
- •Міністерство освіти і науки україни Самбірський технікум економіки та інформатики
- •Менеджмент тексти лекцій м.Самбір
- •Тема 1. Поняття і сутність менеджменту
- •1. Менеджмент як навчальна дисципліна, предмет, мета і завдання дисципліни. Суть понять: управління та менеджмент
- •Комплекс менеджменту
- •2. Менеджер у системі управління. Категорії менеджерів: менеджер і підприємець, їхні функції та особливості
- •Вимоги до менеджерів
- •Функціональні групи менеджерів
- •Відмінності між менеджером та підприємцем
- •3. Ролі та якості менеджера
- •4. Горизонтальний та вертикальний поділ управлінської праці
- •5. Історичні етапи розвитку науки про менеджмент
- •Основні наукові школи менеджменту та їх характеристика
- •Порівняльна характеристика менеджменту в деяких країнах
- •Тема 2. Організація як об’єкт управління
- •Організація як відкрита система. Основні вимоги щодо існування організацій.
- •Система перетворення
- •Класифікація організацій та їх загальні риси.
- •Порівняльна характеристика формальних і неформальних організацій
- •Критерії та типи організацій
- •Порівняння механістичного та органістичного типу організацій
- •Характеристика внутрішнього та зовнішнього середовища організації.
- •Характеристика зовнішнього середовища непрямого впливу
- •Процес менеджменту
- •Види та структура циклів управління
- •Суб’єкт менеджменту
- •Об’єкт менеджменту
- •Тема 3. Прийняття управлінських рішень
- •1. Суть та класифікація управлінських рішень
- •Види управлінських рішень за певними критеріями
- •2. Вимоги, що висуваються до управлінських рішень. Умови прийняття управлінських рішень
- •3. Процес вироблення управлінських рішень.
- •4. Підходи до оптимізації рішень: науковий метод, системна орієнтація, моделі
- •Види моделей
- •1. Неформальні методи:
- •2. Формальні методи:
- •Тема 4. Планування в організації
- •Поняття та класифікація функцій менеджменту.
- •Сутність планування як функції менеджменту. Види планів. Принципи планування.
- •Види планів щодо різних критеріїв
- •Стратегічне планування. Процес стратегічного планування
- •Класифікація стратегій
- •4. Тактичне планування (поточне та оперативне). Процес тактичного планування.
- •Види та характеристики центрів відповідальності
- •5. Бізнес-планування, його суть та призначення
- •Тарнавська н.П., Пушкар р.І. Менеджмент: теорія та практика – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456с.С.158-197
- •Тема 5. Організація як функція управління
- •Сутність і характеристика організаційної функції. Делегування та відповідальність. Повноваження в організації: лінійні та функціональні (апаратні, штабні).
- •2. Організаційні структури управління: лінійні, функціональні, комбіновані, їх переваги та недоліки
- •3. Організаційне проектування та ситуаційні чинники. Принципи побудови організаційних структур.
- •Тарнавська н.П., Пушкар р.І. Менеджмент: теорія та практика – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456с.С.186-214
- •Тема 6. Мотивація
- •1. Основне визначення мотивації. Модель мотивації поведінки через потреби. Спонукання та винагороди.
- •2. Змістовні теорії мотивації. Сутність змістовного підходу до мотивації.
- •3. Процесійні теорії мотивації. Сутність процесійного підходу до мотивації.
- •4. Формування та використання системи матеріальних стимулів праці. Форми оплати праці. Прямі та непрямі економічні фактори, що визначають систему матеріальних стимулів
- •Економічні (прямі):
- •Економічні (непрямі):
- •5. Поняття нематеріального стимулювання. Неекономічні фактори мотивації.
- •Перелік систем стимулювання в організації
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Тарнавська н.П., Пушкар р.І. Менеджмент: теорія та практика – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456с.С.220-240
- •Тема 7. Управлінський контроль
- •1. Визначення та необхідність контролю.
- •2. Мета, завдання, об’єкт та предмет контролю
- •3. Класифікація контролю
- •Характеристика попереднього, поточного та заключного контролю в організації
- •4. Процес контролю та його етапи
- •Роль контролінгу в процесі управління
- •Господарський контроль
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Тарнавська н.П., Пушкар р.І. Менеджмент: теорія та практика – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456с.С.240-262
- •Тема 8. Лідерство
- •1. Сутність та основні засади керівництва. Лідерство, влада, вплив.
- •2. Форми впливу та влади
- •3. Підхід до лідерства з погляду манери поведінки керівника.
- •4. Континуум стилів керування р.Лайкерта, двовимірне трактування стилів керування вченими університету штату Огайо. Таблиця стилів керування р.Блейка та Дж.Моутон
- •Чотири базові системи Лайкерта
- •5. Ситуаційний підхід до лідирування. Сутність ситуаційного підходу до лідирування
- •Стиль керівництва
- •Херсі та Бланшара
- •Стилі прийняття рішень за Врумом та Йєттоном
- •Тарнавська н.П., Пушкар р.І. Менеджмент: теорія та практика – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456с.С.305-334
- •Тема 9. Управління конфліктами та стресами
- •Природа конфлікту та керівництво конфліктною ситуацією в організації
- •Функції конфліктів
- •Види конфліктів
- •Умови та причини виникнення конфліктів
- •4. Методи розв’язання конфліктів
- •Структурні методи розв’язання конфлікту
- •5. Поняття та причини стресу. Види стресу. Управління стресовою ситуацією
- •6. Чинники, приводять до змін: планові та ситуаційні. Керування змінам в організації
- •7. Засади та технології розвитку організації. Організаційні інновації
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення.
- •Тема 10. Ефективність управління
- •1. Ефективність менеджменту організації та її оцінювання
- •2. Види ефективності менеджменту
- •3. Витрати праці в управлінні підприємством, їх класифікація
- •4. Критерії і методи визначення економічної ефективності менеджменту на підприємстві
- •Список рекомендованої літератури
- •Навчальне видання Бич Юрій Романович Менеджмент
5. Поняття та причини стресу. Види стресу. Управління стресовою ситуацією
У психологічному плані конфлікт завжди зумовлює виникнення у його учасників негативного емоційного стану, що досить часто породжує стреси. Емоції не просто супроводжують конфлікт, а керують ним. При цьому основними емоціями, які виникають при виникненні конфліктної ситуації є переживання, гнів, страх, ненависть тощо.
Стрес (англ.stress – напруга) – це явище, яке викликає великими або малими обсягами робіт, необхідністю зживатися один з одним, конфліктом ролей, їхньою невизначеністю, сумом, безцільністю існування, відсутністю важливої справи, фізичними, психологічними та іншими причинами.
Причини, які зумовлюють стрес, можна поділити на три групи:
-
організаційні: відсутність важливої справи, безцінність існування, перевантаження чи недовантаження роботою, конфлікт ролей, їхня невизначеність, нецікава робота тощо;
-
особисті: необхідність уживатися один з одним, смерть у родині, шлюб, вагітність, сексуальні проблеми, погані стосунки з рідними, зміна квартири, поїздка у відпустку, невдале проведення свята, радість, погіршення звичок, уподобань, мрій тощо;
-
фактори оточення: спека, холод, шум, вітер, дощ, буревій, землетрус тощо.
Необхідно зазначити, що кожна людина має індивідуальну сприйнятливість до стресів: якщо одна буде хвилюватись через дрібниці, то інша на такі ситуації не буде звертати жодної уваги.
Український науковець, доктор біологічних наук, професор Анатолій Косенко зазначає, що стреси формуються під впливом:
- позитивних почуттів (вдячність, повага, довіра, захоплення, прихильність, доброзичливість тощо);
- негативних почуттів (ненависть, недовіра, презирство, ворожість, заздрість, ревнощі, жадання помсти, загроза безпеці тощо).
Залежно від цього виділяють такі види стресу:
-
Ейфоричний стрес, пов'язаний з закоханістю, одруженням, народженням дитини, вдалим проведенням відпустки, приємним знайомством, несподіваною винагородою тощо. Такий стрес приносить задоволення, радість, щастя, приємні емоції і підвищує захисті сили організму.
-
Дистрес, пов'язаний з хворобами, невдачами, конфліктами, неприємними життєвими ситуаціями та обставинами, розлученням, втратою коханої людини тощо. Такий стрес викликає переживання, страхи, неспокій, зумовлює виникнення депресії, хвороб, руйнує здоров’я.
До фізіологічних ознак стресу належать: безсоння, погіршення пам’яті, головні болі, безпричинне хвилювання, підвищене серцебиття, бажання плакати, дратівливість, нестриманість, поганий або занадто веселий настрій, поява почуття байдужості.
Негативний вплив стресу можна ліквідувати за допомогою самоуправління та застосування певних управлінський рішень.
Для усунення стресу працівник в процесі самоуправління повинен:
-
оцінити свій власний стан та результати діяльності;
-
конкретизувати систему своєї роботи (наприклад, треба визначити що зробити сьогодні, а що завтра і т.д.);
-
не погоджуватись на нову роботу (завдання), якщо не завершено стару;
-
підтримувати доброзичливі стосунки з начальником;
-
не погоджуватись зі суперечливими вимогами;
-
доповідати начальнику про нечіткість завдання;
-
поліпшувати стосунки з членами колективу, формальними та неформальними групами;
-
не скаржитись;
-
обдумувати кожен свій крок;
-
вміло організовувати свій відпочинок;
-
вивчати відповідну літературу і отримані знання застосовувати на практиці.
Для управління стресами менеджеру можна запропонувати:
-
вивчати особливості характеру, діапазон знань, ставлення до праці своїх підлеглих;
-
вибирати тип і обсяг робіт відповідно до здібностей, потреб і навичок працівників;
-
надавати працівникам найбільш повну характеристику майбутньої роботи;
-
дозволяти працівникам обґрунтовано відмовлятись від роботи;
-
вміло пояснювати необхідність виконання роботи;
-
приймати оптимальні рішення;
-
встановлювати чіткі зони повноважень;
-
удосконалювати комунікації;
-
використовувати стиль керівництва відповідно до ситуації;
-
не приховувати виробничо – господарську інформацію;
-
забезпечувати необхідну винагороду за ефективну роботу;
-
застосовувати графіки з метою пояснення певних економічних явищ;
-
бути наставником для підлеглих;
-
підвищувати кваліфікацію підлеглих;
-
розвивати здібності підлеглих;
-
за необхідності сприяти працівнику у зміні робочого місця тощо.
Крім того, для подолання стресів, викликаних різними причинами, доцільно:
-
регулярно займатись спортом;
-
культивувати почуття гумору;
-
займатись аутотренінгом та медитацією;
-
обмежити коло свого спілкування тільки тими, хто вам приємний;
-
зайнятись певним видом діяльності, що дасть змогу підвищити самооцінку (дзюдо, карате, шейпінг, стрільба з лука, курси іноземних мов);
-
активно відпочивати;
-
не уникати приємного спілкування, а навпаки – заохочувати його;
-
виконувати певні завдання саме так, як ви, а не хтось інший вважаєте за потрібне;
-
навести лад у своїх справах тощо.