- •І загальна частина
- •1. 1 Фізико – географічні умови ділянки робіт
- •1. 1. 1 Місцезнаходження ділянки робіт
- •1.1.2 Орогідрографія ділянки робіт
- •1.1.3 Клімат ділянки робіт
- •1. 3 Гідрогеологічні умови ділянки робіт
- •1. 4 Фізико - геологічні явища та інженерно - геологічні процеси на території ділянки робіт Замулення
- •Техногенні ґрунти
- •Підтоплення
- •Висновок
- •II проектна частина
- •2. 1 Цільове завдання та обгрунтування необхідності додаткових досліджень
- •2. 2 Обґрунтування видів та об’ємів запроектованих робіт Обґрунтування інженерно-геологічної рекогносцировки
- •Обґрунтування бурових робіт
- •Обґрунтування розробки шурфів
- •Обґрунтування відбору проб ґрунту
- •Обґрунтування відбору проб води
- •Обґрунтування наливів у шурф за методом Нестерова
- •Обґрунтування вертикальних статичних навантажень на штамп
- •Обґрунтування лабораторних робіт
- •Обґрунтування камеральних робіт
- •2. 3 Методика та техніка проведення запроектованих робіт Методика інженерно - геологічна рекогносцировки
- •Методика бурових робіт
- •Методика гірничопрохідницьких робот
- •Методика відбору проб ґрунту
- •Методика відбору проб води
- •Методика проведення наливів у шурф за методом Нестерова
- •Методика статичного навантаження ґрунтів у шурфах
- •Методика лабораторних робіт
- •Методика проведення камеральних робіт
- •Бурові роботи
- •Гірничопрохідницькі роботи
- •Лабораторні роботи
- •2. 4 Гідрогеологічні та інженерно - геологічні розрахунки
- •1. Обробка даних наливів у шурф за методом Нестерова
- •2 Обробка даних статичного вертикального навантаження на штамп
- •2. 5 Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів
Методика проведення камеральних робіт
Камеральна обробка даних повинна починатися із складання плану та календарного графіку виконання робіт, оформлення та видачі матеріалів для проектування.
При виконанні різних видів польових робіт потрібна неперервне виконання польової камеральної обробки матеріалів. Паралельно із обробкою матеріалів може виконуватись різні розрахунки.
Бурові роботи
Після буріння розвідувальних свердловин будується інженерно-геологічний розтин, колонки, карти. Заповнюється буровий журнал.
Гірничопрохідницькі роботи
Документація розчисток проводиться впродовж їх занурення.
Замальовування робиться на міліметрівці встановленої форми.
Пройдені породи залягають горизонтально, а потужність та літологічний склад порід по усім чотирьом стінкам однаковий.
При замальовувані повинні бути умовні позначки літології порід, крім описування.
Вертикальне статичне навантаження на штамп
За результатами дослідних навантажень складаються графіки. Графік залежності осадки від тиску (рисунок 13 ).
По осі абсцис відкладають навантаження, а по осі ординат – осадки та графік процесу осадки впродовж часу ( рисунок 14 ).
По осі абсцис відкладається час, а по осі ординат – осадка. За цими даними розраховується модуль деформації.
Рисунок 13 – Графік залежності осадки від тиску
Рисунок 14 – Графік залежності осадки від часу
Лабораторні роботи
Використання результатів лабораторних досліджень повинне приводити до уточнення номенклатури порід, більш дробовому діленню шарів.
У камеральний період виконують роботи по узагальненню значень показників властивостей ґрунтів для одержання їхньої нормативної і розрахункової величин.
Гранулометричний аналіз на ситах.
Результати аналізу виразити у відсотках стосовно маси повітряно-сухої проби по фракціях: крупніше 10 мм; від 10 до 5 мм; від 5 до 2 мм; від 2 до 1 мм; від 1 до 0,5 мм.
Для графічного зображення гранулометричного складу існує ряд способів, з яких найбільш уживані способи циклограми ( рисунок 15 ), сумарної кривої гранулометричного складу ( рисунок 16 ) і діаграми – трикутника ( рисунок 17 ).
Аналіз на вологість
Для кожного зразка ґрунту призводити не менш двох визначень вологості та узяти середнє арифметичне із результатів цих визначень.
Розраховується вологість ґрунту.
Аналіз на щільність
Визначення виконувати паралельно у двох пікнометрах. Розходження між двома паралельними визначеннями повинно бути не більш 0,02 г/см3. За кінцеве значення щільності приймається середнє арифметичне із результатів паралельних визначень, яке виражається з точністю до 0,01.
На основі отриманих даних проводиться розрахунок щільності.
Визначення коефіцієнту внутрішнього тертя зчеплення ґрунту графо – аналітичним способом по графіку рисунок 18 залежності τ від Р .
τ


φ
С
Р, 10 5 · Па
Рисунок 18 – Графік залежності τ від P
