1.2 Поняття відтворення основних засобів підприємства
Питанням щодо розгляду особливостей функціонування механізму відтворення основних засобів приділяли увагу чимало відомих вчених-економістів, проте єдності щодо внутрішньої організації механізму відтворення, взаємозв’язку його видів, форм і методів немає і потребують детального вивчення й обґрунтування.
Узагальнюючи існуючі дослідження, ми схильні вважати, що дані протиріччя першочергово обумовлені недостатністю або навіть відсутністю системи класифікації процесу відтворення основних засобів за видами, формами і методами. Слід зазначити, що існують неоднозначні погляди щодо класифікації системи відтворення основних засобів. Такі розходження обумовлені класифікаційними ознаками, які, на нашу думку, є частковими. Так, в наукових працях О. Паська розглядаються такі види відтворення основних засобів: просте, розширене, звужене, причому розширене відтворення проявляється в двох формах, а саме: інтенсивній та екстенсивній [14, c. 26]. А.Е. Фукс зазначає, що оновлення – це розширене відтворення [22], не зазначаючи ступені підпорядкованості між цими категоріями. В працях І.М. Танасюка залежно від охоплення виділяють часткове, одиничне і сукупне відтворення. Автор визначає часткове відтворення як процес, що здійснюється за допомогою ремонтних робіт, що фактично відноситься до простого відтворення.
Не можна не зазначити підхід Е. Островської, яка виокремлює такі два види відтворення як „західне” і „східне” [12]. Даний підхід сформувався на основі ретельного аналізу впливу політико-економічного фактору, що виділяється із розбіжностей поглядів вчених-економістів різних епох, зокрема, капіталістичної, соціалістичної і комуністичної формацій, де головним фактором та відмінною ознакою є власність на ресурси, адже відтворювальний процес відбувається через процес виробництва, що формується і організовується власником. Проте, на нашу думку, це впливатиме не на визначення видів відтворення, а на умови відтворювальних процесів як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях.
Відтворення як просте, так і розширене організовується або проявляється в таких основних формах: накопичення, заміна та оновлення.
Відтворення діючих основних засобів підприємства розглядається як процес, що відбувається у двох основних напрямках: підтримка і відновлення. Відмітні ознаки цих напрямків представлені на рис.1.2.
Відтворення основних виробничих засобів — це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.
Просте відтворення основних засобів здійснюється в тому самому обсязі, коли відбувається заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто тоді, коли постійно відновлюється попередня виробнича потужність.
Рис.1.2 Порівняльна характеристика напрямків відтворення [5, c. 246]
Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.
Процес відтворення основних виробничих засобів має низку характерних ознак, зокрема:
1) основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;
2) у процесі відтворення основних виробничих засобів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості та вартості;
3) нарахуванням амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих засобів на готову продукцію;
4) основні виробничі засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати коштами амортизаційного фонду.