Ііі. Структура курсової роботи

Курсову роботу студенти виконують самостійно, дотримуючись рекомендованої структури та вимог до технічного оформлення.

Рекомендується така структура курсової роботи:

1. Титульна сторінка.

2. Завдання на курсову роботу.

3. Зміст курсової роботи.

4. Вступ.

5. Основна частина (розділи та підрозділи).

6. Висновки. 7. Список використаних джерел.

8. Додатки (при необхідності).

Курсова робота починається з титульної сторінки. Вона виконується за зразком, наведеним у додатку 2.

Зміст (додаток 3) подають на початку курсової роботи. У ньому наводяться назви всіх структурних складових роботи та номери сторінок: вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел. Необхідно вказувати номери сторінок, з яких починається відповідна частина.

Тема курсової роботи знаходить своє відображення у змісті, який складається із вступу, основної частини (2-3 розділи) висновків, списку використаних джерел та додатків. Кожний розділ має свою назву (крім вступу і висновків). До розділу можуть входити окремі питання (2-4 в кожному). Зміст повинен передбачати послідовний, логічний зв’язок викладення результатів дослідження і відображати суть курсової роботи.

Вступ (обсяг 1-2 сторінки)

У вступі слід розкрити:

• обґрунтувати актуальність і важливість обраної теми;

• вказати мету та завдання курсової роботи;

• вказати об`єкт і предмет дослідження, за матеріалами якої виконується курсова робота;

• вказати методи та інформаційну базу дослідження (первинні документи, форми звітності, статистичні бюлетні).

• вказати структуру роботи.

Основна частина (обсяг 20-25 сторінок)

Основна частина є змістом курсової роботи. Вона складається з двох або трьох розділів. Кожний розділ може складатись з кількох підрозділів (2-4 підрозділи).

На початку кожного розділу необхідно вказати, які питання доведеться розглядати, а в кінці розділу — викласти основні висновки. Між двома суміжними розділами повинен бути взаємозв’язок.

У першому розділі необхідно обґрунтувати теоретичну основу предмета дослідження, виділити питання його економічної сутності, загальної ролі та значення. Даний розділ виступає основною та передумовою для дослідження прикладних питань, в наступних розділах. В ньому необхідно критично розглянути різні точки зору, висловити своє ставлення до дискусійних питань, охарактеризувати об’єкт досліджень.

Наступний розділ, як правило, є основою курсової роботи. В ньому викладаються результати аналітичних досліджень вибраної проблеми на прикладі базового суб’єкту (підприємства, регіону, держави); дається оцінка роботи об’єкту, що аналізується, за звітний період, наводяться необхідні контрольні розрахунки причин виявлених недоліків та реальні можливості реалізації позитивного досвіду.

При написання курсової роботи, крім навчального матеріалу, слід використовувати практичні, облікові та звітні матеріали, а також діючий інструктивний матеріал.

Зміст роботи необхідно викладати коротко, не перевантажуючи текст описами, уникаючи повторень та необхідних відступів від основної теми. Практична частина курсової роботи — це складання та обрахування туристичного туру (якщо це потребує тема курсової роботи).

Висновки (обсяг 1-2 сторінки).

Висновки – заключний етап роботи над курсовою. Вони повинні складатися з короткого викладення основних підсумків і пропозицій, які захищають як результат виконаної студентом дослідної роботи. У висновках коротко підводяться підсумки дослідження, формулюються пропозиції автора щодо ефективності розв`язання проблеми.

Усі частини курсової роботи повинні бути пов’язані між собою, доповнювати та поглиблювати один одного.

Загальний обсяг курсової роботи (без додатків) 25-30 сторінок рукописного тексту.

Список використаних джерел

На кожне джерело використаної літератури вказується: прізвище автора та його ініціали, повна назва роботи (видавництво, місто і рік видання, обсяг роботи або посилання на сторінку). Наприклад: Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник.- К.: Вид-во НІОС.2000

При формуванні списку літератури необхідно врахувати такий порядок подання літератури: Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

Інші джерела розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів.

Книги одного або двох авторів подаються під їхніми прізвищами. Книги трьох авторів наводяться під прізвищем одного автора, позначеного у виданні першим, з додаванням слів «та інші». Можна наводити книги трьох авторів під прізвищами всіх авторів. Книги чотирьох та більше авторів подаються під заголовком. При цьому пишеться назва книги, після роздільної риски наводяться прізвища та ініціали перших трьох авторів, місце видання, видавництво, обсяг у сторінках.

У список включаються тільки ті джерела, які безпосередньо використані при написанні курсової роботи.

Перелік рекомендованих до використання в курсовій роботі джерел і інструктивних матеріалів необхідно перевірити в бібліотечному каталозі.

Додатки

Оформленню додатків у курсовій роботі слід приділити увагу, оскільки їх кількість та якість свідчать про те, наскільки глибоко та конкретно студент вивчив практичні та теоретичні матеріали з обраної теми, як старанно підібрав ці матеріали і наскільки ґрунтовно підтверджено висновки та пропозиції, відображені у курсовій роботі.

Додатки наводяться в кінці курсової роботи у вигляді форм документів, реєстрів, таблиць, графіків.

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її стадіях, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформляють на наступних сторінках роботи, кожен такий додаток повинен починатися з нової сторінки. У правому верхньому куті кожного додатка позначають його порядковий номер (наприклад, “Додаток 4”). Кожен додаток повинен мати заголовок.

Текст кожного додатку за необхідністю може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах певного додатку.

У разі посилання у тексті на додатки в кінці роботи, вказується їх номер, наприклад: (дод. 4).

Документи, що додаються та використовуються у курсовій роботі повинні бути правильно оформлені (усі реквізити замовлені) та достовірні. Замість підпису на документах вказуються прізвища посадових осіб.