4. Континуум стилів керування р.Лайкерта, двовимірне трактування стилів керування вченими університету штату Огайо. Таблиця стилів керування р.Блейка та Дж.Моутон

Стилі керівництва на засадах систем Лайкерта. Американський дос­лідник Лайкерт зробив висновок, що стиль керівництва може бути орієн­тованим або на роботу, або на людину, причому більш продуктивною є орієнтація на людину. Однак пізніше було виявлено, що є керівники, які одночасно орієнтуються і на роботу, і на людину, тобто спробують ство­рити певний інтегральний стиль керівництва. Лайкерт запропонував чо­тири системи для підбору менеджером стилю керівництва, які базують­ся на оцінці поведінки керівника (табл.8.1).

Таблиця 8.1

Чотири базові системи Лайкерта

Система 1	Система 2	Система 3	Система 4 •яЯІІЗяШВШ
Експлуататорсько-авторитарна	Доброзичливо-авторитарна	Консультативно-демократична	Базується на засадах участі працівників

Згідно із системою 1 керівники мають характеристики автократів, із системою 2 — дозволяють підлеглим обмежено брати участь у прийнятті рішень, системою 3 — використовують двостороннє спілкування і допу­скають деяку довіру між керівниками і підлеглими, із системою 4 — оріє­нтуються на групові рішення і участь працівників у прийнятті рішень. Четверта система, найбільш дієва, базується на максимальній децентра­лізації, взаємодовірі, двосторонньому і нетрадиційному спілкуванні. Вона найбільш орієнтована на людину.

• Стиль керівництва через структуру та увагу до підлеглих. Подальший розвиток стилів керівництва привів науковців до розробки положень сис­теми керівництва через структуру і увагу до підлеглих. Хоч авторитарний керівник не може бути одночасно демократичним, він все-таки змушений приділяти увагу не тільки роботі, а також людським стосункам. Керівництво через структуру означає таку поведінку, коли керівник пла­нує і організовує діяльність групи і свої відносини з нею. Увага до підлеглих допускає поведінку керівника, яка впливає на потреби вищого рівня через довіру, повагу, контакти між керівництвом і підлеглими.

• Стилі керівництва на засадах управлінської ґратки Блейка і Моутон. Американські дослідники Блейк і Моутон побудували управлінську ґратку, де виділили 5 основних стилів керівництва, які враховують інтереси людей (вертикальна вісь) та інтереси виробництва (горизонтальна вісь) (рис. 8.3).

Рис. 8.3. Управлінська ґратка Блейка і Моутон

У разі застосування стилю „влада-підпорядкування” максимальна турбота про підприємство (виробництво) поєднується з мінімальною тур­ботою про підлеглих працівників. Якщо менеджер застосовує стиль керів­ництва „управління на засадах приміського клубу”, то мінімальна турбо­та про виробництво поєднується з найбільшою турботою про працівників. Основна увага приділяється збереженню товариських сто­сунків між працівниками в колективі. Мінімальна турбота про виробниц­тво, а також про потреби працівників закладена у стилі керівництва „збіднене управління”, що підкреслює незначну зацікавленість менеджера у збереженні свого посадового місця в організації. Згідно зі стилем керів­ництва „організаційне управління” менеджер використовує підхід, який характеризується „золотою серединою” і дає можливість орієнтуватись на збереження існуючого положення.

Керівник намагається підтриму­вати рівномірний темп діяльності, перевіряти факти та переконання під­леглих тільки у випадку виникнення розбіжностей, критично сприйма­ти погляди підлеглих, в конфліктних ситуаціях займати позицію, яка влаштує всіх, домогтися згоди у процесі розробки рішень, давати нефор­мальні оцінки інформації, отриманій з допомогою зворотного зв'язку. При застосуванні стилю керівництва „групове управління” керівник по­єднує турботу про виробництво з турботою про працівників (підлеглих).