- •Загальна теорія держави і права
- •Передмова
- •Частина і. Теорія держави ¶ Розділ і¶ Предмет, методи та функції теорії держави і права
- •§ 1. Загальна характеристика теорії держави і права
- •§ 2. Предмет теорії держави і права
- •§ 3. Методологія теорії держави і права
- •§ 4. Функції теорії держави 1 права, її місце в системі юридичних наук
- •§ 5. Значення теорії держави і права для підготовки співробітників правоохоронних органів
- •¶ Розділ II Походження, соціальна сутність і причини виникнення держави
- •§ 1. Первісне суспільство: економічна основа, організація соціальної влади
- •§ 2. Шляхи виникнення держави і права: загальне й особливе у їх виникненні
- •§ 3. Загальна характеристика теорій походження держави
- •§ 4. Причини утворення національних держав
- •Розділ III Взаємозв'язок і взаємодія суспільства, особи, держави і права
- •§ 1. Поняття суспільства: суспільно-екоиомічна формація, соціальні суб'єкти, соціальні системи та соціальне регулювання
- •§ 2. Особа як соціальний суб'єкт державно-правових відносин
- •§ 3. Співвідношення держави і права з природою, суспільством та економікою
- •Розділ IV Держава: поняття, ознаки, сутність
- •§ 1. Загальне поняття. Сутність і ознаки держави
- •§ 2. Держава і влада
- •¶ Розділ V Типологія держав
- •§ 1. Поняття типу держави та проблеми класифікації
- •§ 2. Рабовласницька держава. Соціально-економічна основа і сутність рабовласницької держави
- •§ 3. Феодальна держава, її соціально-економічна основа і сутність
- •§ 4. Капіталістична держава, її соціально-економічна основа і сутність
- •§ 5. Соціалістична держава
- •§ 6. Держави у пос індустріальному суспільстві
- •§ 7. Окремі типи сучасних держав
- •Розділ VI Функція держави
- •§ І. Поняття та зміст функцій держави
- •§ 2. Класифікація функцій держави
- •§ 3. Головні внутрішні функції
- •§ 4. Зовнішні функції
- •§ 5. Форми і методи здійснення функцій держави
- •Розділ VII Форма держави
- •§ 1. Поняття форми держави
- •§ 2. Форма правління: поняття та різновиди
- •§3. Форма державного устрою: поняття та різновиди
- •§ 4. Державний режим та його види
- •Розділ VIII Механізм держави
- •§ І. Поняття механізму держави та його структура
- •§ 2. Державні органи: їх ознаки, характеристика і види
- •Розділ IX Політична система суспільства
- •§ 2. Поняття політичної системи суспільства
- •§ 3. Партії і держава в політичній системі суспільства: їх місце і роль
- •Розділ X Правова, соціальна держава: походження, зміст, соціальне призначення
- •§1. Ідея правової держави як загальнолюдська цінність
- •§ 2. Правова держава: сутність, ознаки
- •§3. Поняття, риси соціальної держави
- •Соціальна держава передбачає:
- •§4. Конституція україни передумова побудови соціальної, демократичної, правової держави
- •Розділ XI Права, свободи та обов'язки людини і громадянина
- •§1. Права людини: історія і сучасність
- •§2. Основні права людини: поняття, класифікація
- •§3. Міжнародні механізми захисту основних прав людини
- •§4. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина за конституцією україни
- •Розділ XII Демократія та її форми
- •§1. Демократія: поняття та основні засади
- •§2. Демократія як цінність для суспільства
- •§3. Шлях до громадянського суспільства соціальна основа сучасної держави, влади і демократії
- •Частина II теорія права Розділ XIII Поняття, суть і соціальність права
- •§ І. Розуміння правду світовій і вітчизняній юриспруденції
- •§ 2. Поняття права
- •§ 3. Співвідношення права й закону
- •§ 4. Сутність і зміст права. Його роль у реалізації загальносуспільних інтересів
- •§5. Принципи права
- •§ 6. Соціальна цінність, функції права та його структура
- •§ 7. Право україни на сучасному етапі
- •Розділ XIV Норми права та інші соціальні норми
- •§ 1. Соціальні норми та їх класифікація
- •§ 2. Поняття правової норми та її ознаки
- •§ 3. Співвідношення норм права і норм моралі
- •§ 4. Структура правової норми
- •§ 5. Способи викладу правових норм
- •§ 6. Класифікація норм права
- •Розділ XV Форми (джерела) права
- •§ І. Поняття і види форм (джерел) права
- •§ 2. Юридична природа законів та підзаконних актів
- •§ 3. Нормативні акти україни: види, значення, особливості та межі їх дії
- •Розділ XVI Правотворчість
- •§ 1. Поняття та фактори правотворчості
- •§ 2. Принципи правотворчості
- •§ 3. Методи та стадії правотворчості
- •§ 4. Види правотворчості
- •§ 5. Законодавчий процес у парламенті україни та його
- •Розділ XVII Система права і система законодавства
- •§ 1, Поняття та елементи структури права
- •§ 2. Загальна характеристика галузей права
- •§ 3. Міжнародне право
- •§ 4. Предмет і метод правового регулювання як підстави розподілу права на галузі, підгалузі та інститути права
- •§ 5. Система законодавства
- •§ 6. Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття правовідносин та їх основні ознаки
- •§ 2. Зміст правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти правовідносин
- •§ 4. Об'єкти правовідносин: поняття і види
- •§ 5. Юридичні факти та їх класифікація
- •§ 6. Види правових відносин
- •Розділ XIX Тлумачення норм права
- •§ 1. Поняття і необхідність тлумачення права
- •§2. Види тлумачення
- •§ 3. Способи тлумачення
- •§ 4. Функції тлумачення
- •Розділ XX Реалізація норм права
- •§ 1. Реалізація норм права: поняття та форми
- •§ 2. Застосування як особлива форма реалізації норм права
- •§ 3. Стадії застосування правових норм
- •§ 4. Правозастосувальний акт: поняття, властивості, види
- •§ 5. Прогалини у праві. Аналогія закону й аналогія права
- •Розділ XXI Правомірна поведінка. Правопорушення
- •§ 1. Поняття й основні види правомірної поведінки
- •§ 2. Правопорушення: поняття, склад, види
- •§ 3. Міжнародні правопорушення: поняття, різновиди
- •§ 4. Причини правопорушень і шляхи їх подолання
- •Розділ XXII Юридична відповідальність
- •§ 1. Юридична відповідальність: її природа, суть, поняття та види
- •§ 2. Загальні принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Основи юридичної відповідальності відповідно до конституції україни
- •§ 5. Підстави притягнення і звільнення від юридичної відповідальності
- •Розділ XXIII Законність і правопорядок
- •§ 1. Законність як одна з важливих правових категорій
- •§ 2. Зміст законності
- •§ 3. Основні вимоги законності
- •§ 4. Основні принципи законності
- •§ 5. Гарантії законності
- •§ 6. Правопорядок
- •§ 7. Правопорядок і громадський порядок. Дисципліна
- •§ 8. Основні шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •§ 1. Правосвідомість: поняття і роль у суспільному житті
- •§ 2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Види правосвідомості
- •§ 4. Поняття 1 загальна характеристика правової культури
- •§ 5. Структура і функції правової культури
- •§ 6. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •¶Розділ XXV Механізм правового регулювання
- •§ 1. Правове регулювання і правовий вплив
- •§ 2. Поняття механізму правового регулювання
- •§ 3. Структура та ефективність механізму правового регулювання
- •Розділ XXVI Правові системи світу
- •§ 1. Поняття, структура та функції правової системи
- •§ 2. Класифікація правових систем
- •§ 3. Романо-германська правова сім'я, її особливості
- •§ 4. Англосаксонська правова сім'я
- •§ 5. Соціалістична правова сім'я
- •§ 6. Сім'я релігійного і традиційного права
§ 2. Класифікація правових систем
Історично в кожній країні діють свої правові звичаї, традиції, законодавства; юрисдикційні органи, сформувались особливий правовий менталітет, правова культура. Правова своєрідність країн дозволяє казати про їх самобутність, специфіку і про те, що кожна з них утворює свою правову систему — сукупність всіх правових явиш (норм, установ, відносин, правосвідомості), що існують у конкретній країні (правова система у вузькому розумінні). Втім, є підстави говорити і про об'єднання тих чи інших правових систем в одну правову сім'ю, оскільки в них існують загальні риси, елементи схожості (правові системи у широкому розумінні).
Правова сім'я — широка сукупність національних правових систем у межах одного типу права, що об’єднані спільністю історичного формування, структури джерсі, провідних галузей та правових інститутів, юридичної культури та мислення, а також практикою правозастосування. Групування величезної різноманітності правових систем у певні правові сім'ї створює зручності для наукового дослідження, порівняння і глибокого розуміння кожної з них.
Існує декілька критеріїв об'єднання, класифікації правових систем різних держав.
-
Спільність генезису (виникнення і подальшого розвитку). Інакше кажучи, системи зв'язані між собою історично, мають загальні державно-правові корені (засновані на одних і тих принципах, нормах).
-
Спільність джерел, форм закріплення і вираження норм права. Мова йде про зовнішні форми права, про те, де і як фіксуються його норми (в нормативних актах, договорах, судових рішеннях, звичаях), про їх роль, значення, співвідношення.
-
Структурна єдність, схожість. Правові системи країн, які входять в одну правову сім'ю, повинні володіти схожістю структурної побудови ^нормативно-правового матеріалу. Як правило, це знаходить своє вираження на рівні побудови норми права, її елементів, а також на рівні побудови великих блоків нормативного матеріалу (галузей, підгалузей).
-
Спільність принципів регулювання суспільних відносин. В одних країнах не ідеї свободи суб'єктів, їх формальної рівності, об'єктивності правосуддя тощо, в інших — теологічні, релігійні засади (наприклад, мусульманські країни), у третіх — соціалістичні, націонал-соціалістичні ідеї та ін.
-
Єдність правничої термінології, юридичних категорій і понять, а також техніки викладу і систематизації норм права. Споріднені у правовому відношенні країни, як правило, використовують тотожні за своїм значенням терміни, що пояснюється єдністю їх виникнення. З цієї причини законодавці країн, які входять в одну правову сім'ю, при опрацюванні правових текстів застосовують однакові юридичні конструкції, засоби побудови нормативного матеріалу, його впорядкування, систематизації.
З урахуванням всіх обставин у науці виділяють наступні основні види правових сімей:
Романо-германську, англосаксонську, соціалістичну, релігійні та сім "і традиційного і звичаєвого права.
Існують й інші підстави для класифікації правових систем і відповідні ним групи правових систем:
трихотомічна — полягає втому, що три правові сім'ї (романо-германська, англосаксонська і соціалістична) протиставлені одна одній і є панівними, інші правові сім'ї (релігійні і традиційні) примикають до панівних. В основі трихотомічної класифікації лежать ідеологічний і техніко-юридичний критерії поділу;
стильова — враховує кілька правових явищ, що характеризують «стиль права». До таких правових явищ відносять: виникнення та еволюцію правової системи, природу джерел права, правові інститути, особливості правової думки, певні ідеологічні фактори. За такими критеріями виділяють романську, германську, скандинавську, англійську, американську, соціалістичну, ісламську, індуську та інші правові системи;
багатофакторна — побудована на основі трьох взаємопов'язаних критеріїв: історичний генезис правових систем, система історичного права, структура правової системи. На цій основі виділяють: романо-германську правову сім'ю; правову сім'ю загального англійського права; скандинавську правову сім'ю; латиноамериканську, мусульманську, індуську, далекосхідну, правові сім'ї Африки й Мадагаскару та ін.
Вітчизняне правознавство традиційно використовує для групування правових сімей національно-історичні, техніко-юридичні та конкретно-географічні критерії класифікації.