10 Розкрийте сутність культурантропології як неаксіологічного (без оціночного) підходу до культури.

неаксіологічний (безоціночний) - підхід до культури. Згідно з таким розумінням не буває "кращих" чи "гірших" культур, бувають лише різні культури. Одним із яскравих представників культурантропології був англійський етнограф і соціолог Броніслав Каспер Малииовський (1884-1942), який став одним із фундаторів функціоналізму в етнографії. Згідно з цим принципом, культуру слід вивчати не через порівняння її з іншим типом, а як самостійну цілісну систему, що складається з елементів, які знаходяться у функціональній залежності.

Узагальнюючи власні дослідження племен Нової Гвінеї та Океанії, Малиновський сформулював три основні постулати функціоналізму:

1. кожна культура є цілісністю;

1. кожне суспільство чи тип цивілізації, кожний звичай чи обряд, вірування чи поклоніння виконують певну життєво важливу для культури функцію;

2. для збереження цілісності культури кожний з її елементів є незамінним.

Таким чином, культура в теорії Б.Малиновського постає складною системою взаємопов'язаних соціальних інститутів, які служать для задоволення потреб людей. Кожен із інститутів є носієм якої-небудь функції, а культури відрізняються способами задоволення потреб.

Серед культурантропологічних досліджень виділяється теорія Клода Леві-Стросса (1908-1991) - французького етнолога, культуролога і філософа. Його вважають також "батьком" структуралізму. Термін "структуралізм" використовується для назви цілого ряду напрямків у соціальному і гуманітарному пізнанні, які розглядали об'єкт свого дослідження як структуру. Структура ж - це сукупність відношень між елементами, які зберігають свою стійкість за різних внутрішніх і зовнішніх змін у системі.

Аналізуючи культуру, К.Лєві-Стросс використовував методи структурної лінгвістики та теорії інформатики, в його концепції мова йде про дві структури. По-перше, це структура людського розуму і, по-друге, структура навколишньої реальності. Між цими структурами виникла суперечність, яка своєю появою зобов'язана історичному розвитку, в ході якого людина все далі і далі віддалялась від природи.

У культурі Леві-Стросс виділяв структуру як сукупність стійких зв'язків і відношень. Елементами такої структури він вважав норми, звичаї, традиції, ритуали, називаючи їх мовою культури.

К.Леві-Стросс ввів також відмінності між культурами, які відрізняються тим, що вони ще не втратили зв'язок із природою, їм властиве прагнення до відтворення стандартних текстів, а будь-яка творчість відповідає традиціям, їм властивий також більш прямий зв'язок ідеології з практикою. "Гарячі" культури мають безліч ідеологічних систем, таких як офіційно-народна, церковно-світська і т.ін. Вони зорієнтовані на постійне оновлення і цьому сприяє безліч соціальних інститутів.

Оцінюючи сучасну цивілізацію, Леві-Стросс вважав, що вона початково запрограмована на те, щоб зробити людину нещасною. Тому в кінцевому підсумку ідеалом для нього залишається уявлення про цілісне гармонійне існування первісної людини.