
- •Еволюційне вчення
- •Основні напрямки розвитку еволюційних ідей:
- •Поняття про філогенез. Метод потрійного паралелізму.
- •Дослідження адаптацій.
- •Популяція як одиниця еволюції. Елементарні фактори еволюції. Вид. Критерії виду.
- •Поняття про вид. Критерії виду.
- •Природний добір – головний фактор еволюції. Види природного добору.
- •Поняття про штучний добір, його типи.
- •Мікроеволюція. Видоутворення, як механізм мікроеволюції.
- •Макроеволюція. Біологічний прогрес та регрес.
- •Криза дарвінізму. Синтетична гіпотеза еволюції.
Популяція як одиниця еволюції. Елементарні фактори еволюції. Вид. Критерії виду.
Окрема особина не має власної еволюційної долі і тому не може бути одиницею еволюції, оскільки існує обмежений час і на рівні однієї особини не можуть бути реалізовані елементарні еволюційні процеси – спадкова мінливість, БЗІ, природний добір. Еволюційний процес завжди відбувається при зміні поколінь, коли ознаки, що одержують перевагу у БЗІ, передаються нащадкам. Тому елементарною одиницею еволюції є не окрема особина, а популяція, яка існує протягом багатьох поколінь.
Отже, популяція - елементарна одиниця еволюції, в якій відбуваються елементарні еволюційні процеси – спадкова мінливість, БЗІ та природний добір. Крім того, у популяціях також діють так звані елементарні фактори еволюції:
-
Хвилі життя або популяційні хвилі. Еволюційне значення полягає у зміні співвідношень мутагенних алелей у генофонді при зменшенні або збільшенні чисельності особин (під час суворої зими вимирають організми верхніх шарів грунту і залишаються лише ті, які випадково потрапили в місце з менш інтенсивним замерзанням).
-
Дрейф генів – випадкова та неспрямована зміна частоти зустрічальностей певних алелей у генофондах популяцій. Він не має пристосувального характеру. Одна з причин - популяційні хвилі. Дрейф генів як фактор еволюції має значення під час освоєння нових територій.
-
Ізоляція – неможливість схрещування між особинами одного виду. Форми ізоляції:
-
географічна: різні популяції роз'єднані непрохідними для них географічними бар'єрами (коли річка чи гірський хребет виникають між двома популяціями рівнинного виду).
-
екологічна: коли всередині популяції виникають певні форми з різними вимогами до умов довкілля:
-
-
трофічна – всередині популяції є раси, які живляться по-різному (раси жука горохової зернівки: одна – живиться бобами гороху, друга – квасолі, під час розмноження не контактують, т.я. різне просторове розміщення кормових рослин).
-
сезонна або часова – розмноження особин одного виду в різні терміни (лучні трави цвітуть залежно від часу припинення весняної повені: ті, що були довше під водою – пізніше).
41
-
етологічна або поведінкова – залежить від особливостей поведінки організмів (в озері Севан мешкає кілька стад форелі, які живляться разом, але кожне стадо на нерест відправляється в певну річку).
• генетична – несумісність статевих клітин, яка виникає внаслідок того, що обмін спадковою інформацією можливий лише між певними особинами (у інфузорії-туфельки нараховується кілька десятків статей, які можуть кон'югувати між собою лише в певних комбінаціях).
Поняття про вид. Критерії виду.
Вид – це сукупність популяцій особин, подібних за будовою, функціями, місцем у біогеоценозі (екологічна ніша), що населяють певну частину біосфери (ареал), вільно схрещуються, дають плодюче потомство і не гібридизують з іншими видами.
Внаслідок існування близьких видів, встановлено слідуючі критерії (особливості), за якими визначають належність певної групи особин:
-
морфологічний (потрібність будови особин одного виду);
-
фізіологічний (подібнісгь процесів життєдіяльності, насамперед розмноження);
-
біохімічний (подібність хімічного складу живих організмів, насамперед білкового та біохімічних процесів);
-
генетичний (подібнісгь каріотипу);
-
географічний (подібність особливостей поширення виду);
-
екологічний (подібність відношень до екофакторів середовища).
42