Ефективність реанімаційних заходів оцінюють за такими ознаками:

1. Поява реакції зіниць на світло.

Звуження зіниць говорить про надходження крові, збагаченої киснем, у мозок пацієнта. Якщо зіниці залишаються широкими і при цьому не реагують на світло, можна думати про загибель мозку.

2. Відновлення пульсації на сонних артеріях свідчить про відновлення самостійної серцевої діяльності. Воно має відбутися після короткочасного, не більше 3-5 сек., припинення масажу.

Якщо реанімацію проводять 2 людини, то контроль за пульсом на сонних артеріях і станом зіниць здійснює реаніматолог, який проводить ШВЛ.

3. Відновлення спонтанного дихання.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Пацієнт не повинен ні на хвилину випадати з поля зору реаніматологів. Якщо протягом 30-40 хвилин зіниці залишаються широкими, самостійна серцева діяльність і дихання не відновлюються, можна констатувати біологічну смерть.

Проведення зовнішнього масажу серця досить часто супроводжується переломами ребер пацієнта, рідше веде до пошкодження легеневої тканини з виходом повітря в плевральну порожнину (пневмоторакс), розривами судин і виливом в плевральну порожнину крові (гемоторакс). Однак побоювання викликати ускладнення ні в якому разі не повинні призводити до відмови від реанімації або проведенню її в неповному обсязі або недостатньо енергійно.

Серцево-легенева реанімація дітей різного віку. Серцево-легенева реанімація немовлят

Матеріальне забезпечення: 1) відсмоктувач або гумова груша; 2) марлеві серветки.

Хід виконання:

Обстеження.

1. Оцініть колір шкірних покривів дитини.

2. Огляньте грудну клітку, прислухайтесь, приклавши своє вухо до ротика і носика, чи дитина дихає.

3. Ущипніть немовля за п’ятку, якщо дихання не відновилось негайно розпочинайте серцево-легеневу реанімацію (СЛР).

4. Примітка: якщо ви не один – попросіть іншу особу викликати лікаря. Якщо ви один – спершу проведіть СЛР протягом 1 хв, а тоді викличте лікаря якомога швидше.

Забезпечення прохідності дихальних шляхів.

1. Вкладіть немовля на спину на твердій поверхні.

2. Правильно розігніть голову, щоб відкрити дихальні шляхи. Для цього помістіть свою руку дитині на лоб, а чотири пальці (крім великого) іншої руки – під кістковий виступ нижньої щелепи, який промацується на рівні середини щоки. Потім припідніміть і злегка закиньте назад голову (ніс дивиться в стелю). Правильна позиція необхідна, щоб забезпечити вільний доступ повітря у трахею і далі в легені.

3. Якщо в роті наявні блювотні маси чи інший вміст, слід очистити рот дитини. Для цього швидко видаліть слиз чи блювотиння пальцем або відсмоктувачем, попередньо повернувши голову дитини набік:

• Відкрийте рот дитини, захопивши язик і нижню щелепу між вказівним і іншими пальцями.

• Якщо ви бачите стороннє тіло, слиз чи блювотиння, введіть вказівний чи мізинний палець іншої руки в рот немовляти.

• Рухайте палець уздовж задньої стінки глотки в напрямку до себе.

Як тільки рот очистився, відновіть правильну позицію голови і, наблизивши своє вухо до ротика і носика, впродовж 5 сек прислухайтесь чи не відновилось дихання.

Штучна вентиляція легень.

1. Відкрийте широко рот. Охопіть своїм ротом рот і ніс немовляти. Якщо немовля велике, охопіть своїм ротом рот немовляти, а його ніс притисніть своєю щокою, щоб повітря не виходило назовні.

2. Зробіть два повільних види приблизно 1-1½ сек кожен, з паузою для вдиху. При цьому грудна клітка повинна підніматись.

3. Якщо грудна клітка не піднімається, повторіть кроки по забезпеченню прохідності дихальних шляхів.

Непрямий масаж серця.

1. Якщо після цього дитина не почала дихати самостійно, перевірте пульс на внутрішній поверхні плеча, ближче до тулуба.

2. Якщо є пульс при відсутньому диханні, продовжуйте штучну вентиляцію легень з частотою 1 дих. рух кожні 3 сек або 20 за хвилину до відновлення самостійного дихання.

3. Якщо пульс відсутній або < 60 уд./хв., слабкого наповнення, починайте непрямий масаж серця.

4. Правильно розмістіть пальці для натискання на грудину. Для цього проведіть уявну лінію на рівні сосків і розмістіть два пальці своєї руки на грудині немовляти на один палець нижче від цієї уявної лінії. Інша рука фіксує голівку в запрокинутому положенні.

5. Натискайте на грудину строго вниз (до підлоги) на глибину 1.5-3 см з частотою 100 на хвилину. Дотримуйтесь рахунку: і раз, і два, і три, і чотири, і п’ять. На кожні 30 натискань (15 натискань – якщо вас двоє) робіть два дихальні рухи.

6. СЛР можна припинити у випадку:

• Якщо у дитини з’явилось самостійне дихання, і ЧД наближається до норми.

• Якщо ознаки життя відсутні через 30-45 хв після початку СЛР, оскільки значно зростає ризик важкого ураження ЦНС.