Методичні рекомендації до розв’язання завдань

Завдання 3-5.

Кількісне визначення величини резерву (Р) – це різниця між можливим (прогнозним) рівнем досліджуваного показника (У_м) та його фактичною величиною на поточний момент часу (У_ф):

Р =У_м - У_ф.

Спосіб прямого рахунку застосовується для визначення резервів екстенсивного характеру, коли відома величина додаткового залучення ресурсів чи величина безумовних втрат. Можливість збільшення випуску продукції () в цьому випадку обчислюється як відношення додаткової кількості ресурсів або величини безумовних втрат ресурсів з вини підприємства (∆N) до фактичних витрат на одиницю продукції (Н_ф):

Резерв збільшення випуску продукції можна також знайти через фактичну ресурсовідаччу (Р_в):

.

Спосіб порівняння застосовується для підрахунку величини резервів інтенсивного характеру, коли втрати ресурсів чи їх можлива економія визначаються в порівнянні з плановими нормами або з їх витратами на одиницю продукції на провідних підприємствах. Резерви збільшення виробництва продукції за рахунок недопущення перевитрат ресурсів в порівнянні з нормами визначаються наступним чином:

,

де: - резерв збільшення випуску продукції, од.;

- плановий обсяг виробництва продукції, од.;

∆Н – виявлений резерв зменшення витрат ресурсів на одиницю продукції за рахунок впровадження досягнень науки та провідного досвіду (нат. од./виірб);

Н_пл – планова норма витрачання ресурсів на одиницю продукції з урахуванням виявлених резервів (нат. од./виріб).

Також резерв збільшення випуску продукції можна знайти через показники ресурсовідаччі:

.

Завдання 6-7.

Застосовуючи метод сум, значення показника комплексної оцінки виробничо-господарської діяльності (Кj) для кожного j-го підприємства (структурного підрозділу) розраховують як суму показників системи:

,

де - індивідуальний показник ефективності діяльності підприємства (структурного підрозділу), і — порядковий номер відповідного індивідуального показника ефективності діяльності підприємства (структурного підрозділу), j — порядковий номер підприємства (структурного підрозділу), z — кількість показників у системі, - коефіцієнти порівняльної значущості.

Коефіцієнти порівняльної значущості k_і необхідні для надання ваги різним показникам відповідно до їх важливості. Чим більшим є k_і, тим більш значущим є показник і.

Особливість визначення результативного узагальненого показника полягає в тому, що всі показники системи повинні мати той самий напрям. За критеріальне значення кожного показника системи () для забезпечення їх тотожності можна взяти рівень виконання завдання щодо обсягу виробництва продукції, прибутку, рентабельності та інших характеристик ефективності виробництва на підприємстві. Чим вищим є значення узагальненого рейтингового показника, тим вище місце займає відповідне підприємство (структурний підрозділ).

За методом відстаней, значення узагальненого (рейтингового) показника ефективності визначається за формулою:

.

При цьому розраховується як відношення індивідуального показника ефективності діяльності підприємства (структурного підрозділу) до його еталонного значення ():

Основою метода відстаней є врахування близькості об’єктів за відносними показниками до об’єкту-еталону. Тобто чим меншим є значення узагальненого рейтингового показника, тим ближче відповідне підприємство (структурний підрозділ) знаходиться до еталону, тим вище місце займає.