
- •1. Розкрийте поняття, визначте сутність культури.
- •2. Визначте структуру культури. Охарактеризуйте її функції.
- •3.Визначте особливості духовної та матеріальної культури. Опишіть структуру матеріальної культури.
- •5. Розкрийте сутність культурологічної концепції о. Шпенглера як прикладу протиставлення культури та цивілізації.
- •6. Розкрийте сутність евроцентризму на прикладі культурологічної концепції г.Гегеля
- •7. Розкрийте сутність культурологічної концепції й.Гердера.
- •8 Поясніть, в чому полягали культурологічні ідеї слов’янофілів та євразійців.
- •10 Розкрийте сутність культурантропології як неаксіологічного (без оціночного) підходу до культури.
- •11 Розкрийте сутність «ігрової концепції культури» й.Хейзінга.
- •12.Розкрийте сутність «ігрової концепції культури» й.Хейзінга.
- •13.Розкрийте сутність культури як світу артефактів. Поясніть, чим артефакти відрізняються від творінь природи.
- •15.Розкрийте сутність культури як світу знаків.
- •18.Розкрийте сутність диференціації та інтеграції художньої культури як двох протилежно спрямованих процесів.
- •19 Розкрийте роль мистецтва у формуванні світогляду
- •20 Поясніть, в чому полягає значення мистецтва як просвіти і засобу отримання знань.
- •22.Розкрийте сутність таких соціальних функцій мистецтва як сугестивна та катарсично-компенсаторна.
- •24.Поясніть, в чому проявлявся синкретизм архаїчних уявлень про світ і людину. Охарактеризуйте основні форми світорозуміння.
- •25 Розкрийте сутність теорії «осьового часу» Карла Ясперса.
- •26 Поясніть, в чому полягав феномен культури Стародавнього Близького Сходу.
- •27 Розкрийте значення античної культури як фундаменту західноєвропейської цивілізації.
- •28.Визначте характерні риси культури раннього, зрілого та пізнього Середньовіччя.
- •29.Розкрийте сутність середньовічної культури як культури релігійного типу. Визначте особливості філософії і мистецтва Середньовіччя.
- •30 Визначте характерні риси культури відродження. В чому полягала його гуманістична спрямованість?
- •31.Розкрийте сутність культури Нового часу як нового типу європейської культури.
- •32.Особливості барокового світогляду і його втілення в мистецтві XVII - першої половини XVIII ст.
- •33.Визначте основні риси культури епохи Просвітництва.
- •34.Основні напрями розвитку культури хіх століття.
- •35Визначте передумови формування культури XX ст.
- •36 Розкрийте значення натуралізму, імпресіонізму та символізму як засобів створення нової картини світу на рубежі хіх – хх ст.
- •37. Розкрийте сутність модернізму як особливості поліфонічного розвитку культури хх століття.
- •38.Розкрийте поняття "культурних форм", охарактеризуйте їх основні властивості.
- •39.Розкрийте поняття ментальності. Визначте її рівні
- •43!Глобальні культурні орієнтації сучасного світу, їх вплив на культуру України
- •44 Розкрийте проблему рівності та рівноправності етнічних культур
- •45 Проаналізуйте концепції нерівноправності культур.
- •46Розкрийте поняття культурної ідентичності. Визначте її історичні форми розвитку
- •47 Розкрийте поняття міжкультурної комунікації. Визначте її структуру та основні риси.
- •48 Розкрийте значення понять “етноцентризм” “ксеноцентризм” та “культурний релятивізм” як різновидів спрямованості процесу міжкультурної комунікації.
- •49. Розкрийте поняття та визначте види культурних стереотипів.
- •55. Визначте типи та форми міжкультурного мовного контакту
- •56. Розкрийте сутність понять "культурного" та "життєвого" сценаріїв.
- •61 Розкрийте поняття етносу, визначте його історичні форми. Охарактеризуйте еволюційні і трансформаційні етнічні процеси.
- •62. Охарактеризуйте процес формування і самовизначення українського етносу у контексті етнічних процесів Східної Європи.
- •63. Розкрийте роль географічних чинників як визначальних факторів формування української культури.
- •64. Визначте особливості духовного світу українського народу (світогляд, менталітет, національний характер).
- •67 Поясніть, який вплив справило християнство на процеси розвитку культури Київської Русі.
- •81 Поясніть, в чому полягала специфіка національного варіанта бароко в літературі, театрі і музиці.
61 Розкрийте поняття етносу, визначте його історичні форми. Охарактеризуйте еволюційні і трансформаційні етнічні процеси.
Носієм культури є певна людська спільнота – етнос.
Представники етносу мають типовий зовнішній вигляд і статуру, спільні психологічні особливості та світосприйняття, єдині традиції і звичаї, релігійні обряди та вірування, проживають на спільній території та використовують спільну мову.
Етнос може бути представлений трьома рівнями ієрархії: субетнос (мікроетнос) – етнос – суперетнос (макроетнос).
Етнос - історичне явище. На різних етапах свого існування він представлений історичними формами соціальної спільності людей, основними з яких є рід, плем'я, народність, нація.
Етнос – "живий організм", який живе і розвивається не в ізоляції, а у складній взаємодії з іншими етносами. Етнічні спільноти приречені на постійне спілкування і взаємний вплив. Взаємодія етносів, що веде до зміни суті етносу, отримала назву "етнічного процесу".
Сучасні етнічні процеси дуже неоднозначні. Ще до 70-х рр. XX ст. панувала думка про те, що в міру розвитку індустріального суспільства вирівнюються в світі мовні і релігійні відмінності, зникають етнічні кордони. Але яскраво виражена тенденція уніфікації способу життя народів не призвела до вирівнювання відмінностей в одязі, їжі, житлі. Осередком збереження етнонаціональної своєрідності стала духовна культура, менталітет, національна самоїдентифікація. А з 70-х років XX ст. розгорнулося в багатьох районах планети етнічне відродження.
Етнос, як історико-культурний феномен, формується під безпосереднім впливом культур народів, з якими історично контактує, території проживання (природи), географічного середовища, що відбивається у методах і способах життєдіяльності, особливостях господарської діяльності, обрядових нормах, правилах і звичках, мові. Так поступово формуються риси характеру, менталітет, матеріальна і духовна культура етносу.
-
Офіційна історико-культурологічна думка Росії та Польщі, починаючи з середини XIX - поч. XX ст. (Сергій Соловйов, Василь Сергієвич, Василь Ключевський та ін.), український етнос не вважала за окремий етнос, окремий народ.
-
Вперше існування українського народу, як окремого, намагався обґрунтувати Історик МиколаКостомаров.неоднозначності утворення українського і російського народів і вважав, що український народ існував уже у IX ст., а російська народність формується лише з другої половини XIIст.Отже,період Київської Русі стосується лише українського народу.
-
Видатний український історик початку XX ст., перший президент Української Республіки Михайло Грушевський вважав, що початком Історичних часів для українського етносу є IV ст. н.е. За його думкою, східнослов'янські племена уже в найдавніші часи мали певні відмінності, потрапляли у різне етнографічне середовище, різні географічні, екологічні і культурні умови: великоруська народність формувалась переважно на фінській основі, білоруська - в процесі асиміляції балтських племен; українська - у близькому спілкуванні з тюрками. Подальша історія вела ці три народи здебільшого різними шляхами. За М.Грушевським, вже за часів Київської Русі існував повністю сформований український народ, а Київська Русь за національним змістом - українська.
-
Радянські історики, культурологи і мовознавці вважали, що український народ, поряд з російським і білоруським, є пагонами спільної давньоруської народності, яка існувала до ХІІ-ХІV ст. Епоха формування трьох східнослов'янських народностей (і мов) як окремих систем припадає на ХІІ ст. Отже, початком виникнення української народності є XII—XIV ст.
• Сучасна культурологічна думка шукає коріння українського етносу в найархаїчніші епохи. Згідно з сучасними науковими дослідженнями, виникнення етнічних спільностей припадає на період розвинутого первісного суспільства. Отже, проблема полягає у пошуку первісних витоків українського етносу (як, до речі, і кожного іншого), що дозволить виявити специфічний характер культурно-побутового ладу українців, їх традицій, менталітету, національного характеру тощо.
Сучасні археологічні та лінгвістичні розвідки наполягають на тому, що Історію українського етносу треба було б починати не з нашої сучасної території, а де-небудь із Малої Азії, степів Алтаю або північного Причорномор'я.