6.2. Соціальні відносини та їх класифікація

Суспільство складається з багатьох індивідів, їх соціальних зв’язків, взаємодій та відносин. Відносини призводять до становлення нових соціальних відносин. Соціальні відносини є найважливішою формою соціальних довгих, системних, різних за змістом зв’язків. Розглядання цієї проблематики й є нашим завданням в цій темі.

Соціальні відносини – це відносно стійкі й самостійні зв’язки між індивідами та соціальними групами.

Соціальні відносини – це стійка самовідновлююча система взаємодій між двома чи більше індивідами на підставі певних відносин. Це визначення має на увазі присутність мети, яку мають досягнути люди, що об’єдналися.

Ядром соціальних відносин є поняття рівності та нерівності. Оскільки відносини абсолютної рівності неможливі, головними виступають відносини соціальної нерівності.

Характер соціальної нерівності у системі соціальних відносин визначають:

1. Відмінності між людьми що закладені природою, притаманні їм від народження: етнічна належність, статеві й вікові особливості, фізичні можливості, інтелектуальні здібності та ін.

2. Відмінності між людьми, що виникають у зв’язку з професійними ролями.

3. Відмінності між людьми, що зумовлені володінням (власністю, товарами, привілеями та ін.).

Для виникнення соціальних відносин необхідні наступні умови:

1. взаємодія індивідів між собою, а також з соціальними групами та соціальними інститутами;

2. взаємодія між суспільними індивідами, тобто носіями соціальних якостей (статусу, ролі та ін.);

3. взаємодії повинні з’являться для отримання певних соціальних цінностей.

Матеріальні та духовні цінності розповсюджені у суспільстві нерівномірно. Це викликає активність людей, яка спрямована на досягнення дефіцитних для них цінностей. Для цього вони з необхідністю вступають один з одним у взаємодії з приводу розповсюдження цінностей. Такого роду взаємодії мають повторюваний характер, що призводить до формування таких відносин, які називаються соціальними відносинами.

Фундаментом відмінностей між соціальними відносинами є мотиви та потреби, головними з яких є первинні та вторинні потреби (влада, повага) кожної людини.

Цінності, які лежать в основі соціальних відносин, багатогранні, що впливає на диференціацію соціальних відносин. Так можна виділити соціальні відносини у сфері самореалізації (трудові відносини, сімейні відносини та ін.), відносини у сфері матеріальних та соціальних умов життя особистості (економічні, політичні, правові відносини та ін.), соціально-культурні відносини (дозвіллю, релігійні, світоглядові та ін.).

Виділяють основні види соціальних відносин:

1. За обсягом владних повноважень: відносини по горизонталі, відносини по вертикалі.

2. За ступенем регламентування: формальні (офіційно оформлені) та неформальні відносини.

3. За способом спілкування індивідів: безособові або опосередковані, міжособові або безпосередні відносини.

4. За суб’єктами діяльності: між організаційні та внутріорганізаційні відносини.

5. За рівнем справедливості: справедливі та несправедливі відносини.

В реальному житті всі види соціальних відносин взаємодіють між собою, доповнюючи один одного.