Поняття про філогенез. Метод потрійного паралелізму.

Гіпотезу Ч. Дарвіна підтримували Геккель, Мюллер, Бейтс та інші вчені. Вони розширили та доповнили вчення, яке на початку XX століття дістало назву класичного дарвінізму. Геккель – засновник філогенетичного напрямку.

Філогенез – це історичний розвиток як усього живого вцілому, так і окремих груп (видів, родів і т.д.)

Для визначення філогенезу певної групи Геккель запропонував використовувати метод потрійного паралелізму: зіставлення даних трьох наук – палеонтології, порівняльних ембріології та анатомії.

1. Палеонтологія – наука про вимерлі організми. Дослідження решток викопних організмів та порівняння їх із сучасними видами дають можливість встановити напрямки історичних змін. Таким чином, викопні і сучасні форми ніби з'єднуються в єдиний філогенетичний ряд -послідовність історичних змін організмів в цілому чи їхніх окремих органів у межах певної систематичної групи.

2. Ембріологія – наука, яка вивчає зародковий розвиток (ембріогенез). Досліджуючи онтогенез і порівнюючи його з філогенезом, вчені помітили певну закономірність, яку сформулювали у біогенетичному законі (законі Геккеля-Мюллера): індивідуальний розвиток (онтогенез) будь-якого організму – це вкорочене і стисле повторення історичного розвитку (філогенезу) даного виду.

Закон показує зв'язок між філогенезом і онтогенезом.Наприклад: у багатоклітинних тварин наявність однакових початкових фаз ембріонального розвитку (яйце, бластула, гаструла і т.д.), що свідчить про їхнє спільне походження (монофілію); розвиток жаби, комах і т.д.

3. Анатомія – наука яка вивчає макроскопічну будову організмів(зовнішню і внутрішню).

Гекслі, Гегербауер, Ковалевський розробили еволюційні поняття про аналогії, гомології, рудименти, атавізми.

Гомології – відповідність загального плану будови органів різних видів, зумовлених їхнім спільним походженням (нога, крило, рука, ласти і т.д.).

Аналогії – зовнішня подібність за будовою органів видів, які мають різне походження, але виконують однакові функції (крила птахів і комах, зябра риб, молюсків, ракоподібних).

39

Рудименти – органи недорозвинені чи спрощені у певних видів порівняно з подібними у предків внаслідок втрати своїх функції протягом філогенезу (залишки тазового пояса у китів, апендикс у людини, хвостові хребці).

Атавізми – прояв рис, притаманних предкам, у окремих представників виду (у людини – поява хвоста, волосся по всьому тілі)

Дослідження адаптацій.

Вчені намагались пояснити різноманіття адаптацій з позицій дарвінізму. Різні види захисних забарвлень, форми тіла і поведінки у тварин роблять їх менш помітними для ворогів.

1. Захисне забарвлення і форма: тварини роблять себе непомітними на фоні зовнішнього середовища (гусінь метеликів-прядунів, комахи - паличники схожі па сухі сучечки; линька тварин, камбала, восьминоги, хамелеони змінюють забарвлення).

2. Явище демонстрації: тварини роблять себе помітними (яскраве попереджувальне забарвлення у колорадського жука, сонечка, ос, бджіл; погрозливі пози різних змій; демонстрування зубів ссавцями і т.д).

3. Мімікрія – здатність до наслідування забарвлення чи форми добре захищених видів погано захищеними:

а) Бейтсовська: гірше захищеним вид наслідує забарвлення і форму добре захищеного: метелики, мухи наслідують отруйних ос і бджіл, неотруйні змії – отруйних;

б) Мюллерівська: кілька захищених видів нагадують один одного забарвленням чи формою, утворюючи так зване „кільце”, їхні вороги, виробивши рефлекс відрази до одного, не чіпають інших, наприклад: сонечко, клоп-солдатик – забарвлення червоне з чорними плямами: оси, деякі павуки – жовто-чорне.

Вид, який наслідує – імітатор вид, якого наслідують – модель.

40