8. Що містить поняття “особисті права і свободи громадян”?

Особисті права і свободи людини безпосередньо пов'язані із самою сутністю людини як фізич­ної особи.

До особистих прав людини належать:

• право на вільний розви­ток своєї особистості (ст. 23);

• невід'ємне право на життя (ст. 27);

• право на повагу до її гідності (ст. 28);

• право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29);

• право на недоторканність житла (ст. 30);

• право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої

• кореспонденції (ст. 31);

• право на не­втручання в особисте і сімейне життя (ст. 32);

• право на свободу пересування (ст. 33);

• право вільного вибору місця проживання (ст. 33);

• право вільно залишати територію України (ст. 33);

• право на свободу думки і слова (ст. 34);

• право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати

• інформацію (ст. 34);

- право на свободу світогляду і віро­сповідання (ст. 35).

9.Як особа може захистити себе коли порушується презумпція невинуватості? .(див ст. 55, 59 Конституції України).

10. В яких статях Конституції України закріплені політичні права громадян? Зазначте їх види.

Полiтичнi права надають громадянам можливiсть брати участь у суспiльному та полiтичному життi країни. До них, перш за все, слiд вiднести право на свободу об'єднання у полiтичнi партiї та громадськi органiзацiї та право на участь у професiйних спiлках (ст.36-37 Конституцiї України), якi в мiжнародних Пактах з прав людини об'єднуються в поняття "право на свободу асоцiацiй". Громадяни мають право браги участь у виборах i референдумах. Громадяни України мають право на доступ до державної служби (ст. 38 Конституцiї), яке бiльш детально закрiплено в Законi України "Про державну службу" вiд 16 грудня 1993 р. Право збиратися мирно, без зброї i проводити збори, мiтинги, походи i демонстрацiї (ст.39) дозволяє громадянам виражати колективний погляд на рiзнi питання суспiльного та державного життя, привертати до них увагу населення, державних органiв, висувати певнi вимоги або пiдтримувати соцiальнi iнiцiативи. Право громадян звертатись до органiв державної влади та мiсцевого самоврядування та вчасно отримувати вiдповiдь, крiм ст.40 Конституцiї України, врегульовано Законом України "Про звернення громадян" вiд 2 жовтня 1996 р. Пiд зверненням громадян слiд розумiти викладенi в письмовiй або уснiй формi пропозицiї (зауваження), заяви (клопотання) i скарги. Звернення може бути усним (викладено на особистому прийомi) або письмовим, вiд окремої особи чи групи осiб (колективне).

При розглядi заяви чи скарги громадянин має право:

- знайомитися з матерiалами перевiрки,

- бути присутнiм при розглядi звернення,

- одержувати письмову вiдповiдь,

- висловлювати вимоги шодо дотримання таємницi розгляду,

- вимагати вiдшкодування збиткiв в разi порушення порядку розгляду звернень.

Звернення розглядаються i вирiшуються у термiн не бiльше одного мiсяця вiд дня надходження, а тi, якi не потребують додаткового вивчення - невiдкладно, але не пiзнiше 15 днiв. Якщо мiсячного термiну для розгляду недостатньо, встановлюється необхiдний термiн, про що повiдомляється особi. Загальний термiн розгляду не може перевищувати 45 днiв. Звернення громадян розглядаються без стягнення плати, але якщо витрати були зробленi при перевiрцi завiдомо неправдивих вiдо мостей, вони можуть бути стягнутi за рiшенням суду.