За допомогою запропонованої схеми можливо визначити і встановити:

ставлення особистості до мети, висунутих перед нею завдань та алго-ритму діяльності, тому що ця людина, за певних умов, ігнорує запропо-нований, або може запропонувати власний (на її думку), більш досконалий спосіб реалізації мети;

визначивши умови майбутньої (передбаченої) ситуації, виявлення ступеня сприйняття її, а також можливість індивідуальної адаптації, тому що за певних умов буде доцільним доручити виконання певних дій тій людині, яка може бути більш “гнучкою” і пристосовується швидше до передбачених умов;

особливості послідовності дій (при досягненні мети). Яким чином особистість усвідомлює їх (тобто, як вона внутрішньо готова виконувати те, що вимагається від неї), а також, в якому стилі (манері) їй краще діяти? Або людина може запропонувати власний підхід до вирішення проблеми, який здатний поліпшити ефективність дій;

схильність (придатність) особистості до певної поведінки, розвинув­ши слабкі сторони до необхідного рівня;

шлях подолання (виправлення) характерних помилок у власних діях людини;

багатофакторні моделі, які б стали оптимальною (оптимізованою) системою дій, що дозволяють майже миттєво перелаштувати власну пове­дінку з урахуванням динамічної зміни ситуації. Досягнення певного рівня розвитку психіки особистості, здатної, за певних умов, не тільки застосову­вати вже засвоєні моделі поведінки, а й створювати власні (що спонукались ситуацією).

І, нарешті, варто звернути увагу на критерії сприймання ситуації:

1. Особливості ситуації (за ступенем власного значення).

2. Вказівки, що містяться в особливостях сприймання ситуації.

3. Можливості зовнішні (ситуаційні) і внутрішні (особистісні).

4. Спокуса.

5. Наявність небезпеки.

6. Все, що визначає наш вчинок (спонукання, мотивація, настанова, мета, завдання, стратегія, тактика, термін, положення (розташування, місце), простір).

7. Враження, викликане ситуацією.

8. Розмірковування, що породжені ситуацією.

9. Вольові зусилля.

10. Нотатки (розробки) планів дій.

Розглянувши зміст та сутність поняття - “складна ситуація”, досить доречною стала б необхідність розгляду психічного стану особистості та її дій, за умов перебування в складній ситуації.

За нашими дослідженнями встановлено, що основними, характерними ознаками перебування особистості в складних ситуаціях визначені:

• усвідомлення того, що немає виходу з певного становища;

• складність в подоланні посталих перешкод;

• проблема вибору вірного рішення; впевненість деяких осіб в тому, що завжди можна знайти вихід з будь-якої ситуації; усвідомлення того, що вже марно щось робити;

• усвідомлення того, що перебування в складній ситуації є шансом проявити себе, а це певною мірою викликає азарт;

• відчуття самотності, пригніченості та порожнечі на душі;

• стан постійного розмірковування; відчуття певної потреби та неможливість знаходження свого місця в ситуації;

• відчуття страху та невпевненості в собі, але, при подальшому аналізі ситуації, вміння знайти відповідне позитивне рішення, що надає почуття задоволеності;

• відчуття дискомфорту та переживання за події, що стануться при необхідності швидкого реагування людини, виникає зацікавленість;

• врахування слабких сторін людей та використання у власних інтересах;

• почуття впевненості у собі при подоланні ситуації;

• намагання заручитись підтримкою оточуючих; за умов терміновості вирішення ситуації, спочатку виникає розгубленість а потім зібраність; неспроможність розібратись у власних бажаннях.

На підгрунті визначених особливостей ситуації і можливостей індивіда, бажано не тільки корегувати його дії, а й добирати необхідний вид психо­логічної підготовки до поведінки у складних ситуаціях. Також, на підгрунті вищезапропонованого можливо застосовувати різнорівневу систему психо­логічної підготовки.