17

Тема: Українські землі під владою Литви та Польщі ( XIV – перша половина XVI).

Мета: Розкрити процес входження українських земель до складу іноземних держав в XIV – перша половині XVI століття. Визначити соціальн – економічний розвиток земель у даний період. Розглянути культурні досягнення ииииии.

План:

1. Приєднання українських земель до складу Великого князівства Литовського.

2. Польська експансія на кураїнські землі наприкінці XIV – першій половині XVI.

3. Утворення Кримського ханства та його експансія на українські землі.

4. Соціально – економічні процеси.

5. Церковне та культурне життя. Бересьейська унія.

Основні терміни та поняття теми:

1. Інкорпорація – включение ме́ньших объектов в состав бо́льшего

2. Нейтралітет – юридичний і політичний статус держави, яка зобов'язується не брати участі у війні між іншими державами, а в мирний час відмова від участі у військових блоках.

3. Автономія – право самостійного здійснення державної влади чи управління, надане якійсь частині держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом або конституцією.

4. Федерація – форма государственного устройства, при которой части федеративного государства являются государственными образованиями, обладающими юридически определённой политической самостоятельностью.

5. Унія – договір.

6. Асиміляція – дія за знач. робити кого-, що-небудь подібним до себе, перетворювати на свій лад. Втрата власної мови, культури і самосвідомості представниками народу, які знаходяться в середовищі іншого народу.

7. Титул – надпись, почётное звание) — почётное звание (например, граф, герцог), наследственное или присваиваемое пожизненно отдельным лицам (обычно дворянам) для подчёркивания их особого, привилегированного положения и требующее соответствующего титулования (например, сиятельство, высочество). Широкое распространение получил в сословно-феодальном обществе, а в некоторых странах (например, Великобритании и Приднестровье) титулы сохраняются и поныне.

8. Литовський статут – основний кодекс права Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського. Видавався у трьох основних редакціях 1529, 1566 і 1588 років, які відомі як Литовські статути. Джерелами Литовського статуту були звичаєве литовське, білоруське, українське право, відповідна місцева судова практика, “Руська правда”, польські судебники та кодекси інших держав.

9. Експансія –розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за початкові межі (територіальна, економічна і політична експансія). Прагнення держави до захоплення нових територій, колоній, ринків збуту в інших країнах.

10. Ідеологія – прообраз, ідея, і λογος — слово, розум, вчення, буквально вчення про ідеї — організована сукупність ідей у формі міфів, настанов, гасел, програмних документів партій, філософських концепцій тощо.

11. Католицизм – крупнейшая по численности приверженцев (около 1 миллиарда 147 миллионов человек по состоянию на конец 2007 г.) ветвь христианства, сформировалась в I тысячелетии н. э. на территории Западной Римской империи.

12. Схизматик – тот, кто принадлежит к схизме, кто находится вне церкви.

13. Полонізація – заимствование или насаждение польской культуры, в особенности, польского языка в землях с непольским населением, контролируемых Польшей или подверженных польскому культурному влиянию. Термин появился в XVI веке и происходит от латинского наименования Польши.

14. Католізація – насадження всілякими способами та методами католицької віра на залежних територіях.

15. Колонізація – заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їх заселенням.

16. Кримське ханство – феодальна держава в 1441—1783 роках на території Кримського півострова, приморської степової смуги від Дону до Дністра.

17. Екстенсивний шлях розвитку економіки – шлях розвитку, пов'язаний із простим кількісним збільшенням випуску продукції за рахунок зростання затрат живої праці, сировини і матеріалів.

18. Османська імперія – офіційна назва держави, заснованої наприкінці 13 ст. султаном Османом І, у Малій Азії. Столиця з 1453 р. - Стамбул (колишній Константинополь). Основу держави спочатку складали турки. Протягом 15-16 ст. внаслідок завоювань в Азії, Африці і Європі імперія досягла своєї територіальної і військової величі.

19. Дискримінація – будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для членів певної групи відносно можливостей інших груп.

20. Сейм – назва законодавчих органів у Великому Князівстві Литовському та першій Речі Посполитій, Карпатській Україні (1939), Польщі (1945—1990), Литві та Латвії (після 1920 р.); нижча палата парламенту в Польщі у 1921—1939 рр. та після 1990 р.; в Австро-Угорщині існували крайові сойми Галичини та Буковини.

21. Сенат – совещательный орган, часто верхняя палата, либо одна из палат законодательного собрания (парламента).

22. Кріпацтво – за феодалізму система правових норм, що встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність другого на селянина.

23. Воєводство – Адміністративно-територіальна одиниця на Русі. Найбільша адміністративно-територіальна одиниця тих часів була земля (Київська, Волинська, Полоцька і так далі) на чолі якої стояв удільний князь. Земля у свою чергу ділилась на воєводства, на чолі кожного з яких стояв воєвода, який підкорявся безпосередньо князю.

24. Церковний собор – высшего униатского духовенства Речи Посполитой проходил в Ко́брине в сентябре 1626 года. Собор был созван королём Сигизмундом III Вазой и униатским митрополитом Иосифом Рутским для примирения православных и грекокатоликов (униатов). Проведение объединительного собора оказалось невозможным по причине не приятия этой идеи как руководством православной церкви Речи Посполитой, так и Римской курей.

25. Моральна деградація – суспільство стає все більш "жорстким": багатії купують собі політичну владу, а бідні кинуті напризволяще. У приватному житті люди вдаються до невгамовного споживання, і на акти колективного співчуття їм бракує часу і грошей.

26. Церковне братство – національно-релігійні громадські організації українських (русинських) і білоруських (литовських) православних міщан у 16-18 ст.

27. Юліанський календар – запровадив починаючи із 1 січня 45 р. до н. е. Юлій Цезар наприкінці 46 до н. е. Спираючись на поради грецького астронома Созігена (Sosigenes) та щоб добитися того, аби певні астрономічні події на зразок весняного та осіннього рівнодення відбувалися щороку в певний цілком визначений день, Цезар узгодив тривалість року із сонячним календарем, тобто встановив її рівною 365 із чвертю дня (365.25). Четвертинки дня враховувалися так: кожного четвертого року до календаря додавався ще один день, і тривалість місяця лютого ставала не 29, а 30 днів.

28. Догма – основное положение какого-либо учения.

29. Магнат – Обладатель финансового или промышленного капитала, имеющий политическое или экономическое влияние благодаря богатству или господствующему положению в отдельной отрасли экономики.

30. Шляхта – провідний суспільний привілейований соціальний стан, форма аристократії у Польщі, Литві та Русі у 14 — 18 століттях.

31. Козацтво – добровільна військова організація українського селянства часів національно-визвольних змагань 1917 — 1921 років. Виникли у процесі розвалу царської армії навесні 1917 року з метою захисту сіл, а згодом і Української держави, в умовах зростання громадського безладу й бандитизму.

32. Корогва – ид прапорa; полотнище довільної форми на якому зображені специфічні атрибути які характеризують діяльність певної організації. Часто на хоругві відображається герб організації та назва організації.

33. "Устава на волоки" – правовий документ, затверджений 1.4.1557 польським королем, великим князем литовським Сигізмундом II Августом про проведення аграрної та фінансово-податкової реформи на території Великого князівства Литовського. Містив 49 артикулів. 20.10.1557 за розпорядженням короля до деяких артикулів були внесені зміни, доповнення і поправки. Реформу провели у великокнязівських володіннях у Литві, Білорусі та частково в Україні — у Кременецькому повіті, Ратненському і Ковельському староствах на Волині.

34. Біле духовенство – (одружені) вищих посад у православній ієрархії обіймати не може. Воно поділяється на підгрупи: ієреї та диякони.

35. Чорне духовенство – (не одружені) Єпископ повинен належати тільки до чорного духовенства.

36. Целібат – так зване «безшлюб'я» духовенства, відоме у східному і західному християнстві. У принципі це добровільний акт, високо цінений, що став суттєвою ознакою монашого життя.

37. Магдебурзьке право – одна з найбільш поширених правових систем міського самоврядування у Центральній Європі у середні віки.

І міні – модуль

О. Субтельний: «На початку XIV століття українські землі нагадували дозріле яблуко, яке очікувало того, хто його зірве».

Після розпаду Галицько-Волинського князівства українські землі залишилися без правителя і чекали, поки хтось їх забере, так би мовити, «під своє крило».

У XIV столітті українські землі опинилися під владою іноземних держав.

Завдання:

1. За історичною картою визначте держави, до складу яких увійшли українські землі.

Польща

(1349р. – захоплення Галичини)

Велике кн -во. Литовське Московське кн –во

Українські землі

під владою

Угорщина Молдавське кн-во

(кін.ХІІІ-поч. XIV ст. (сер. XIVст -Буковина)

Закарпаття)

Кримське ханство

Велике князівство Литовське:

І етап (1340 -1385рр.) – Русько –Литовський період

Гедимін (1316 – 1341 ) – до складу ВКЛ включено південно – західні руські (українські) землі.

Ольгерд (1345 – 1377 ) – чітко формулює основне завдання: «Вся Русь просто мусить належати литовцям». До ВКЛ було включено (інкорпоровано) Чернігово – Сіверщину, Київщину, Переяславщину. Після перемоги у 1362 році над татарами на березі річки Сині Води до сфери литовського впливу потрапило і Поділля.

Поясніть вислів, який належав литовським князям:“Старого не рушаємо, а нового не вводимо".

Особливості литовської інкорпорації укр. земель:

1. Збройне протистояння в боротьбі за укр. землі відбувалося переважно між литовцями та іншими чужинцями – претендентами на спадщину Київської Русі;

2. місцеве населення або зберігало нейтралітет або підтримувало литовців проти золотоординців;

3. литовська влада була м’якшою, толерантнішою;

4. на приєднаних до Литви землях руські князі зберігали свою автономію, а отже – до кінця XIV ВКЛ було своєрідною федерацією князівств;

5. зберігалася стара система управління, у якій руська княжа династія Рюриковичів поступалася місцем литвській Гедиміновичів;

6. поширення руського православ’я;

7. утвердження «Руської Правди» державною правовою основою;

8. визнання руської мови офіційною державною мовою;

9. запозичення литовцями руського досвіду військової організації, будування фортець;

10. запозичення податкової системи;

11. збереження старої структури князівської адміністрації;

12. князь литовськи носив титул «Великий князь Литовський і Руський».

Отже, на мою думку литовська інкорпорація земель скоріше нагадувала дружбу, аніж захоплення. Люди жили як і раніше, але під владою Литви.

ІІ етап (1385 – 1569) – Литовсько – Польський період. Втрата українськими землями залишків автономії.

У 1385 році між ВКЛ та Польським королівством було укладено Кревську унію.

Сутність – інкорпорація ВКЛ до складу Польської держави.

Умови:

1. Великий князь литовський Ягайло (1377 – 1332) одружується з королевою польською Ядвігою, отримуючи титул короля Польщі;

2. Ягайло зобов’язувався окатоличити литовців і поширювати католицизм;

3. Ягайло зобов’язувався приєднати всі свої землі, литовські та руські, до Корони польської;

Наслідки:

1. Поява литовсько – руської опозиції на чолі з князем Вітовтом (1392-1430);

2. У 1392 році Вітовта було визнано довічним правителем ВКЛ;

3. ліквідовуються руські удільні князівства, а в землях починають управляти великокнязівські намісники;

4. посилюється соціальний гніт і зводиться нанівець колишня автономія укр. земель.

1413 р. унія у місті Городлі – стала свідченням зростаючої дискримінації православного населення.

Умови:

1. Польща змушена була визнати право на існування політично самостійного ВКЛ, а укр. землі після смерті Вітовта залишались у литовській державі;

2. Католики могли брати участь у великокняжій раді, а участь православних у державному управлінні обмежувалась;

3. католицька церква отримувала укр. землі;

4. у Кам’янці – Подільську та Луцьку зпсновувались єпископські кафедри;

Наслідки:

1. Поряд із антипольським наростає антилитовський рух, що вилився в народні виступи;

2. укр. землі стали звичайними провінціями Литви.

Отже, в результаті Городельської унії союз між Литвою та Польшею послабився. Для українських земель ця унія це практично смерть, так як вони абсолютно втратили автономію.

1489 р. Іван ІІІ вперше зауважує князю литовському та королю польському Казимиру ІІІ: "Наши города и волости, и земли, и воды король за собою держит".

Завдання: Проаналізуйте вислів Івана ІІІ і зпрогнозуйте подальшу політику Московського кн – ва по відношенню до укр. земель.

На укр. землях поширюються проросійські настрої. До Московського кн – ва добровільно переходять руські князя зі своїми володіннями.