Комплекс менеджменту

Сфера	Відповідний компонент комплексу менеджменту
Виробництво	Операційний (виробничий) менеджмент – діяльність, пов’язана з розробкою, використанням та вдосконаленням виробничих систем, на базі яких виробляють основну продукцію чи послуги організації
Збут	Маркетинг – комплексна система управління виробничою і збутовою діяльністю підприємства, що забезпечує виявлення потреб споживачів, виробництво відповідних продуктів, їх просування на ринку і отримання від реалізації максимального прибутку.
Фінанси	Фінансовий менеджмент – комплексна діяльність, що включає формування та планування фінансових показників з дотриманням наукових підходів і принципів менеджменту, балансу прибутків і витрат, показників ефективності використання ресурсів
Кадри	Кадровий менеджмент – комплексна діяльність, покликана забезпечити найоптимальніше використання кадрового потенціалу підприємства та можливість його ефективного утримання
Перспективи розвитку	Стратегічний менеджмент – багатоетапний процес, спрямований на розробку та реалізацію стратегії організації з урахуванням змін, що виникають у зовнішньому середовище
Нововведення	Інноваційний менеджмент – комплексна система управління інвестиціями, котрі вкладають власники в розвиток усіх видів інновацій
Зовнішньоекономічна діяльність	Зовнішньоекономічний менеджмент – системний вплив на об’єкт управління, що працює із зарубіжними партнерами з метою ефективного використання переваг міжнародного поділу праці
Інвестиційна діяльність	Інвестиційний менеджмент – діяльність направлена на ефективне вкладення чи отримання інвестицій

Крім того, якщо розглядати різні сфери діяльності, виділяють і інші види менеджменту: менеджмент послуг, менеджмент туризму, менеджмент готельної діяльності, менеджмент ресторанної діяльності, податковий менеджмент, банківський менеджмент та ін.

Проблеми і вимоги сучасного менеджменту

Сьогодні менеджери стикаються з багатьма проблемами, забезпечуючи успіх своїх компаній.

Скорочення. Однією з головних проблем менеджменту, що дуже поширена сьо­годні, є скорочення, яке трапляється, коли організація навмисно стає меншою, скоро­чуючи кількість робітників або цілі підрозділи чи закриваючи підприємства. Десь із середини 1980-х років і до сьогодні звичайним явищем для фірм стало оголошення про скорочення робочих місць. Наприклад, останніми роками General Motors, IBM, AT&T скоротили тисячі працівників. Навіть деякі японські фірми, які довго були переконані, що вони захищені від цих змін, були змушені скоротити свою діяльність унаслідок проблем японської економіки. Організації, які проходять через таке скоро­чення, змушені керувати ефектами цих скорочень не лише для тих, кого скоротили, а також для тих, хто залишився, хоча залишився із нижчим рівнем безпеки робочого місця.

Диверсифікація і нова робоча сила. Іншою важливою проблемою сьогодні є менеджмент диверсифікації. Диверсифікація пов'язана із відмінностями між людьми. Хоча вона може виявлятися у різних сферах, більшість менеджерів пов'язують її з віком, походженням, національністю і фізичними можливостями/неспроможністю. Інтернаціоналізація бізнесу посилила диверсифікацію в багатьох організаціях, ство­рюючи як додаткові проблеми, так і нові можливості. Мотивація працівників різних вікових категорій, від старших громадян до молодшої генерації, - проблема, пов'язана з диверсифікацією.

Інформаційна технологія. Нова технологія, особливо, якщо вона стосується ін­формації, також зумовлює значні труднощі в менеджменті. Internet i World Wide Web, місцеві та внутрішні мережі, а також використання систем електронної та голосової пошти - найважливіші технологічні зміни у цій галузі. До ключових проблем, пов'я­заних з інформаційною технологією, належать конфіденційність у роботі працівників, якість ухвалення рішень та оптимізація інвестицій фірми у нові форми технології, як тільки вони з'являються. Зумовлена цим проблема, з якою стикаються менеджери, полягає у зростаючій здатності цієї технології забезпечувати людей робочими місцями не лише в офісі.

Нові методи керування. Ще однією важливою проблемою в менеджменті сьо­годні є цілий комплекс нових методів керування. Як зазначено вище, колись теоретики захищали "один найліпший метод" керування. Ці підходи головно спиралися на жорстко структуровану ієрархію з владою, яка контролювала зверху, і правилами, стратегією та методами, що керували більшістю видів діяльності. Однак тепер багато менеджерів спроможні гнучкіше і швидше реагувати на середовище. Тому організації сьогодні часто мають кілька рівнів менеджменту, широкі можливості та меншу кіль­кість правил і регулювальних заходів. Із цим новим підходом до менеджменту поєд­нують щораз більше використання робочих бригад та груп.

Глобалізація. Глобалізація є ще однією із суттєвих проблем сучасного менедж­менту. Керування в глобальній економіці пов'язане з багатьма різними проблемами і можливостями. Наприклад, на макрорівні умови володіння власністю дуже відрізня­ються. Так само і з природними ресурсами та компонентами інфраструктури, а також роллю уряду в бізнесі. Іншою важливою проблемою є відмінності у поведінці в різних культурах. Наприклад, цінності, символи і переконання у різних культурах дуже від­різняються. Різні норми поведінки на робочому місці і роль, яку відіграє робота в житті особи, можуть впливати на моделі поведінки, пов'язаної з роботою, як і на ставлення до роботи. Вони також впливають на суть стосунків із керівництвом, стиль і процеси ухвалення рішень та структуру організації.

Етична і соціальна відповідальність. Інша проблема менеджменту, яка знову набула вагомості, - це етична і соціальна відповідальність. Скандали в таких органі­заціях, як Drexel Burnham Lambert Inc. (шахрайство на ринку акцій), Веесh-Nut (рек­ламування штучного дитячого яблучного соку як 100% натурального), японської фірми Recruit (хабарництво урядових осіб), були на шпальтах газет усього світу. З погляду соціальної відповідальності посилену увагу звертають на забруднення довкілля і зо­бов'язання бізнесу допомогти його очистити, внески бізнесу в соціальні програми тощо.

Керування якістю. Якість також стає сьогодні важливою з кількох причин. По-перше, щораз більше організацій використовують якість як основу конкуренції. По-друге, підвищення якості знижує витрати. Whistler Corporation недавно виявила, що вона використовувала 100 із 250 своїх працівників, щоб виправляти дефекти детекторів радарів, вироблених з порушенням правил.

Економіка сфери послуг. Перехід до економіки сфери послуг теж створює проб­леми. Традиційно більшість компаній були виробниками-вони використовували мате­ріальні ресурси, такі як природні, а також устаткування для виробництва реальних продуктів, таких як автомобілі та сталь. Однак останніми роками сфера послуг в еконо­міці стала значно важливішою. Крім того, тепер на послуги припадає більше половини всього валового внутрішнього продукту Сполучених Штатів, і вони відіграють провідну роль у багатьох індустріальних державах. Процес надання послуг передбачає використання матеріальних (таких як устаткування) та нематеріальних (таких як інтелектуальна власність) ресурсів для створення нематеріальних послуг (таких як перукарські, страхування чи транспортування між двома містами). Хоча є багато подіб­ного в керуванні виробничими фірмами та організаціями, які займаються послугами, тут також простежується і багато суттєвих відмінностей.