керувальних обчислювальних машин.
- •Різновиди асутп.
- •Асутп без керувального обчислювального комплексу.
- •Основні компоненти асутп
- •4 Засоби ручного і автоматичного управління
- •7 Додаткова апаратура для тестування і налагодження приладів асутп.
- •Тема 2 Інформаційні обчислювальні системи в асутп
- •§ 2.1 Структура еом загального призначення
- •§2.1 Структура керувально обчислювального комплексу.
- •§ Класифікація та визначення керувально – обчислювальних машин і комплексів.
- •Класифікація
- •Тема №3 Керувально – обчислювальні комплекси в асутп
- •2.Типа данних 16 розрядна
- •§ Інформаційно – обчислювальний комплекс м 60
- •§Інформаційно – обчислювальні комплекси улу2 – евм.
- •2 Тип : Клерувальний обчислювальний комплекс улу – гм.
- •Включення в роботу.
- •Погодження входів і виходів.
- •Рознос автоматично.
- •Автоматичне регулювання.
- •§ Керувально – обчислювальні комплекси см – евм.
- •§ Комплекси см – 2 і см – 2м.
- •§ Керувальні обчислювальні комплекси см – 3,см – 4.
- •§ Керувально – обчислювальні комплекси пс – 2000, пс - 3000
- •§ Типові асутп атомних енергоблоків
- •§ Структурна схема асутп енергоблоку аес.
- •§ Технічне забезпечення асутп енергоблоків Южноукраїнської аес.
- •§Модернізація асутп аес України за проектом фірми west -ron (це сумісна фірма westhause і Хартрон).
Тема №3 Керувально – обчислювальні комплекси в асутп
В АСУТП використовуються 2 різновиди КОК, відносно до історії розвитку обчислювальної техніки:
-
комплекс АСВТ (агрегатна система обчислювальної техніки)- з 60х років після винайдення інтегральних мікросхем.
Використовуються мікросхеми з малою та великою кількістю інтеграції.
10 – 10 тисяч транзисторів , К155 – ТТЛ, К561 – МОИ
Процесори випускалися у вигляді модулів із декількох плат
Пр = АЛП+БУ+НОЗП
Де АЛП – арифметико – логічний пристрій
БУ - блок управління
Ці комплекси споживали значну потужність 5 – 25 кВт енергії, що потребувала потужних систем сходження
Надійність була недостатньою, тому вони працювали в інформаційному режимі або в режимі порадника. Для підвищення надійності , процесори дублювались.
Перевагою цих комплексів являлось:
-
Використання типового паралельного інтерфейсу комп´ютера «спряження 2К»
-
типовий інтерфейс – інтерфейс, що працює в комплексному режимі ( двоспрямована передача інформації) , тобто від процесора і до процесора
2.Типа данних 16 розрядна
Кількість рівнів квантування
2^16 = 65536
-
Обмін інформацією виконаний з підтвердженням правильності одержаної інформації .
-
Передача даних не одиночних , а - масивів.
Випускались однопроцесорні ЕВМ типу М 6000 і двопроцесорні М 7000 і обчислювальні комплекси.
У 30 типових варіантах в залежності від запросу проектувальника:
-
Їх відмінність заклечається в модульній конструкції, тобто вони виконані з бистрозмінних модулів(модуль пам'яті, модуль процесора).
-
В них була примітивна операційна система. ДОСРВ( дискова оперативна система реального часу)
-
Програмування виконувалось на Асемблері , трохи пізніше на мовах більш високого рівня Фортран, Бей сік та ін..
-
Оперативна пам'ять не перевищувала 32кБ
-
Швидкодія – 1МГц
Ці комп 'ютери розташовувались на шафах зверху, знизу знаходилось по 8 вентиляторів
-
У 80х роках з винайденням мікропроцесорів комп'ютери АСВТ були замінені на СМ ЕВМ(сімейство малих ЕВМ), які мали на порядок більшу пам'ять , більш потужні процесори і 2 різних інтерфейса
-
2К – для простоти заміни
-
«загального типа», що відповідають технічній мікропроцесорній лінії.Тобто працюють в напівдуплексному режимі
-
§ Інформаційно – обчислювальний комплекс м 60
Цей комплекс відноситься до агрегатної системи обчислювальної техніки. Експлуатується до сих пір . За цей час багато разів модернізувався, оновлювався.
Цей комплекс відноситься до комплексів зосередженого збору інформації, тобто всі датчики і ВМ, де б вони не знаходились підключені до інформаційно – обчислювального комплексу.
На потужному блоці їх – 20 тисяч, середня відстань – 150м і більше.
На кожен датчик потрібно подати напругу живлення і передати інформацію, тому вартість кабельного обладнання майже дорівнює вартості іншого обладнання АСУТП. Найбільш розповсюдженою модифікацією базового комплексу М 60 є типовий комплекс М 64 для АЕС
Функції М 64:
-
збирання і обробка інформації від 4086 датчиків технологічного параметру.
-
сигналізація 512 відхилень технологічного параметру від граничних значень, які називаються уставки.
-
контроль технологічних параметрів за викликом оператора – технолога на 384 аналогових і 120 цифрових приладів одночасно.
-
реєстрація і друк технологічних параметрів за викликом
-
контроль і реєстрація результатів розрахунків отриманих від керувально – обчислювального комплексу.
-
передача регулюючих впливів на 200 виконавчих механізмів, тобто відкривання і закривання регулюючого органу.
М 64
Від ТОУ До ВМ
Структурна схема інформаційно – обчислювального комплексу М64
Інформаційно – обчислювальний комплекс М64 не має центрального процесора у звичайному розумінні. Його роль виконує пристрій управління з мікропроцесорним управлінням, тобто в постійній пам'яті містяться жорстко – зашиті підпрограми введення, виведення інформації, підпрограми з інших комп'ютерів та інші службові підпрограми.
Таким чином М 64 фактично являється контролером і виконує жорстко – встановлені підпрограми.
ПЗО –пристрій зв'язку з об'єктом
Складається з :
1.ПКНП – пристрій комутації нормалізації і перетворення аналогових сигналів. Звичайно це 16 канальні блоки розміщені в шкафних стінах, близько 10ПКНП в 1 шафі. Звичайно в приміщенні ІВС(інформаційно – обчислювальних систем) розташовано близько 30 – 60 шаф з ПКНП.
2. ПКДД – пристрій комутації дискретних датчиків
3. ПВАВ – пристрій вироблення аналогових впливів.
4. ПВПОзВ – пристрій вироблення позиційних впливів.
До внутрішньої системної шини підключені:
ПЗВК – пристрій зв'язку з комплексом вищого рівня, за допомогою якого узгоджуються інтерфейси різних комп'ютерів, що одержують інформацію від М 64.
ПВПВ – пристрій вироблення параметрів відхилення поточних значень технологічних параметрів від граничних. Ці сигнали відхилення можуть використовуватись для сигналізації та захисту обладнання.
РПАП – реєструючи пристрої з адресним способом друку. Це спеціалізований принтер, який роздруковує вибрані параметри в спеціальні таблиці.
ПЦКГР – пристрій комутації нормалізації перетворення
Складається з:
-
пристрій перетворення струмових сигналів у сигнали за напругою. Цей пристрій складається з резистора високої
точності
iU
Uвх = I*Rвх
Напруга на цьому резисторі зв'язана зі струмом.
-
підсилювач напруги з фільтром високих частот. Підсилювач напруги має призначення підсилювати сигнали термопар від рівнів мВ до В.
Ці підсилювачі також являються високоточними термонезалежними
Кп = 1000+1
-
комутатор на 16 каналів
-
прецизійний 12 розрядний АЦП.
Сигнали низького рівня комутуються релейними комутаторами. Сигнали високого рівня (0….10В)комутуються звичайним мікросхемним комутатором в інтегральному виконанні.
ПКНП – виготовлені у вигляді кількох плат, що містяться в корпусі
ПКДД – 16 канальний пристрій , що призначений для формування потужних дискретних сигналів, що мають 2 рівня : «0» «1».
Ці потужні сигнали формуються за допомогою механічних реле. Тобто на вході є контакт, коли замикається, якщо «1». Такий тип контакту називається сухий контакт:
Дискретні сигнали також формуюються напівпровідниковими вихідними каскадами на тиристорах.
ПВАВ складається з одного цифро – аналогового перетворювача
ЦАП 16мм канального комутатора, 16 схем виборки та зона п'ятовування(зберігання).
Таким чином цей пристрій призначений для формування 16 аналогових регулювальних впливів , що надходять в каскадних схемах, як завдання підлеглим регулятором в каскадних схемах або як регулюючі впливи на ВМ пропорційні дії.
ПВПОзВ – пристрій для вироблення позиційних впливів виробляє регулювальні сигнали на ВМ постійної швидкості.
Для кожного механізму потрібно 2 сигнали «<» і «Е».. Кожний такий блок формулює 16 каналів.
М64- відноситься для системи централізованого контролю, в яких інформація надходить з будь – якої відстані в М64 і потребує великої кількості кабельної продукції і має низьку спроможність до модернізації, тому і досі експлуатується на АЕС.
Сучасна тенденція побудови інформаційних систем – протилежна, тобто використовуються децентралізовані інформаційно – обчислювальні системи, в яких використовується контролер нижнього рівня АСУТП, в тому числі і АДАМ.
Зараз цей комплекс замінюється на:
-
мікропроцесорні комплекси УЛУ2
-
комплекси розподіленого збору на видачі інформації фірми «Вестрон»