4. Підходи до оптимізації рішень: науковий метод, системна орієнтація, моделі

Найважливішим етапом технології вироблення управлінських рішень є їх оптимізація. Саме в процесі оптимізації отримують раціональні рішення. Під оптимізацією управлінських рішень розуміють вибір найбільш ефективного варіанта рішення із можливих альтернатив (тобто раціонального рішення).

У найбільш загальному вигляді функцію оптимізації можна представити так:

,

де у — параметр, за яким проводиться оптимізація; х₁, х₂, х₃, ....х_n - варіанти рішень (альтернативи).

Параметр у може виступати у вигляді показників: прибутку, обсягу робіт тощо, а варіанти рішень х_n визначаються ресурсами, організацією праці, виробничою площею тощо.

Згідно з положеннями американського менеджменту наука управ­ління як механізм оптимізації рішень може реалізовуватись з допомогою таких підходів:

1. Застосування наукового методу.

2. Використання системної орієнтації.

3. Застосування моделей.

• Науковий метод оптимізації управлінських рішень передбачає засто­сування схеми, наведеної на рис.3.2.

Рис.3.2. Схема використання наукового методу

Наприклад, в процесі оптимізації обсягів реалізації продукції на пер­шому етапі збирається інформація про ринок і попит, на другому здійсню­ється її аналіз, а на третьому — встановлюється вплив на попит і визнача­ється у вигляді гіпотези оптимальна величина обсягів реалізації продукції. Після четвертого етапу, який забезпечує процес перевірки гіпотези, мож­ливі два варіанти: реалізація рішення, якщо гіпотеза правильна (п'ятий етап); повернення з допомогою зворотного зв'язку на один з попередніх етапів, якщо гіпотеза неправильна. В останньому випадку пошук оптима­льного варіанта продовжується.

• Системна орієнтація в процесі оптимізації рішень базується на тому, що організація є відкритою системою, яка складається з взаємопов'яза­них частин. В процесі своєї діяльності (перетворення) організація обробляє входи (ресурси, інформацію тощо), перетворюючи їх в продукцію, послуги, прибуток та ін. На основі вивчення цього процесу і здійснюєть­ся підбір найбільш ефективного варіанта рішення.

• Використання моделей дозволяє приймати рішення, при обґрунтовуванні яких враховуються всі фактори і альтернативи, що виникають в складних умовах виробничо-господарської діяльності. Тому моделю­вання розглядається як найефективніший спосіб оптимізації управлінських рішень.

Основою процесу моделювання є поняття моделі. Модель – це уявлення об’єкта системи чи ідеї в певній формі, яка є відмінною від самої цілісності, тобто це спрощене зображення певної життєвої або управлінської ситуації. Моделювання – це поки що єдиний систематизований спосіб побачити варіанти майбутнього і визначити потенційні наслідки альтернативних рішень, що дасть змогу об’єктивно їх порівняти.

Модель - це відображення у схемі, формулі, взірці тощо характерних ознак об'єкта, який досліджується. Вона є спрощеною конкретною управлінською ситуацією, іншими словами, в моделях пев­ним чином відображаються реальні події, обставини тощо. Необхідність застосування моделей пояснюється такими причинами:

• складністю виробничо-господарської діяльності;

• наявністю багатофакторних залежностей в процесі розв'язання управлінських завдань;

• необхідністю експериментальної перевірки багатьох альтернативних управлінських рішень;

• доцільністю орієнтувати управління на майбутнє;

• необхідністю врахування ринкових умов.