5. Закон чистоти гамет.

Коли Г.Мендель проводив свої досліджен­ня із горохом, ще нічого не було відомо про гени, будову хромосом та процес мейозу, але він запропонував закон (спочатку як гіпотезу) чистоти гамет, який експериментально підтверджено у подаль­ших дослідженнях.

Закон чистоти гамет стверджує, що у гібридного (гетерозиготно­го) організму гамети «чисті».

Тобто, кожна з гамет не може одно­часно нести два алельних гени (наприклад, алельні гени зеленого та жовтого кольорів), а несе лише один із певної їх сукупності.

Цей закон справедливий як при моногібридному схрещуванні, так і при дигібридному.

Основні поняття генетики. Закономірності спадковості. Закони г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. Основні генетичні поняття:

Генетика (Бетсон, 1906) – наука про закономірності спадковості та мінливості.

Спадковість – загальна властивість живих організмів зберігати і передавати особливості будови та функцій від предків до потомства.

Мінливість – загальна властивість живих організмів набувати нових ознак – відмінностей між особинами в межах виду.

Елементарною одиницею спадковості є ген – ділянка молекули ДНК, яка кодує первинну структуру білка.

Кожен ген може існувати в кількох формах – алелях. Алелі гена розташовані в гомологічних хромосомах в одних і тих самих місцях (локусах).

Якщо в гомологічних хромосомах знаходяться однакові алелі, то така зигота називається – гомозиготою, а якщо різні – гетерозиготою.

Генотип – сукупність спадкових факторів (генів) організму.

Фенотип – сукупність усіх ознак і властивостей організму, які є результатом взаємодії генотипу і зовнішнього середовища.

Моногібридне схрещування – тип схрещування, коли батьківські організми відрізняються за альтернативним проявом однієї ознаки.

Дигібридне схрещування – тип схрещування, коли батьківські організми відрізняються за альтернативним проявом двох ознак.

Закономірності спадковості, встановлені г. Менделем при моногібридному схрещуванні.

Основні закономірності спадковості відкриті Г. Менделем у 1865 році, але вони залишилися невідомими і були перевідкриті у 1900 році Г. де Фрізом у Голландії, Коренсом у Німеччині, Чермаком в Австрії.

Об'єк­том досліджень Мендель узяв горох посівний – це самозапильна рослина, тому нащадки являються чистими лініями – генотипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів й одержані в результаті самозапліднення.

Мендель схрестив дві чисті лінії гороху, що давали насіння жовтого та зеленого кольорів. Насіння рослин, одержаних від такого схрещування виявилось одноманітним – жовтого кольору. Отже, жовтий колір насіння – домінантний стан ознаки (який проявляється у першому поколінні), а зелений – рецесивний (який не проявляється у першому поколінні).

А - жовтий колір насіння (домінантний)

а - зелений колір насіння (рецесивний)

Р (батьки) АА Х аа

жовтий колір зелений

гамети А а

F1 (перше покоління) Аа – жовтий колір насіння гороху

АА, аа – гомозиготи, Аа - гетерозиготи

Ι закон Менделя – закон одноманітності гібридів першого покоління: при схрещуванні двох гомозиготних особин усі нащадки у першому поколінні будуть одноманітні за генотипом і фенотипом.

Далі Мендель схрестив гібридів F1:

Р Аа Х Аа

жовтий жовтий

гамети А а А а

F2 (друге покоління)

♂ ♀	А	а
А	АА	Аа
А	Аа	аа

за генотипом: 1АА: 2Аа: 1аа

жовтий жовтий зелений

за фенотипом: 3А _: 1аа

ΙΙ закон Менделя – закон розщеплення ознак (явище прояву обох станів ознаки): при схре­щуванні гібридів першого покоління між собою серед їхніх нащад­ків спостерігається явище розщеплення станів ознак за генотипом у співвідношенні 1:2:1, а за фенотипом 3:1.