3. Процесійні теорії мотивації. Сутність процесійного підходу до мотивації.

Наведемо коротку характеристику теорії, які відображають процес винагородження. Вони акцентують увагу не лише на потре­бах, але й на самому процесі стимулювання, визначенні умов, за яких процес мотивування буде ефективним.

Теорія очікувань базується на очікуванні появи якоїсь події. Наприклад, після закінчення інституту випускник очікує отримати роботу. Виділяють такі очікування:

- „затрати-результати" (робітник економить матеріал і очікує підвищення розряду);

- „результати-винагороди" (працівник чекає винагороду);

- „цінності заохочення" (працівник очікує винагороду, яка задовольнить його певні потреби, тобто є цінною для нього).

Згідно з теорією справедливості працівники суб'єктивно зіставля­ють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами інших працівників, які виконують аналогічну роботу. Доки працівники не будуть вважати винагороди справедливими, їх віддача в роботі буде низькою.

Відповідно до теорії партисипативного (спільного) управління актив­на участь працівників в житті організації (залучення працівників до прийняття рішень, колективне виконання поставлених завдань, проведення колективних формальних та неформальних заходів, що культивують корпоративний дух тощо) підвищує задоволення працівників від роботи, спілкування з колегами, внаслідок чого вони працюють якісніше та продуктивніше. Фактично теорія орієнтується на досягнення вторинних потреб працівників. При цьому для застосування положень теорії не потрібно значних ресурсів, а лише необхідно відповідним чином організувати ро­боту підлеглих. Основною ціллю теорії є підвищення рівня задоволення працівників своєю роботою, внаслідок чого досягається інша ціль — під­вищення ефективності функціонування організації.

Теорія результативної валентності Дж. Аткінсона стверджує, що ус­піх, реалізація здібностей, мотивація діяльності залежать від прагнення індивіда досягнути успіху чи уникнути негативної оцінки.

Комплексна теорія Л.Портера і Є.Лоулера базується на моделі, яка пока­зана на рис.6.5. Модель враховує цінність винагород, зв'язки „зусилля-винагорода", здібності, характер, роль працівника.

Однією з найважливіших теорій мотивації є матеріальне стимулювання праці, яке є процесом формування і використання систем матеріальних стимулів праці і заробітної плати відповідно до дії закону розподілу за кількістю і якістю праці (рис.6.6). Система матеріальних стимулів праці складається з різноманітних спонукальних мотивів, які доповнюють один одного і пов'язані єдиним процесом створення матеріальної зацікавленості у здійсненні трудової діяльності.

Рис.6.5. Схематична модель комплексної теорії Л.Портера і Є.Лоулера

Рис.6.6. Зміст матеріального стимулювання праці

Теорія морального стимулювання розглядає потреби вищого порядку (визнання, причетності, поваги тощо) і базується на використанні системи моральних стимулів, тобто моральних спонукань до діяльності, які ґрунтуються на різноманітних формах суспільного визнання і оцінки трудової активності працівників. Моральне стимулювання передбачає нагородження грамотами, медалями, орденами, почесними званнями, внесення подяки, занесення на дошку пошани, пропаганду високих досягнень працівників у газетах, журналах, теле- та радіопередачах тощо. необхідно зазначити, що найбільша зацікавленість у досягненні високої результативності у працівників з’являється лише в умовах, коли моральне стимулювання є вдалим доповненням до матеріального.