• Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту. – Львів: БаК, 2001.-624с. с.206-227

• Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум.- Київ, Магнолія плюс. Львів Новий світ.-2000.2003 – 336с. с.61-81

• Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту. – Львів: Інтелект –Захід, 2002. – 228с с.59-73

• Хміль Ф.І.Менеджмент. – К.:Вища школа, 1995. – 351с. с.44-47

• Тарнавська н.П., Пушкар р.І. Менеджмент: теорія та практика – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456с.С.186-214

• Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності: - К.:Вища школа, 1994 – 223с с.72-78

• О.Є.Кузьмін, Л.С.Ноджак, О.Г.Мельник Менеджмент - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009 – 152с. с.50-65

• Охріменко А.Г. Основи менеджменту: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 130 с. с.72-79

• Хміль Ф.І. Основи менеджменту – К.: Академвидав, 2007. – 576с. с.241-260

Тема 6. Мотивація

1. Основне визначення мотивації. Модель мотивації поведінки через потреби. Спонукання та винагороди.

2. Змістовні теорії мотивації. Сутність змістовного підходу до мотивації.

3. Процесійні теорії мотивації. Сутність процесійного підходу до мотивації.

4. Формування та використання системи матеріальних стимулів праці. Форми оплати праці. Прямі та непрямі економічні фактори, що визначають систему матеріальних стимулів.

5. Поняття нематеріального стимулювання. Неекономічні фактори мотивації.

1. Основне визначення мотивації. Модель мотивації поведінки через потреби. Спонукання та винагороди.

Бажання людини виконувати свою роботу – це один із ключових факторів успіху функціонування організації, а найголовнішіше для створення відповідних умов – розуміння її мотивації та задоволення потреб.

Система мотивації характеризує сукупність взаємопов’язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або трудовий колектив у цілому щодо досягнення індивідуальних і спільних цілей діяльності підприємства.

Мотивація, мотивування — це вид управлінської діяльності, спрямований на спонукання певної особи (осіб) до діяльності для досягнення цілей організації.

Мотивування передбачає:

• стимулювання за допомогою зовнішніх факторів (моральне та матеріальне);

• мотивування внутрішніх (психологічних) спонукань до праці.

Мотивування базується на таких категоріях:

• потреба – усвідомлена відсутність чого-небудь. Первинні (фізіологічні) потреби закладені генетично, а вторинні виробляються в процесі пізнання й отримання життєвого досвіду (психологічні);

• мотив – внутрішня спонукальна сила, яка примушує людину щось робити або поводитися певним чином (орієнтація, установка, бажання, інстинкти, імпульси);

• стимул – зовнішня причина, що спонукає діяти людину для досягнення певної мети;

• винагорода – те, що людина вважає для себе цінним. При цьому винагороди можуть бути внутрішніми (дає сама робота, зміст трудового процесу, самоповага тощо) і зовнішніми (заробітна плата, премії, кабінет, додаткова відпустка тощо). Результатом такого процесу є досягнення (недосягнення) особистих цілей, що зумовлює задоволення потреб працівника, часткове задоволення чи незадоволення.

Потреби

(нестача чого-небудь)

Інтереси

Стимули

Мотиви

Поведінка

Винагороди

Цілі

Результат задоволення потреб

Рис. 6.1. Модель мотивування через потреби

Процес мотивації поділяють на чотири основні етапи:

1. Виникнення потреб.

2. Розробка стратегії і пошук шляхів задоволення потреб.

3. Визначення тактики діяльності і поетапне її здійснення.

4. Задоволення потреб й одержання матеріальної чи духовної винагороди.

Мотивація сприяє можливості виявлення таких характеристик діяльності, як:

• зусилля;

• старанність;

• наполегливість;

• добросовісність;

• спрямованість.

До факторів які зумовлюють поведінку працівника і які треба враховувати в практиці мотивації його трудової діяльності, належать:

1. фізичний тип особистості;

2. рівень самосвідомості та освіченості;

3. професійна підготовка;

4. психологічний клімат у колективі;

5. вплив зовнішнього середовища.

Формування активної дійової системи мотивації базується на постійному аналізі й удосконаленні відносин між:

• роботодавцями і найманими працівниками;

• керівниками та їхніми підлеглими;

• конкуруючими групами працівників;

• групами, що виконують споріднені функції.

На рівні підприємства система мотивації повинна базуватися на таких вимогах:

• надання однакових можливостей щодо зайнятості та посадового просування за критерієм результативності праці;

• узгодження рівня оплати праці з її результатами та визнання особистого внеску в загальний успіх;

• створення належних умов для захисту здоров’я, безпеки праці та добробуту всіх працівників;

• забезпечення можливостей для зростання професійної майстерності, реалізації здібностей працівників;

• підтримування в колективі атмосфери довіри й зацікавленості в реалізації загальної мети.