Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з менеджменту.doc
Скачиваний:
192
Добавлен:
21.11.2018
Размер:
17.93 Mб
Скачать

Роль контролінгу в процесі управління

Процес управління

Роль контролінгу в управлінському процесі

1

2

Планування

  • Координація різних планів і розробка консолідованого плану в цілому по підприємствам .

  • Розробка методики планування .

  • Розробка планів окремих підрозділів.

  • Розробка графіка складання планів.

  • Надання інформації для складання планів.

  • Перевірка планів, складених підрозділами підприємства.

Організаційна робота

  • Облік і контроль витрат і результатів по підрозділах.

  • Контроль результатів в цілому по підприємству.

Стимулювання

  • Стимулювання виконання планів по підрозділах.

Контроль і регулювання

  • Порівняння планових і фактичних величин для вимірювання і оцінки ступеня досягнення мети.

  • Становлення допустимих меж відхилень від плану.

  • Аналіз відхилень інтерпретація причин відхилень плану від факту і розробка пропозицій для зменшення відхилень.

Аналіз рішень, інформаційні потоки

  • Участь в розробці побудови управлінської інформаційної системи (постановка задач для програмістів).

  • Збір найбільш значущих для ухвалення управлінських рішень даних.

  • Консультації по вибору корегувальних заходів і управлінських рішень.

  • Розробка заходів по підвищенню ефективності управлінських рішень.

  • Розробка інструментарію для планування, контролю і ухвалення управлінських рішень.

Відповідно з класифікацією господарського контролю, що наведений на рис. 7.4, аудит є однією з форм цього контролю.

Господарський контроль

За суб’єктами

За часом проведення

За джерелами інформації

За метою та цільовою направленістю

державний (позавідомчтй )

попередній

документальний

ревізія

відомчий, або внутрівідомчий

поточний (оперативний)

фактичний

тематична перевірка

незалежний (аудиторський)

наступний

комбінований

аудит

зовнішній

внутрігоспо-дарський (внутрішній)

зовнішній

розслідування

службове розслідування

Рис. 7.4. Класифікація господарського контролю

Аудит в залежності від суб’єкта здійснення поділяється на зовнішній і внутрішній.

Аудит (зовнішній) – це незалежна експертиза стану бухгалтерського обліку, фінансової звітності та висловлення думки аудитора щодо повноти, законності та достовірності відображених в них фінансово-господарських операцій господарюючого суб’єкта. Мета аудиту – висловлення думки аудитора щодо аудованої інформації і доведення цієї думки через аудиторський висновок до користувачів.

Законом України «Про аудиторську діяльність» дається наступне визначення аудиту: «аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам».

Національним нормативом №3 «Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності» метою аудиту визначено «висловлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність, в усіх суттєвих аспектах, інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів».

Аудит – це дослідження, а будь-яке дослідження визначається поставленою метою. Визначення мати необхідно, щоб створити деяку структуру, яка допомогла б аудитору зібрати необхідну кількість актуальних свідчень при виконанні аудиту. Мета аудиту визначається предметом аудиторської перевірки. В загальному значенні мета аудиту полягає в досить глибокому і докладному ознайомленні з предметом аудиторської перевірки, щоб скласти про нього компетентну думку.

Потреба в послугах аудиту є безумовною. Наведемо основні обставини, які підтверджують його необхідність:

  • операції фірми (компанії) можуть бути численними і складними. Інформацію про них користувачі не можуть одержати самостійно і потребують послуг аудиторів;

  • користувачі фінансової інформації, як правило, не мають доступу до облікових записів підприємств, крім того, їм не вистачає досвіду роботи з обліковими документами. Тому вони вимушені запрошувати професійних аудиторів для виконання ними роботи, яку самостійно виконати не можуть;

  • наслідки рішень, які приймаються користувачами, можуть бути настільки значними для них, що достовірність і повнота інформації їм абсолютно необхідні.

Завдання аудиту визначається його метою. На сучасному розвитку економіки в Україні основним завданням аудиту є збирання достовірної вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання і формування на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан.

Аудит повинен бути організований так, щоб адекватно відображати всі аспекти діяльності суб’єкта, що перевіряється, настільки, наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації. Для того, щоб скласти думку, аудитор повинен одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація у бухгалтерській документації та інших джерелах даних достовірна і достатня. Аудитор повинен також вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

Органи статистики

Регулюючі органи (Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку)

Статистична звітність

Спеціальна звітність

Власники, акціонери, інвестори, кредитори, менеджери та інші зацікавлені особи

Податкові (фіскальні) органи

Система бухгалтерського обліку

Податкова звітність

Фінансова звітність

Фінансова та внутрішня звітність

Судово-бухгалтерська експертиза звітної та бухгалтерської інформації

Менеджери підприємства

Правоохоронні органи

Рис. 7.5. Основні користувачі інформації, що підлягають аудиту

Виконання основного завдання направлене на задоволення потреб всіх користувачів звітності (рис. 7.5). Проте, аудитор, на відміну від інших суб’єктів контролю, виступає діловим партнером клієнта, який, перевіряючи, повинен надавати різнобічну допомогу клієнту в усіх його справах. Тому аудит паралельно з основним завданням виконує функціональні завдання: коригування, оперативного контролю і стратегічні завдання.

Завдання коригування – у випадку, якщо за результатами проведеного аудиту аудитором зроблені негативні висновки, він може на прохання клієнта видати рекомендації щодо виправлення помилок (але не виправляти їх).

Завдання оперативного контролю – систематичний контроль безпосередньо в процесі діяльності суб’єкта з метою попередження помилок або вибору оптимальних рішень (не приймати рішення, а допомагати у їх виборі).

Стратегічні – обґрунтування оптимальної або пропозиція альтернативної стратегії та перспективної програми розвитку суб’єкта господарювання на підставі даних, одержаних у процесі аудиту.