
- •Методичні вказівки
- •7.05050201 “Технологія машинобудування”
- •7.05050201 “Технологія машинобудування”
- •1 Мета самостійної роботи
- •2 Умовні позначеня
- •3 Загальні відомості
- •3.1. Виклик команди створеня ескіза
- •3.2 Використання немодального діалогу «Свойства»
- •3.3 Об'єктні прив'язки
- •3.4 Безперервне введення ліній
- •3.5 Використання зсуву від вузла
- •3.6 Побудова відрізків
- •3.6.1 Паралельний відрізок
- •3.6.2 Перпендикулярний відрізок
- •3.6.3 Відрізок під кутом
- •3.7 Побудова дотичних відрізків
- •3.7.1. Відрізок, що дотичний до дуги і проходить через її крайню точку
- •3.7.2 Відрізок, дотичний до кола або дуги
- •4 Контрольні питання
- •5 Перелік літературних джерел
3.6.2 Перпендикулярний відрізок
Перпендикулярний відрізок створюється за допомогою опції:
|
<в> |
Перпендикулярный отрезок |
Рисунок - 12 |
Якщо
встановлений режим безперервного
введення ліній, то після вибору цієї
опції на екрані з'явиться нескінченна
пряма, перпендикулярна останньому
введеному відрізку і що проходить через
його крайній вузол. Саме цей вузол буде
початком створюваного відрізка (рис.12).
В
цьому випадку достатньо за допомогою
курсора перемістити динамічно рухомий
вузол уздовж
прямої
і
зафіксувати
його положення за
допомогою
або
діалогу "Свойства".
Якщо
необхідно побудувати перпендикуляр до
іншого відрізка або до цього ж, але такий
що не
проходить через останній вузол, то від
вибору, зробленого системою в режимі
безперервного введення ліній
можна
відмовитися з допомогою.
Один
натиск
відмінить
вибір початкової точки створюваного
відрізка.
Другий
натиск
відмінить
вибір початкового відрізка і дозволить
самостійно вибрати необхідний відрізок.
Подальший порядок побудови в цьому
випадку аналогічний створенню паралельного
відрізка (див. вище).
3.6.3 Відрізок під кутом
Рисунок 13 - Задання параметрів для побудови відрізка під певним кутом |
|
<D> |
Отрезок под углом |
Даний
відрізок будується аналогічно
перпендикулярному, з тією лише різницею,
що в немодальному діалозі "Свойства"
можна задати необхідний кут.
Піктограма
у вікні немодального діалогу дозволить
швидко змінити заданий кут додатковий
до 180°.
3.7 Побудова дотичних відрізків
3.7.1. Відрізок, що дотичний до дуги і проходить через її крайню точку
Такий відрізок будується за допомогою опції
|
<Ctrl+8> |
Касательный отрезок |
Рисунок 14 - Побудова відрізка дотичного до дуги |

3.7.2 Відрізок, дотичний до кола або дуги
|
<к> |
Касательный отрезок |
Рисунок 15 - Використання діалогу ‘’Свойства’’ для побудови дотичного відрізка |
Рисунок 16 – Побудова відрізка дотичного до кола |

Побудова дуг
Рисунок 17 – Меню піктограми ‘’дуга’’ |
Дуга по трьох крапках
|
<Ctrl+l> |
Дуга по трем точкам 1,2,3 |
Рисунок 18 – Використання діалогу ‘’Свойства’’ для побудови дуги по трьох крапках
|
Рисунок 19 – Побудова дуги по трьох крапках |

Як видно з рисунка 19, перша і третя крапки є кінцевими точками дуги, а друга крапка визначає положення дуги.
Дуга по двох крапках і радіусі
Для створення дуги по двох вузлах необхідно в автоменю включити опцію:
|
<Ctrl+2> |
Дуга по двум точкам и радиусу |
Рисунок 20 – Використання діалогу ‘’Свойства’’ для побудови дуги |

Рисунок 21 – Побудова дуги по двох крапках і радіусі |

Дуга з центром усередині кола
Побудова дуги з центром усередині кола здійснюється у відповідному режимі, який викликається за допомогою опції:
|
<Ctrl+7> |
Центральная дуга |
Рисунок 22 – Використання діалогу ‘’Свойства’’ для задання параметрів центральної дуги |




На третьому етапі побудови дуги система дає підказку на основні кути дуги. На екрані це виглядає таким чином.
Р
Угол=90 |
Дотична дуга
Щоб побудувати дугу, дотичну до лінії зображення (дуги або відрізку), потрібно викликати відповідний режим піктограмою:
|
<Ctrl+6> |
Касательная дуга |
Рисунок 24 – Побудова дуги дотичнї до відрізку |

Дуга, дотична до елементу
|
<S> |
Дуга, касательная к елементу |
Рисунок 25 – Використання діалогу ‘’Свойства’’ для побулови дуги, дотичної до елементу |

Далі
необхідно задати радіус допоміжного
кола, або вказавши конкретне значення
в діалозі "Свойства",
або довільно здопомогою
.
В результаті положення допоміжного
кола зафіксується. У місці торкання
кола і вибраного елементу створиться
вузол (Рис.26).
Залишилося
лише показати положення самої дуги на
допоміжному колі, між двома створеними
вузлами. Для цього досить вказати
курсором необхідне положення - динамічне
зображення дуги переміщатиметься разом
з курсором. Вибравши необхіднеположення,
клацніть,
і створювана дуга зафіксується.
Рисунок 26 – Побудова дуги, дотичної до відрізка |
Дуга, дотична до двох елементів
-
<Т>
Дуга, касательная к двум елементам
Дана опція дозволяє побудувати дугу, дотичну відразу до двох елементів (колам, дугам або відрізкам). Побудова дуги починається з послідовного вибору двох початкових елементів, яких стосуватиметься створювана дуга (Рис.27,28). Як і у попередньому випадку, вибрані елементи підсвічуються і приймають вид своєї нескінченності. На екрані з'являється динамічно переміщуване коло, дотичне до вибраних елементів. Положення і розміри кола міняються залежно від переміщення курсора.
Р
Линия
изображения 0х300004В Линия
изображения 0х300004А |
Далі
необхідно задати радіус допоміжного
кола, або вказавши конкретне значення
в діалозі
"Свойства",
або довільно з допомогою
.
В результаті положення допоміжного
кола зафіксується. У місці торкання
кола і вибраних елементів створюються
вузол. Залишилося лише показати положення
самої дуги на допоміжному колі, між
двома створеними вузлами. Для цього
досить вказати курсором необхідне
положення - динамічне зображення дуги
переміщатиметься разом з курсором.
Вибравши необхідне положення,
клацніть
,
і створювана дуга зафіксується.
Рисунок 28 – Побудова дуги, дотичної до кола і відрізка |
Побудова кола
Рисунок 29 – Меню піктограми ‘’Окружность’’ |
Коло по центру і радіусу можна створити за допомогою опції
|
<Ctrl+3> |
Окружность по центру и радиусе |
Для
створення кола необхідно задати положення
її центру і радіус. Це можна зробити
довільно,
з допомогою
,
а можна задати точні значення координат
центру і радіус в діалозі "Свойства".
Крім того, координати будь-якої точки
можна задавати із зсувом відносно
вибраної
крапки або вузла креслення, використовуючи
опцію <Z>
(
).
Рисунок 30 – Побудова кола по центру і радіусу |
Коло по двох крапках
|
<М> |
Окружность через две точки |
Дана
опція призначена для створення кола,
що проходить через дві крапки. Задати
дві крапки, через які повинна проходити
коло, можна з допомогою
,
або вказавши
координати у
вікні
діалогу "Свойства"
(Рис.31).
Потім необхідно вказати радіус кола.
Для цього можна вказати з
допомогою
третю
крапку, що визначає положення і радіус
кола, або знов звернутися до діалогу
"Свойства".
Крім того, координати будь-якої точки
можна задавати із зсувом
щодо
вибраної крапки або вузла креслення,
використовуючи опцію <Z>
(
).
Рисунок 31 – Побудова кола по двох крапках |
Коло, дотичне до одного елементу
Для побудови кола, дотичного до одного елементу (дузі, колу або відрізку), можна використовувати опцію:
|
<N> |
Окружность, касательная к одному елементу елементу |
Побудова кола починається з вибору елементу, якого вона повинна торкатися. Вибраний елемент підсвітиться і на екрані з'явиться динамічно переміщуване коло, дотичне до вибраного елементу.
Рисунок 32 – Вікно діалогу ‘’Свойства’’ до побудови кола дотичного до одного елементу |
При
цьому у вікні діалогу "Свойства"
можна задати точні координати точки
поза елементом торкання, що
визначає
положення створюваного кола. Положення
цієї крапки можна задати і з допомогою
а також опції <Z>.
Потім необхідно вказати крапку, що
визначає радіус кола, з допомогою
,
або у вікні
діалогу "Свойства".
Коло, дотичне до двох елементів
Для побудови кола, дотичного до двох елементів, використовується опція:
|
<О> |
Окружность, касательная к двум елементам |
Першим
кроком при створенні кола є почерговий
вибір двох елементів торкання. Вибрані
елементи підсвітяться, і на екрані
з'явиться динамічно переміщуване коло,
дотичне ним. Положення і розміри кола
міняються залежно від переміщення
курсора. Положення і розмір кола можна
міняти за допомогою клавіші <Таb>.
Положення і
радіус
кола можна зафіксувати, вказавши з
допомогою
крапку поза
елементами торкання або використавши
діалог "Свойства".
Побудова багатокутників
Рисунок 33 – Меню піктограми ‘’Многоугольник’’ |
Побудова прямокутника
Для побудови прямокутника використовується опція:
|
<Ctrl+T> |
Прямоугольник |
Для
побудови прямокутника
досить задати розташування двох його
протилежних кутів.
Крапки
можна задавати як довільно, з допомогою
,
так і вводячи точні координати у вікні
діалогу "Свойства".
Також можна використовувати опцію <Z>
для завдання положення крапок щодо
іншої крапки або вузла креслення.
Побудова правильного багатокутника
Для побудови правильного багатокутника використовується опція:
|
<Ctrl+L> |
Многоугольник |
Рисунок 34 – Задання центру багатокутника за допомогою діалогу ‘’Свойства’’ |

Потім
необхідно задати радіус і кут повороту
багатокутника
(Рис.35). Для
цього можна з допомогою
вказати
другу
крапку, яка буде вершиною
вписанного багатокутника
або серединою сторони описаного, або
явно задати у вікні діалогу "Свойства"
радіус і
кут повороту багатокутника. Також можна
використовувати опцію <Z>
для завдання положення крапок щодо
іншої крапки або вузла креслення.
. Рисунок 35 – Побудова правильного багатокутника |
Рисунок 36 – Меню піктограми ‘’Скругление’’ |
Опції побудови фасок і всіляких скруглень між двома існуючими відрізками також об'єднані в одне випадне меню.
|
<Сtrl+4> |
Скругление |
|
<Ctrl+5> |
Фаска |
Рисунок 37 – Вікно діалогу ‘’Свойства’’ для побудови фасок і скруглень |
Безпосередньо побудова фасок і скруглень полягає лише в тому, що потрібне вибрати два відрізки, що перетинаються. Таким чином можна подовжити і ті що не перетинаються на даний момент, але що мають перетин на своєму продовженні відрізки. У вікні діалогу "Свойства" при цьому можна задати відстань для симетричної і кут для не симетричної фаски або радіус скруглення.
Осьові лінії
Для того, щоб побудувати осьові лінії для таких елементів як дуга, коло і скруглення, необхідно задати відповідний режим. Він викликається опцією:
|
<Ctrl+9> |
Создать осевые линии |
Рисунок 38 – Створення осьових ліній |
Способи модифікації відрізків
Модифікувати існуючі відрізки можна за допомогою опції:
|
<С> |
Обрізать линии изображения |
Рисунок 39 – Обрізування лінії зображення |
За допомогою наступної опції можна модифікувати всі елементи ескіза, окрім повного кола:
|
<U> |
Удлинить/Укоротить лини изображения |
В
цьому випадку потрібно вибрати елемент,
який необхідно подовжити або укоротити,
причому вказівка курсора в цьому випадку
має велике значення
(Рис.40).
Вибраний елемент підсвітиться і прийме
вид своєї нескінченності: якщо це
відрізок, то підсвітиться нескінченна
пряма, якщо дуга, то коло. А також
підсвітиться крайній вузол вибраного
елементу, причому той, до якого у момент
вибору найближче знаходився курсор.
Цей вузол за допомогою курсора можна
переміщати в ту або іншу сторону.
Зафіксувати положення вузла, а, отже, і
нове відображення елементу
можна при
допомозі
.
Також можна вибрати лінію зображення,
до перетину з якою необхідно подовжити
або укоротити змінний елемент.
Линия
изображения 0х3000012
|
Линия
изображения 0х30000131
Линия
изображения 0х3000011 |
Рисунок 40 – Вкорочення ліній зображення |
Розділити існуючу лінію зображення дві у вказаній крапці можна за допомогою опції:
|
<V> |
Разбить линию изображения |
Рисунок 41 – Розбиття Лінії зображення |

Параметри лінії зображення
Параметри лінії зображення можна задати або змінить у будь-який момент створення або редагування ескіза. Вікно діалогу для завдання параметрів викликається за допомогою опції
|
<Р> |
Задать параметры лини изображения |
Редагування ескіза
Редагування ескіза виконується за допомогою команди "ESK: Заменить эскиз". Виклик команди здійснюється одним з наступних способів:
Клавіатура |
Текстове меню |
Піктограма |
<ESK> |
«Правка| Чсртсж| Эскиз» |
|
Команду
також можна викликати, якщо в режимі
очікування команди вказати на лінію
зображення
ескіза і
натиснути
.
Або можна натиснути
в контекстному меню, що з'явилося, вибрати
пункт "Изменить".
Як і при
створенні ескіза, для завдання різних
параметрів в команді редагування
використовується немодальний діалог
"Свойства".
Першою
дією після виклику команди є вибір
елементів ескіза (ліній або вузлів), для
якої необхідно провести зміни. Для
вибору елементу досить вказати на нього
курсором
і натиснути.
Вибраний елемент підсвітиться.
Декілька
елементів можна вибрати, використовуючи
вибір вікном, або послідовно виділяючи
декілька
елементів з допомогою.
Для відміни вибору елементу можна
використовувати
з натиснутою
лівою клавішею <Shift>.
Після
вибору елементів "в прозорому режимі"
доступне переміщення вибраних
елементів.
Для цього досить вказати на вибрані
елементи з допомогою
,
не відпускаючи натиснутої лівої клавіші
миші, небагато перемістити курсор. Якщо
курсор у цей момент знаходиться над
однією з точок ескіза, то при переміщенні
задаватиметься положення саме цієї
крапки (вузла). Для копіювання (дублювання)
вибраних елементів можна скористатися
лівою клавішею <Ctrl>.
Редагування вузла: Якщо через вибраний вузол проходить тільки одна лінія зображення, система переходить в режим редагування вузла. Якщо ж через вузол проходить більше лінії зображення, то система переходить в режим переміщення вибраного вузла.
Редагування
відрізка:
Після вибору відрізка потрібно вибрати
один з вузлів відрізка, який в результаті
зміни буде перенесений на нове місце.
У цей момент у вікні діалогу "Свойства"
можна задати нові координати для
вибраного вузла. А також, після вибору
вузла, до курсора прикріплятиметься
динамічно переміщувана нитка, що
підсвічується, відображення якої і
визначатиме нове положення редагованого
відрізка. Якщо за допомогою курсора
перемістити цю нитку
у потрібне
положення і клацнути
,
то редагований відрізок прийме
нове положення.
Редагування
кола або дуги.
Якщо вибраний елемент - коло або дуга
(окрім
дуги по
трьох крапках), повторний
натиск
при вказівці
на вибрану лінію приведе до переходу в
режим редагування радіусу кола або
дуги. Нове значення радіусу при цьому
можна задати або використовуючи діалог
"Свойства",
або перемістивши в необхідне положення
динамічно
переміщуване
зображення елементу і натиснувши
.
Для переміщення або копіювання кола
або дуги
необхідно після її вибору вказати на
маркер, що з'явився в центрі елементу.
Цей спосіб
редагування не підходить для дуги,
побудованої по трьох крапках. В цьому
випадку
необхідно
після вибору дуги вибрати вузол, через
який проходить ця дуга, і перемістити
його
необхідна
відстань або задати нові координати
розташування вузла у вікні діалогу
"Свойства".
Будь-який
вид дуги або скруглення можна змінити
ще одним способом. Для цього у вибраної
дуги потрібно вибрати один з крайніх
вузлів і динамічно переміщуване
зображення дуги, що з'явилося на екрані,
помістити в потрібне положення. Нова
дуга проходитиме через центр тієї, що
була.
Крім цих
можливостей, геометрію елементів ескіза
можна змінити за допомогою наступних
опцій:
|
<F> |
Перенос |
|
<G> |
Поворот |
|
<Н> |
Масштабирование |
|
<I> |
Симметрия |
Ці опції є вкладеними. Тобто в автоменю відображена одна з цих піктограм, а при її виборі з'являється список вкладених можливостей.
За
допомогою опції "Перенос"
можна перемістити вибране зображення,
задавши координати зсуву в параметрах
команди або перемістити вибране
зображення довільно. Для цього потрібно
вибрати довільну крапку на кресленні
(Рис.42). До курсора прикріплятиметься
динамічно переміщувана стрілка, яка
показуватиме, в якому напрямі, і на яку
відстань (залежно від переміщення
курсора), переміщатиметься вибрана
крапка, а разом з нею і вибраний об'єктсаме
ці значення будуть відображені в
параметрах, якщо їх викликати в даний
момент. Коли вибране зображення займе
бажане положення, потрібно
натиснути
і
перенесення завершиться.
Рисунок 42 – Перенесення выдрызка |

Рисунок 43 – Поворот відрізка |
За допомогою опції "Масштабирование" здійснюється гомотетичне перетворення вибраного об'єкту ескіза. В цьому випадку, після вибору зображення, потрібно задати вузол або довільну крапку (Рис.44), яка буде центром гомотетии|. Вона задаватиме нульове значення, при якому масштаб вибраного зображення рівний одиниці. Також центр гомотетии| можна визначити конкретними координатами за допомогою діалогу "Свойства". Щоб задати масштаб гомотетії, потрібно або у вікні діалогу "Свойства" встановити конкретне значення, або задати другу довільну крапку. У останньому випадку на екрані з'явиться допоміжна стрілка. За допомогою цієї стрілки і курсора (переміщаючи їх) можна задати коефіцієнт масштабування.
Рисунок 44 – Використання опції ‘’Масштабирования’’ |
Рисунок 45- Використання опції ‘’Симметрия’’ |

Окрім описаних вище опцій, в автоменю команди редагування ескіза доступний ряд додаткових піктограм:
-
<Ctrl+0>
Отрезок
<Ctrl+l>
Дуга по трём точкам 1,2,3
<Ctrl+3>
Окружность по центру и радиусу
<Ctrl+T>
Прямоугольник
<Ctrl+9>
Осевые линии
<Ctrl+4>
Скругление
<C>
Обрезать линии изображения
<U>
Удлинить/Укоротить линии изображения
<V>
Разбить линию изображения
Виклик будь-яку з цих опцій приводить до переходу в команду створення ескіза.