Іі міні – модуль Проблема !!!

Оцінка ролі монгольського нашестя та золотоординського іга в слов’янській історії

Іга фактично не було, а був лише союз Русі з Ордою (Л.Гумільов, Б.Васильєв).

Золотоординська навала загальмувала розвиток слов’янських земель, зумовивши в перспективі помітне відставання від країн Західної Європи (П.Толочко, Б.Рибаков, М.Котляр).

Завдання:

1. Підготуйте розповідь про заснування Монгольської держави та проголошення Темучіна верховним правителем.

2. Складіть історико – психологічний портрет Чингізхана.

1.У той час, коли Русь переживала період феодальної роздрібненості, а княжі міжусобиці спустошували квітучі міста й селища, у степах Центральної Азії наприкінці XII ст. утворилася могутня Монгольська держава. Від самого початку в ній виділилася родоплемінна знать: нойони (князі), багатури (богатирі) та добре озброєні дружинники — нукери (друзі).

У жорстокій боротьбі за владу переміг могутній хан Темучин. Своїх супротивників — інших монгольських нойонів, які

зазнали поразки, він наказав зварити в 70-ти котлах. 1206 року на з'їзді монгольської знаті Тему-чину було присвоєне ім'я Великого хана — Чингізхана. Готуючись до майбутніх завойовницьких походів, Чингізхан створив багатотисячне дисципліноване військо, яке поділялося на десятки, десятки об'єднувалися в сотні, сотні — у тисячі, десять тисяч складали тумен, який русичі називали «тьмою».

Монголи вміли битися кінним і пішим порядком, справно вели облогу фортець, використовуючи різноманітну військову техніку, але найголовнішим було те, що вони влучно стріляли з великих луків. Основну силу монголів становила кіннота, яка поділялася на важку, середню та легку.

Для ведення бою монголи використовували військову тактику й хитрощі: наступ на ворога, як правило, починала легка кіннота, засипаючи противника тисячами стріл, потім, у якийсь момент битви, легка кіннота відступала, затягуючи тих, хто її переслідував, у пастку. У цей час із флангів починали атакувати важкі монгольські воїни і вщент знищували противника. Така тактика принесла успіх монголам не в одній битві.

Крім луків, у бою монголи вправно використовували списи, а в ближньому бою — шаблі, булави та сокири. Усі монгольські воїни, залежно від того, до якого тумену вони належали, мали металеві чи шкіряні пластини — щити. Як сповіщають давні історики, монгольські жінки теж були непоганими воїнами — стріляли з луків не гірше від чоловіків, до того ж застосовували отруйні стріли.

Монгольське військо мало два найважливіших фактори, необхідні для перемоги:

• високу військову організацію,

• сувору військову дисципліну.

2. Засновник і великий хан Монгольської держави. Підкорив народи Сибіру, Північний Китай. У 1221 р. його військо підійшло до Криму. У 1223 р. завдав поразки об'єднаним русько-половецьким військам на р. Калка. Темуджин (один з варіантів транскрипцій імені, даного при народженні Чінгізхану) народився в урочищі Делюн-Болдок на березі річки Онон в сім'ї одного з вождів монгольського племені тайчіутiв Єсугей-Баатур з роду Борджигин і його дружини Оелун з племені унгіратов, яку Есугей відбив у Меркіти Еке-Чіледу і був названий на честь полоненого їм татарського вождя Темучина-УГЕ, якого Есугей переміг напередодні народження сина. Рік народження Темуджина залишається до кінця не з'ясованим, оскільки основні джерела вказують на різні дати. За даними Рашид ад-Діна, Темуджин народився в 1155. «Історія династії Юань» називає як дати народження 1162. Ряд вчених (наприклад, Г. В. Вернадський) вказує на 1167.

У 9 років Есугей-багатур посватав сина Борте 10-річній дівчинці з конгіратского роду. Залишивши сина в родині нареченої до повноліття, щоб краще пізнали один одного, він поїхав додому. Згідно з «Сокровенного переказом», на зворотному шляху Есугей затримався на стоянці татар, де він був отруєний. Після повернення в рідний улус, він захворів і через три доби помер.

Після смерті батька Темучина його прихильники покинули вдів (у Есугея було 2 дружини) і дітей Есугея (Темуджина і його молодшого брата Хасар, і від другої його дружини — Бектера і Бельгутая): голова клану тайчіутов вигнав сім'ю з насиджених місць, захопивши весь належав їй худобу. Кілька років вдови з дітьми жили у злиднях, тинялися в степах, харчуючись корінням, дичиною та рибою. Навіть влітку сім'я жила впроголодь, роблячи запаси на зиму.

Вождь тайчіутов, Таргітай-Кірілтух (далекий родич Темучина), який оголосив себе володарем земель, колись зайнятих Есугея, побоюючись помсти підростаючого суперника, став переслідувати Темуджина. Одного разу озброєний загін напав на стійбище сім'ї Есугея. Темуджин вдалося було втекти, але він був наздоженуть і взято в полон. На нього наділи колодку — дві дерев'яні дошки з отвором для шиї, які стягувалися між собою. Колодка була болісним покаранням: людина не мала можливості сам ні поїсти, ні попити, ні навіть зігнати муху, що сіла йому на обличчя.

Він знайшов спосіб вислизнути і сховатися в маленькому озері, занурюючись разом з колодкою у воду і виставляючи з води одні ніздрі. Тайчіути шукали його в цьому місці, однак не змогли виявити. Його помітив наймит з племені сельдуз Сорган-Шіре, який був серед них, і вирішив його врятувати. Він витягнув з води молодого Темуджина, звільнив його від колодки і провів до своєї оселі, де сховав у возі з шерстю. Після відходу тайчіутов Сорган-Шіре посадив Темуджина на кобилицю, забезпечив зброєю і відправив додому (згодом Чілаун, син Сорган-Шіре, став одним з чотирьох близьких нукерів Чингісхана).

Через деякий час Темуджин знайшов свою сім'ю. Борджигин відразу ж перекочували на інше місце, і тайчіути не змогли їх знайти. У віці 11 років Темуджин подружився зі своїм ровесником знатного походження з племені джадаран (джаджірат) — Джамухи, який пізніше став вождем цього племені. З ним у своєму дитинстві Темуджин двічі ставав побратимом (андою). Кількома роками пізніше Темуджин одружився зі своєю нареченою Борте (до цього часу, на службі в Темуджина з'являється Боорчу, що також увійшов до четвірки найближчих нукерів). Приданим Борте стала розкішна соболина шуба. Темуджин незабаром попрямував до самому могутньому з тодішніх степових вождів — Тоорілу, хану племені кераїтів . Тоора був побратимом (андою) батька Темуджина, і йому вдалося заручитися підтримкою вождя кереитов, нагадавши про цю дружбу і піднісши соболину шубу Борте. Після повернення Темуджина від Тоора-хана, один старий-монгол віддав йому в служіння свого сина Джелме, що став одним з його полководців.

Перша битва монголо – татарських військ з руськими дружинами відбулася у 1223 році на річці Калка.:[Див. Додаток 4,9]

Об’єднані русько – половецькі сили зазнали страшної поразки: загинуло 6 князів та 9/10 руських воїнів.

Нова хвиля монгольського нашестя розпочинається у 1237 році, коли на прикордонних рубежах Русі з’явилося військо Батия. Були захоплені Рязань, Ярославль, Володимир, Переяслав, Чернігів та інші міста. Війська підійшли до Києва.

Завдання:

1. Прослідкуйте на карті головні напрямки монгольського нашестя.

2. Підготуйте доповідь про захоплення монголо – татарами Києва у 1240 році :[Див. Додаток 5 - 6]

Взяття столиці Київської Русі відкрило Батию шлях на Захід. Пройшовши галицькі та волинські землі, кочівники у 1241 році вторглися в Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансильванію.

У 1242 році війська Батия були змушені припинити своє просування в західному напрямку. Повернувшись у пониззя Волги, завойовники засновують державу в складі Монгольської імперії – Золоту Орду. На Русі встановлюється іго на 238 років.

Наслідки завойовницьких походів монголів:[Див. Додаток 7 - 8]

1. Руйнація та падіння ролі міст. За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII–XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села.

2. Занепад ремесла і торгівлі. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його галузей (виробництво емалі, зерні, черні, різьби по каменю та ін.). Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.

3. Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі.

4. Знищення значної частини феодальної еліти.

Отже,суть золотоординського іга як історичного явища полягає у формуванні та зміцненні стійкої системи залежності руських земель від завойовників.