Територія та кількість наявного населення за регіонами (станом на 1 січня 2007 р.)*

Адміністративно-територіальнаі одиниці	Територія, тис. км2	Кількість населення, тис.	У тому числі			Частка міського населення, %		Густота населення, осіб на 1 км2
			міське	сільське
Україна	603,5	46646,0	31777,4	14868,6	68		77
АР Крим	26,1	1977,1	1244,8	732,3	63		76
області
Вінницька	26,5	1686,5	813,0	873,5	48		64
Волинська	20,1	1038,0	528,7	509,3	51		52
Дніпропетровська	31,9	3422,9	2856,3	566,6	83		107
Донецька	26,5	4580,6	4140,6	440,0	90		173
Житомирська	29,8	1317,1	751,0	566,1	57		44
Закарпатська	12,8	1243,8	461,4	782,4	37		97
Запорізька	27,2	1846,9	1411,1	435,8	76		68
Івано-Франківська	13,9	1385,4	591,7	793,7	43		100
Київська	28,1	1751,1	1050,4	700,7	60		62
Кіровоградська	24,6	1053,1	644,3	408,8	61		43
Луганська	26,7	2381,9	2059,6	322,3	86		89
Львівська	21,8	2568,4	1548,8	1019,6	60		118
Миколаївська	24,6	1211,9	815,4	396,5	67		49
Одеська	33,3	2395,5	1585,4	810,1	66		72
Полтавська	28,8	1540,5	926,2	614,3	60		53
Рівненська	20,1	1154,4	547,3	607,1	47		57
Сумська	23,8	1211,4	803,4	408,0	66		51
Тернопільська	13,8	1105,4	475,5	629,9	43		80
Харківська	31,4	2812,1	2235,2	576,9	79		90
Херсонська	28,5	1117,1	682,0	435,1	61		39
Хмельницька	20,6	1361,4	722,8	638,6	53		66
Черкаська	20,9	1328,0	733,3	594,7	55		64
Чернівецька	8,1	906,3	373,9	532,4	41		112
Чернігівська	31,9	1151,9	700,7	451,2	61		36
міста зі спецстатусом
Київ	0,8	2718,1	2718,1	0	100		3398
Севастополь	0,9	397,2	356,5	22,7	90		441

*За даними Державного комітету статистики України

** Найпоширенішими способами групування об’єктів є такі:

1. За точку відліку обираємо середньообласний показник та класифікуємо АТО області за якісним критерієм „більше - менше”, маючи за мету отримати дві групи одиниць.

2. Для більш детального аналізу результатів величину рівних інтервалів визначаємо за формулою (1), якщо виходячи з завдань дослідження заздалегідь відома кількість груп.

; (1), де

h – величина рівного інтервалу, n – бажана кількість груп.

Х_max – найбільше значення варіаційного ряду,

X_min – найменше значення варіаційного ряду;

h=(100-37)/3= 21

Таблиця 3.

	Рівень урбанізації
	37-58	58-79	79-100
Регіони України	Закарпатська Вінницька Волинська Івано-Франківська Рівненська Тернопільська Чернівецька Хмельницька Черкаська Житомирська	АР Крим Запорізька Київська Кіровоградська Миколаївська Одеська Харківська	Київ Севастополь Донецька Дніпропетровська Луганська

Висновки: Урбаніза́ція зростання ролі міст в розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення.

За підрахунками спеціалістів економічні втрати від хвороб урбанізації, перш за все шуму, стресу, забруднення, перевищують втрати від страйків.

Сучасна урбанізація як всесвітній процес має три спільні риси, характерні для більшості країн.

Перша риса — швидкі темпи зростання кількості міського населення.

приклад: У 1800 р. в містах проживало близько 14 % населення світу, у 1950 р.— 29 %, а в 1990 р.— 46 %. У середньому міське населення щороку збільшується приблизно на 50 млн. чоловік.

Друга риса — концентрація населення і господарства в основному у великих містах. Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста звичайно повніше задовольняють духовні запити людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до сховищ інформації.

приклад: На початку XX ст. у світі налічувалося 360 великих міст (із населенням понад 100 тис. мешканців), у яких проживало тільки 5% усього населення. Наприкінці 80-х рр. таких міст було вже 2,5 тис, а частка їх у світовому населенні перевищила ¼. У Радянському Союзі, за переписом 1959 р., великих міст було 148, а за переписом 1989 р.— близько 300. 3-поміж великих міст прийнято окремо виділяти найбільші міста-"мільйонери" з населенням понад 1 млн. мешканців. На початку XX ст. їх було всього 10, на початку 80-х рр.— понад 200.

Третя риса — «розповзання» міст, розширення їхньої території. Для сучасної урбанізації особливо характерний перехід від простих до групових форм міського розселення — від звичайного «точкового» міста до міських агломерацій — компактних територіальних угруповань міських і сільських поселень. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно столиці, найважливіші промислові і портові центри.

h=(441-36)/3=135

Таблиця 3а.

	Густота населення
	36-171	171-306	306-441	3398
Регіони України	АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська	Донецька	Севастополь	Київ

Висновки:

На 1 січня 2010 року густота населення України склала 76.1 чол. на 1км².За густотою населення окремі території України також істотно відрізняються. Найгустіше заселена Донецька область, найменше — Чернігівська область. Досить низька густота населення в поліських і степо­вих областях України. Дуже нерівномірно розміщене населення на територіях таких областей, якЛуганська, Запорізька, Закарпатська, Чернівецька, а також Автономна Республіка Крим.

Певний вплив на густоту населення мають природні показники. Так, у наш час наймен­ша густота населення характерна для північних районів країни, де найвищий коефіцієнт лісистості території, значна заболоченість, ґрун­ти мають низьку родючість. До таких регіонів належать північні частини Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігів­ської та Сумської областей.

Природні умови визначають низьку густоту населення також у високогірних районах Карпатських і Кримських гір. Це стосується окремих частин Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей та Автономної Республіки Крим.

Низькі показники густоти населення і в посушливих районах степових областей. Найнижчі вони в Херсонській області — 38.4 осіб на 1 км2, а також в окремих частинах Одеської, Миколаївської, Запорізької, Кіровоградської областей.

Найкращі природні умови для життя і виробничої діяльності населення в нашій країні склалися в лісостеповій зоні. Тут спостерігається найвища густота населення.

З другої половини XX століття на розміщення населення Украї­ни все більший вплив мало поступове загострення екологічної кри­зи і особливо чорнобильська катастрофа. Так, у 1986 р. були по­вністю відселені мешканці міст і сіл 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС. Пізніше було визначено й інші території безу­мовного (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення. Населення залишає й інші зони екологічної біди, які займають близько 15% території України.

3. Письмово проаналізувати табл. 4. Скласти колову діаграму питомої ваги основних національностей України (станом на 2001 р.). Виявити причини зміни частки представників окремих національностей протягом 1930 – 2001 рр. Пояснити особливості національного складу окремих регіонів України.

Таблиця 4

Регіони України	Частка представників найкрупніших національностей, у %
	українці	руські	євреї	білоруси	молдовани	болгари	угорці	румуни	поляки	греки	кримські татари	цигане	гагаузи
АР Крим	25,8	67,0	-	2,1	-	-	-	-	-	-	1,6 (2000 р. 12!)	-	-
Донецька	50,7	43,6	-	1,4	-	-	-	-	-	1,6	-	-	-
Закарпатська	78,4	4,0	-	-	-	-	12,5	2,4	-	-	-	1,0	-
Івано-Франківська	95,0	4,0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Одеська	54,6	27,4	2,6	-	5,5	6,3	-	-	-	-	-	-	1,0
Чернівецька	70,8	8,7	1,8	-	9,0	-	-	10,7	-	-	-	-	-
Всього по Україні (2001 р.)	77,8	17,3	0,2	0,6	0,5	0,4	0,3	0,3	0,3	0,2	0,5	0,1	0,1
Всього по Україні (1989 р.)	72,7	22,1	0,9	0,9	0,6	0,5	0,3	0,3	0,4	0,2	0,09	0,09	0,06
Всього по Україні (1979 р.)	73,6	21,1	1,3	0,8	0,6	0,5	0,3	-	0,5	-	-	-	-
Всього по Україні (1970 р.)	74,9	19,4	1,6	0,8	0,6	0,5	0,3	-	0,6	-	-	-	-
Всього по Україні (1959 р.)	76,8	16,9	2,0	0,7	0,6	0,5	0,4	-	0,9	-	-	-	-
Всього по Україні (1930 р.)	75,0	8,0	6,5	0,3	0,8	0,5	0,2	0,3	5,5	0,4	0,4	-	-

Рис. 1. Колова діаграма національного складу населення України (станом на 2001 рік).

Висновки: За національним складом Україна відноситься до мононаціональних держав. Українці становлять абсолютну більшість населенняУкраїни. Більшість українців проживає на своїх етнічних землях, де сформувався український народ. На цих землях українці завжди мали чисельну перевагу над іншими національними та етнічними групами.

За даними першого всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Україні проживало 37,5 млн українців, або 77,8% від загальної чисельності населення держави. Українці становлять абсолютну більшість (понад 90%) у 13 з 27 регіонів України та переважну більшість (70-90%) — в 7 регіонах. Частка українців знижується до 60% лише у двох областях Донбасу та Одеській області. І тільки в Автономній Республіці Крим частка українців не досягає 50% і становить 24,3% . Майже моноетнічною єТернопільська область, у якій українці становлять 97,8% населення області.

Близько 5% населення України представлене західними (поляки, чехи, сло­ваки) та південними (болгари) слов'янами, романомовними (молдавани та румуни), фіноугорцями (угорці та естонці), тюркомовними (татари, кримські татари, азербайджанціта гагаузи) народами. До окремих етнічних спільнот належать в Україні євреї, вірмени та греки. Проте кількість населення кожної з названих національностей в Україні не досягає 1% загальної чисельності населення дер­жави. За регіонами ці показники виглядають інакше. Так, 12% населення Автономної Республіки Крим становлять кримські татари; 1,6% населення Донецької області — греки; 3,5% населення Житомирської та 1,6% — Хмельницької областей — поляки. В Закарпатській області в структурі населення 12,1% становлять угорці, 1,1% — цигани, 2,6% — румуни, на яких у Чернівецькій області припадає 12,5%. УЗапорізькій та Одеській областях проживають болгари (1,4 та 6,1% відповідно). Молдавани становлять 5% населення Одеської та понад 7% — Чернівецької областей.

4. За картами атласу чи підручників проаналізуйте розселення міського та сільського населення по території України. Виділіть регіони України з максимальною та мінімальною густотою сільського населення, поясніть причини. Охарактеризуйте особливості системи міського розселення, зробіть висновки.

Висновки: