§ Комплекси см – 2 і см – 2м.

Призначення - для використання складних АСУТП в системах автоматизації, що вимагають високої швидкості і надійності , а також в АСУ верхнього рівня, також в системах автоматизації і оптимізації великих потоків. СМ – 2 – двупроцесорний комплекс із загальним полем пам'яті із загальними або роздільними запам'ятовуючими пристроями.

СМ – 2М складається з:

1. з двох центральних процесорів

2. 4 (блоки) пристрої оперативної пам'яті , що в СМ -2 мали 32К слова , а в СМ – 2М 512Кслів.

3. пристрої

4. КПДП(канал прямого доступу до пам'яті)

Комутатор магістральний.

КМР – 8 – комутатор магістральний радіальний,по 8 напрямків. За допомогою комутаторів магістральних виконується обмін інформацією між процесором і будь – якихм пристроєм пам'яті і пристроями введення, виведення. Канал прямого доступу дозволяє:обмін великими масивами інформації між внутрішньою оперативною пам'ятю і накопичувачі на магнітних і оптичних носіях і перфострічках без участі процесорів.

СМ – 2М – може працювати в одно і багатозадачному режимах. В однозадачному режимі програми виконані послідовно одна за одною. В багатозадачному режимі програми компонуються в кілька пакетів, а порядок їх виконання визначається їх пріоритетом. При цьому найважливіші задачі виконуються в основному розділі, а менш важливі у другому та третьому розділах, що називаються фоновими .Задачі фонового режиму виконуються, коли звільняється час процесора на їх виконання. При чому задачі 2 і 3 розділу можуть виконуватись на різних процесорах.

Особливістю роботи комплекса СМ – 2М в АСУТП є те , що задача оперативного управління виконується в основному розділі в реальному масштабі часу., а неоперативні задачі(наприклад бугалтерія). В реальному масштабі часу також виконується тестування комплексу. В разі виходу із ладу якогось процесора фонові задачі відключаються , виконується інші задачі оперативного управління АСУТП і подаються сигнали про потреби ремонту.

§ Керувальні обчислювальні комплекси см – 3,см – 4.

Структурна схема комплексу СМ – 3 аналогічна структурній схемі комплексу СМ – 1, а комплексу СМ – 4 – аналогічна СМ – 2. Призначення теж саме. Основна відмінність комплексів СМ 2, СМ – 4 – це інтерфейс, що відповідає інтерфейсам мікропроцесорних систем і називається – загального типа .

Традиційна загального типа складається з : шини даних, шини адреси, шини управління.

Основний недолік загального типу – це те, що до неї приєднані абсолютно всі пристрої мікропроцесорних систем і в кожний момент часу лише 2 пристрої обміну інформацією, а всі інші відключені селектором адреси . Тому, якщо якийсь пристрій викликав коротке замикання , то мікропроцесорна система перестає працювати.

Переваги інтерфейсу типа : загального типа :

1. використання стандартного інтерфейсу

2. висока швидкість обміну

Недоліки загального типа:

1. обмін інформацією між двома пристроями у будь – який час – в напівдуплексному режимі.

2. можливість відмови загального типа при короткому замиканні або перенапруженні у вхідному каскаді будь – якого пристрою. Виходом є буферування підключеного приладу.