5 Конституційний статус органів суду.

Судова влада є гілкою влади, яка реалізується через виконання своїх повноважень Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції. Вона є самостійною й незалежною гілкою державної влади.

Суд – орган держави, який здійснює правосуддя, розглядає цивільні, кримінальні, адміністративні та інші справи на підставах чинного законодавства відповідно до встановлених процесуальних правил.

Жоден законодавчий чи виконавчий орган не має права здійснювати функції й повноваження, що належать до компетенції судів. Тільки суди наділені правом у встановленому законом порядку визнавати особу винною у скоєнні злочину, призначати кримінальне покарання. Завдання судової влади в Україні полягають у забезпеченні захисту прав і свобод громадян, конституційного ладу, національної безпеки, територіальної цілісності, дотримання законності й справедливості в суспільстві. При цьому захист передбачених Конституцією України прав і свобод людини й громадянина становить головний зміст діяльності органів судової влади.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що всі суспільні відносини, врегульовані нормами права, в разі виникнення спору можуть бути предметом судового розгляду.

Судочинство в нашій країні провадиться суддею одноособове, колегією суддів чи судом присяжних. Судочинство – порядок розгляду кримінальних та цивільних справ.

Основними принципами судочинства в Україні є:

- законність;

- рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

- забезпечення доведеності вини;

- змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості;

- підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

- забезпечення обвинуваченому права на захист;

- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом;

- обов'язковість рішень суду.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України. Вони є обов'язковими для всіх суб'єктів на всій території України. За їх невиконання встановлено юридичну відповідальність

Реальне забезпечення контролю за неухильним додержанням законодавства, і насамперед Конституції як Основного Закону, є однією з невід'ємних ознак демократичної правової держави.

Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції

Чинна Конституція України покладає завдання гарантувати верховенство Конституції України на всій території держави на Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Конкретні питання, пов'язані з його компетенцією, організацією та діяльністю, регламентуються Законом „Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року.

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

- конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

- додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

- офіційного тлумачення Конституції та законів України.

За рішенням Конституційного Суду України закони та інші правові акти можуть визнаватися неконституційними за змістом повністю або в окремій їхній частиш. Крім цього, правові акти, в тому числі й закони, визнаються неконституційними й тоді, коли їхній зміст відповідає положенням Конституції України, але щодо них була порушена встановлена Конституцією процедура їх розгляду, ухвалення або порядку набрання чинності. При визнанні законів, інших правових актів або окремих їх частин неконституційними вони втрачають чинність із дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України. Одночасно держава повинна відшкодувати матеріальну чи моральну шкоду, яка була завдана фізичним особам (громадянам України, іноземцям чи особам без громадянства) або юридичним особам (державним чи недержавним органам і організаціям, комерційним структурам тощо) актами й діями, що були визнані неконституційними.

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Для забезпеченім незалежності Конституційного Суду України від впливу якогось державного органу у формуванні його складу беруть участь Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України. Кожен із названих суб'єктів призначає по шість суддів Конституційного Суду України. Кожен із суддів Конституційного Суду України призначається строком на дев'ять років і не може бути призначеним до складу Конституційного Суду України повторно.

Кандидат у судці Конституційного Суду України повинен бути громадянином України, досягти сорокарічного віку, мати вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, проживати в Україні протягом останніх двадцяти років, володіти державною (українською) мовою.

Суди загальної юрисдикції забезпечують захист прав і свобод громадян шляхом розгляду кримінальних, цивільних, адміністративних та інших справ. До них належать районні (міські) суди, військові суди гарнізонів, Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міжобласний, Київський і Севастопольський міські суди, військові суди регіонів та Військово-Морських Сил, господарські суди областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, Вищий арбітражний суд, Верховний Суд України та всі інші суди, які мають бути утворені відповідно до Конституції України.

Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності й спеціалізації.

Принцип територіальпості означає, що місцеві суди, до яких належать районні (міські) суди, військові суди гарнізонів та арбітражні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, мають утворюватися, виходячи здебільшого з адміністративно-територіального поділу України.

Принцип спеціалізації передбачає внутрішню спеціалізацію суддів у судах, запровадження спеціалізованих галузевих судів для розгляду окремих категорій справ, зокрема кримінальних, цивільних, сімейних тощо. Як спеціалізовані діють військові й арбітражні суди.

Система судів загальної юрисдикції України

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ Судова палата у цивільних справах Судова палата у кримінальних справах Військова Судова колегія Судова палата в адміністративних справах Судова палата у господарських справах

Апеляційний суд України

Касаційний суд України

Вищий адміністративний Суд України

Вищий господарський Суд України

апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК

військові апеляційні суди

окружні апеляційні адміністративні суди

апеляційні господарські суди

місцеві суди

військові місцеві суди гарнізонів

місцеві адміністративні суди

місцеві господарські суди

Правосудця в Україні здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі й присяжні.

Суддя – посадова особа держави, що є носієм судової влади. Статус суддів в Україні регламентується Законом „Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року.

Суддею може бути громадянин України, не молодший за двадцять п'ять років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише в складі колегій суддів.

Судді є незалежними й недоторканними. Це означає, що вони підкоряються тільки законам, і будь-який вплив на суддів заборонений. Недоторканність поширюється на службові й приватні приміщення суддів, їхнє листування, засоби зв'язку, документи. Судців усіх рівнів не можна без згоди Верховної Ради України затримати чи заарештувати до винесення обвинувального вироку судом.

У відповідності зі статтею 128 Конституції України перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснює Президент України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстрокове, в порядку, встановленому законодавством про судоустрій.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.

Орган, що обрав або призначив суддю, може звільнити його з посади на таких підставах:

- закінчення строку, на який його обрано чи призначено (це стосується суддів Конституційного Суду України й суддів, які вперше призначаються на посаду);

- досягнення суддею шістдесяти п'яти років (незалежно від статі);

- неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

- порушення суддею вимог щодо несумісності. Стаття 127 Конституції встановлює, що професійні судці не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої;

- порушення суддею присяги (її текст наводиться в статі 10 Закону України «Про статус суддів»);

- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

- втрата чи вихід із громадянства України; визнання його в судовому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;

- подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

- у разі його смерті.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Він здійснює судовий контроль за діяльністю всіх судів загальної юрисдикції, розглядає найважливіші цивільні й кримінальні справи по суті, а також може переглядати судові рішення в касаційному й наглядовому порядку. Крім того, Верховний Суд України має право давати пояснення судам з питань застосування законодавства, що виникають при розгляді судових справ. Ці пояснення обов'язкові для судів, інших органів та посадових осіб, що застосовують закон.

Верховний Суд України функціонує у складі Пленуму Верховного Суду, судової колегії в цивільних справах, судової колегії в кримінальних справах та військової колегії. Організовують роботу Верховного Суду Голова та його заступники. Для розгляду найважливіших організаційних питань утворюється Президія Верховного Суду.

Пленум Верховного Суду України утворюють Голова Верховного Суду, заступники Голови та члени Верховного Суду. В засіданнях Пленуму Верховного Суду обов'язково бере участь Генеральний прокурор України і може брати участь Міністр юстиції України.

Пленум Верховного Суду України розглядає справи у зв'язку з нововиявленими обставинами і в порядку судового нагляду, а також дає керівні роз'яснення з питань, які виникають при застосуванні законодавства під час розгляду справ у суді, і контролює виконання цих роз'яснень судами.

Судові колегії Верховного Суду розглядають особливо важливі справи, які віднесені законом до їхньої підсудності, а також касаційні скарги й протести та протести в порядку судового нагляду на рішення, ухвали та вироки обласних судів.

Правосудця у сфері господарських відносин здійснюється господарськими судами. Найвищою ланкою щодо розв'язування всіх господарських спорів між юридичними особами, державними та іншими органами є Вищий господарський суд України, до компетенції якого належать:

- вирішення господарських справ, віднесених законодавством до його компетенції;

- перегляд у порядку нагляду рішень, ухвал, постанов нижчестоящих арбітражних судів;

- організаційне керівництво арбітражними судами країни.

Виший господарський суд України функціонує у складі Голови, першого заступника Голови, заступника Голови та суддів, які утворюють пленум Вищого господарського суду, президію Вищого господарського суду й судові колегії Вищого господарського суду з розгляду спорів та перегляду рішень, ухвал, постанов.

В Україні діє Вища рада юстиції, яка складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів Вищої ради юстиції. За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Вища рада юстиції уповноважена:

- вносити подання про призначення або про звільнення судців з посад;

- приймати рішення стосовно порушення судцями і прокурорами вимог щодо несумісності;

- здійснювати дисциплінарне провадження стосовно судців Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Висновки з теми

Конституція України установлює, що державна влада в нашій країні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Державні функції в Україні здійснюються відповідною системою державних органів, правовий статус яких закріплюється в Конституції України, інших законах і підзаконних актах. Вагоме місце серед гілок державної влади займає законодавча влада, головною функцією якої є законотворчість і організація контролю за дотриманням чинного законодавства усіма структурами держави, об’єднаннями громадян і громадянами. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Главою держави є Президент України. Він виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Органами виконавчої влади України є Кабінет Міністрів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та місцеві державні адміністрації. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Його основне призначення полягає в забезпеченні виконання законів України та актів Президента України, систематичному контролі за дотриманням їх іншими органами виконавчої влади всіх рівнів та застосуванні необхідних заходів щодо ліквідації виявлених порушень. До центральних органів виконавчої влади належать міністерства, державні комітети та відомства. В областях і районах України, містах Києві й Севастополі виконавчу владу здійснюють місцеві державні адміністрації, які представляють центральну державну виконавчу владу на місцях.

З місцевим державним управлінням тісно пов'язано місцеве самоврядування, яке є однією з форм управління суспільством на рівні села, селища, міста, району, області. За його допомогою розглядаються і вирішуються питання, що виникають у повсякденному житті відповідних громад, тобто мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Основою місцевого самоврядування є відповідна територіальна громада, яку утворюють громадяни України, що постійно проживають у конкретному селі, селищі, місті.

Самостійною й незалежною гілкою державної влади є судова влада. Завдання судової влади в Україні полягають у забезпеченні захисту прав і свобод громадян, конституційного ладу, національної безпеки, територіальної цілісності, дотримання законності й справедливості в суспільстві. При цьому захист передбачених Конституцією України прав і свобод людини й громадянина становить головний зміст діяльності органів судової влади. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції Воно провадиться суддею одноособове, колегією суддів чи судом присяжних.

Список літератури та нормативних актів для самостійної роботи.

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 26 червня 1996 р.

Закон України “Про Рахункову палату України ”. 11.07.1996р.

Закон України “Про комітети Верховної Ради України”. 04.04 1995р.

Закон України “Про Уповноваженого ВР України з прав людини” . 23.12.1997р.

Регламент Верховної Ради України. 27.07. 1994р. (має силу закону).

Закон України “Про Раду національної безпеки та оборони України.” 05.03.1998р.

Закон України “Про місцеві державно адміністрації”. 09.04.1999р.

Закон України “Про статус депутатов місцевих рад” 11.07.2002р.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”. 21.05.1997р.

Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” 07.06.2001.

Закон України “Про органи самоорганізації населення” 11.07. 2001р.

Закон України “Про судоустрій”. 07.02.2002р.

Закон України “Про Конституційний суд України”. 16.10.1996р.

України “Про статус суд Закон України

Закон України “ Про вищу Раду юстиції”. 15.01.1998р.

Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. – К., 2000.

Конституційне право України / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К., 2002.

Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. – К., 2002.

Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Подручник. – К., 2002.

Основні терміни теми

Державна влада – вид публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами.

Законодавча влада – вид соціальної влади, головною функцією якої є законотворчість і організація контролю за дотриманням чинного законодавства усіма структурами держави, об’єднаннями громадян і громадянами.

Парламент – зібрання представників народу (депутатів), які обговорюють і колегіально приймають рішення, перш за все, закони.

Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні.

Голова Верховної Ради України – вища посадова особа Верховної Ради України.

Народний депутат – повноважний та відповідальний представник народу у Верховній Раді Рахункова палата – орган Верховної Ради України, який контролює використання коштів Державного бюджету України.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – посадова особа Верховної Ради України, що здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина.

Президент України - глава держави, виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина

Виконавча влада – сукупність державних органів і установ, які здійснюють владно – політичні і владно – адміністративні функції.

Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі органів виконавчої влади.

Міністерства - центральні органи виконавчої влади, які створюються для організації державного управління в найважливіших сферах соціально-економічного й політичного життя і є здебільшого органами галузевого управління.

Державні комітети - центральні органи виконавчої влади, що здійснюють переважно міжгалузеве управління.

Місцева державна адміністрація – місцевий орган виконавчої влади.

Місцеве самоврядування - це право певної територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Територіальна громада - жителі села чи добровільне об'єднання в одну сільську громаду жителів кількох сіл, селищ або міста.

Судова влада - гілка влади, яка реалізується через виконання своїх повноважень Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції.

Суд – орган держави, який здійснює правосуддя, розглядає цивільні, кримінальні, адміністративні та інші справи на підставах чинного законодавства відповідно до встановлених процесуальних правил.

Судочинство – порядок розгляду кримінальних та цивільних справ Суддя – посадова особа держави, що є носієм судової влади

Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції.

.