Види адміністративних стягнень

Попередження — письмове або в іншій формі офіційне застереження уповноваженою посадовою особою громадяни­на про недопустимість вчинення ним адміністративних пра­вопорушень.

Штраф - це грошове стягнення, що накладається судом на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених законами України.

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Конфіскація – примусове, безоплатне звернення у власність держави предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, а також грошей, одержаних внаслідок його вчинення.

Окремі конфісковані предмети, небезпеку для здоров'я яких ні за яких умов усунути неможливо, знищуються (утилізуються).

Позбавлення спеціального права, наданого даному гро­мадянинові застосовується на строк до трьох років за грубе чи систематич­не порушення порядку користування цим правом (стосуєть­ся тільки права керувати транспортними засобами та права полювання).

Виправні роботи застосовуються на строк до двох міся­ців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до 20 процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи при­значаються районним (міським) судом ( суддею).

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним (міським) судом (суддею).

Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.

Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; інші зазначені адміністративні стягнення можуть застосовуватись тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.

Важливе місце в системі суб'єктів, що вирішують справи, відведене органам і посадовим особам, що уповноважені роз­глядати справи про адміністративні правопорушення. Сис­тема таких органів визначена третім розділом КпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються відповідно до їх підвідомчості:

1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;

4) районними (міськими) судами (суддями);

5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те КпАП.

У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення. Орга­ни , які уповноважені розглядати справи про адмі­ністративні правопорушення, накладають адміністративні стягнен­ня у межах наданих їм повноважень, а посадові особи до того ж тільки під час виконання ни­ми службових обов'язків.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то вона вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Адміністративне розслідування розпочинається порушен­ням справи про адміністративне правопорушення, підставою для порушення якої є вчинення суб'єктом адміністратив­ного правопорушення, що фіксується у протоколі про адмі­ністративне правопорушення. Останній складає уповноваже­на посадова особа чи представник громадської організації, чи орган громадської самодіяльності (наприклад, народний дру­жинник).У протоколі мають зазначені певні дані: дата та місце його складання; дані про особу, яка склала протокол; дані про особу порушника; місце, час вчинення і суть правопору­шення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; інші матеріали, необхідні для вирі­шення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, порушником, а за наявності свідків і потерпілих і цими особами.

Протокол направляється уповноваженому органу (поса­довій особі), який розглядає справу про адміністративне пра­вопорушення. Протокол не складається у випадках, коли згідно із законодавством адміністративний штраф наклада­ється чи береться, а попередження фіксується на місці вчи­нення правопорушення. На штраф порушникові дається до­відка (квитанція) встановленого зразка.

Справа про адміністративне правопорушення розгляда­ється відкрито, у присутності особи, яка притягається до адміністра­тивної відповідальності, як правило, за місцем його вчинення. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушен­ня, орган (посадова особа) видає постанову по справі. Постанова у справі оголошується відразу після закінчення розгляду справи особі, що притягнута до відповідальності. Копія цієї постанови протягом трьох днів видається чи над­силається особі, якій вона винесена. Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути опротестована протягом десяти днів від дня її винесення особою, стосовно якої вона була винесена, а також потерпілим.

Узагальнюючий блок ( висновки з теми)

Відносини у виконавчій діяльності держави регулюються адміністративним правом.

Як галузь права адміністративне право являє собою систему правових норм, що регулюють суспільні відносини управлінського характеру в сфері державно – управлінської діяльності органів виконавчої влади. Зовнішню форму адміністративного права складають його джерела. Основними з них є Конституція України, Кодекс України про ад­міністративні правопорушення. Організація і діяльність державних органів здійснюються державними службовцями. Законодавством визначені спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції. Особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством. Підставами притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення.

За вчинення адміністративних правопорушень застосовуються адміністративні стягнення. Вони є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Адміністративне стягнення може бути накладено компетентними органами або уповноваженими на те службовими особами не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Список літератури та нормативних актів:

1.Конституція України. Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30.

2.Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 05.10.1995 // ВВР України,-1995-№34. ст.266.

3.Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993 // ВВР України.-1993-№52.-ст.490.

4.Кодекс України про адміністративні правопорушення // ВВР Української РСР.-1984-№62.-ст.455.

5.Правознавство: Підручник / За редакцією академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2002.

Адміністративне право – система правових норм, що регулюють суспільні відносини управлінського характеру в сфері державно-управлінської діяльності органів виконавчої влади.

Управління – вид діяльності, що полягає у здійсненні управлінського або організуючого впливу на будь-які сфери і галузі суспільного життя.

Державне управління – керівництво країною усіма видами органів державної влади: законодавчими, судовими, контрольно-наглядовими, виконавчо-розпорядчими з організації суспільного життя.

Державна служба – професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апаратах для практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Посада – визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Адміністративний примус – дії адміністративних органів або їх представників направленні на адміністративних порушників.

Адміністративне правопорушення – протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне стягнення – міра відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Адміністративний штраф – грошове стягнення, що накладаються судом на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розміри, встановлених законами України.

Оплатне вилучення предмета – примусове вилучення предмета за рішенням суду з подальшою реалізацією реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Конфіскація – примусове, безоплатне звернення у власність держави предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, а також грошей, одержаних внаслідок його вчинення.

Адміністративний арешт – установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб.