Тема 1. Поняття і сутність менеджменту

1. Менеджмент як навчальна дисципліна, предмет, мета і завдання дисципліни. Суть понять: управління та менеджмент.

2. Менеджер у системі управління. Категорії менеджерів: менеджер і підприємець, їхні функції та особливості.

3. Ролі та якості менеджера.

4. Горизонтальний та вертикальний поділ управлінської праці.

5. Історичні етапи розвитку науки про менеджмент.

1. Менеджмент як навчальна дисципліна, предмет, мета і завдання дисципліни. Суть понять: управління та менеджмент

В останні роки в Україні широко застосовується термін «менеджмент». Шпальти газет переповнені оголошеннями, які пропонують роботу менеджерам з реклами, продажу, маркетингу, зовнішньоекономічної діяльності, логістики. Паралельно можна зустріти рекламні оголошення різноманітних закладів освіти – університетів, інститутів, коледжів тощо, які пропонують на різних умовах набути кваліфікації менеджера. Що ж означає поняття менеджмент? Хто такий менеджер?

Варто чітко зрозуміти різницю між поняттями «менеджмент» та „управління", оскільки дуже часто їх ототожнюють, що призводить до плутанини. Управління є цілеспрямованою дією на об'єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв'язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп'ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо. Менеджмент є різновидом управління та означає управління людьми (працівниками, колективами працівників, групами, організацією та ін.).

Менеджмент — це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

Сьогодні у світі існує понад п'ятдесят визначень поняття „менедж­мент". В його основі лежить англійське дієслово „to manage" - керувати, яке походить від латинського „manus" - рука. Так, фундаментальний Оксфордський словник англійської мови, вперше виданий ще 1933 року, дає такі тлумачення: 1) Менеджмент - це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками); 2) Менеджмент — це вла­да та мистецтво керівництва; 3) Менеджмент - це вміння і адміністра­тивні навики організовувати ефективну роботу апарату (служб праців­ників); 4) Менеджмент — це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.

З функціональних позицій менеджмент - це процес планування, ор­ганізування, мотивування, контролювання та регулювання, необхідний для формування та досягнення цілей організації (під організаціями ро­зуміють підприємства, товариства, банки, асоціації тощо, їх відділи, бюро, сектори, цехи). За напрямком здійснення менеджмент можна по­ділити на три види: виробничий менеджмент, фінансовий менеджмент та маркетинг.

Український економіст Валерій Терещенко зазначає, що менедже­ризм як американська теорія управління пересуває центр ваги правових питань у галузь соціології, суспільних відносин, людських стосунків, пси­хофізіології праці, психотехніки, колективної психології. Менеджери розглядаються як розпорядники економічного життя суспільства. Олег Білоус та Євген Панченко вказують на те, що менеджмент забезпечує реалізацію мети підприємства — задоволення соціальних потреб через ринок, тобто виробництво товарів або надання послуг.

Широке розповсюдження у світі терміна „менеджмент" викликає не­обхідність застосовувати його і в Україні у розумінні управління людьми, колективами працівників, організаціями. Водночас у менеджменті буде ви­користовуватись і термін „управління", але з обов'язковою орієнтацією на об'єкт (процес). Наприклад, управління кредитним відділом банку, управ­ління виробництвом, управління зовнішньоекономічною діяльністю.

На думку спеціалістів з менеджменту, його складовими є: теорія управління, мистецтво та практичний досвід. Отже, менеджмент розглядається як:

- наука – це специфічна сукупна галузь різноманітних знань (з економіки, кібернетики, математики, екології, соціології, психології тощо), що має власний об’єкт і предмет дослідження, теоретичну основу та методику вивчення, базується на концепціях, теоріях принципах і методах;

- практика – оскільки в ньому сконцентровано багатолітній практичний досвід попередніх поколінь та впроваджуються теоретичні напрацювання;

- мистецтво – проявляється у творчому ставленні до справи, спроможності за значної кількості різноманітних ситуацій та факторів приймати часом неординарні, але ефективні управлінські рішення. Крім того, оскільки кожна людина має певний тип особистості, свою систему цінностей, мотивацію до праці, то важливим є вміння менеджерів використовувати індивідуальний підхід до підлеглих;

- процес управління, оскільки менеджмент – це комплексна діяльність, яка характеризується за стадіями, функціями, методами, що формують процес управління;

- орган управління – специфічний орган сучасних організацій, тому апарат управління є складовою частиною будь-якої організації та асоціюється з поняттям менеджменту. Головне завдання працівників цього апарату – ефективне використання та координація всіх ресурсів організації для досягнення її цілей;

- особлива категорія людей – в апараті управління працює специфічна категорія людей, які підготовлені і можуть ефективно використовувати ресурси організації.

У менеджменті як у специфічній сфері діяльності існують певні обмеження, що стосуються:

- норми керованості, тобто максимальної кількості працівників (підрозділів), якими в певних умовах може успішно керувати один менеджер (орган управління );

- менеджмент потребує і є правом лише спеціалістів, тобто керувати повинні лише професійно підготовлені особи;

- керувати повинна невелика команда (меншість): управління потребує єдності волі для формулювання та досягнення цілей і прийняття управлінських рішень, що неможливо досягти за колегіального управління.

Менеджмент використовує такі інструменти (механізми) впливу на людину:

- ієрархія – організаційна структура управління, де основним засобом впливу є влада, підлеглість, контроль та розподіл певних благ;

- культура – методи поведінки й діяльності, визнані суспільством або групою людей, які ґрунтуються на цінностях, нормах, еталонах поведінки, ритуалах;

- ринок – рівноправні відносини по горизонталі, що ґрунтуються на попиті та пропозиції, на відносинах власності, рівнозначності і інтересів продавця і покупця.

Загальною метою менеджменту є: оптимізація функціонування господарських об’єктів і створення умов за яких із найменшим ризиком та витратами ресурсів досягають певних цілей.

Основні завдання менеджменту:

• організація виробництва товарів і послуг;

• забезпечення існування організації на ринку;

• вирішення проблем працівників організації;

• розробка та аналіз цілей організації;

• доведення до кожного працівника конкретних завдань та контроль за їх виконанням;

• стимулювання працівників.

Золоте правило менеджменту: ефективний менеджмент, який забезпечує існування та успіх організації в умовах ринкової конкуренції, потребує орієнтації на людину:

у зовнішньому середовищі – на споживача;

у внутрішньому – на персоналі

До основних категорій менеджменту слід віднести поняття організації, функцій управління, рівнів управління, методів менеджменту, стилів керівництва, комунікацій, управлінських рішень тощо.

В управлінській діяльності керуються такими законами менеджменту: спеціалізації управління, інтеграції управління, оптимального поєднання централізації і децентралізації управління, демократизації управління, економії часу в управлінні, пропорційного розвитку систем управління; еластичності (адаптації) тощо.

Важливу роль також відіграють принципи менеджменту: цілеспрямованості, врахування потреб та інтересів, ієрархічності, взаємозалежності, динамічної рівноваги, економічності, активізації, системності, єдиновладдя (єдинокерованості у поєднанні з колегіальністю) тощо.

Предметом вивчення науки про менеджмент є:

1. Теоретичні засади управлінської діяльності (закони, закономір­ності, принципи, категорії, механізми, моделі тощо).

2. Практика управління організаціями (підприємствами, корпора­ціями, господарськими товариствами тощо).

3. Проектування систем менеджменту, тобто формування взаємопов'язаних і взаємодіючих управлінських важелів, які забезпечують управлінський вплив.

Об'єктом вивчення менеджменту є процес управління виробничо-господарською діяльністю підприємств, корпорацій, господарських то­вариств, об'єднань та інших організацій. Дослідження процесу менедж­менту, виділення його окремих етапів дають можливість послідовно ознайомитись з усіма управлінськими категоріями, виявити взаємозв'яз­ки між ними, зрозуміти характер та особливості здійснення управлінсь­кого впливу. Це сприяє формуванню у майбутніх економістів та менед­жерів управлінського мислення, керівних навичок, здатності до прийняття управлінських рішень.

Суб'єктом вивчення менеджменту є працівники керуючої і керованої систем організації, їх професійний та кваліфікаційний рівень, ступінь виконання ними повноважень, обсяги відповідальності, а також взаємозв'язки в системі менеджменту.

Мета вивчення курсу "Менеджмент" — здобуття теоретичних і практичних знань та вмінь з наукового управління галузями господарства та громадською діяльністю організацій і підприємств.

Загальним методом менеджменту, як науки є діалектичний підхід, що дає змогу правильно вирішувати питання удосконалення форм та методів управління виробництвом в умовах мінли­вих економічних ситуацій, передбачає вивчення окремих аспектів, елементів та зв'язків системи управління.

Будь-якій організації властива велика кількість різноманітних дій, процесів і підпроцесів. В основному виділяється певні групи процесів, які застосовують у будь-якій організації і є об’єктами управління з боку менеджменту – сфери менеджменту, що формують комплекс менеджменту, котрий поділяють на три компоненти: стратегічний, кадровий, виробничий (операційний), фінансовий, маркетинговий, інноваційний тощо (табл.1.1)

Таблиця 1.1