43!Глобальні культурні орієнтації сучасного світу, їх вплив на культуру України

Все більшого поширення набуває месіанський іудаїзм, який виз­нає Христа сином Божим і Месією. Традиційним є визнання Ісуса Христа одним з головних пророків в ісламі. Разом з тим і сучасна християнська культура загалом є в значній мірі толерантною до інших вірувань і релігій. Поширений нині в світі екуменічний рух все більше орієнтується не тільки на взаємне порозуміння між християнами різних конфесій, але й на діалог з представниками нехристиянських релігій.

Отже, реально, на практиці поступово втілюється в життя головна культурна орієнтація християнства, яка в тій чи іншій формі присутня і в інших віросповіданнях -любов (бхакті, дайя - в індуїзмі). Вона отримує глобаль­ний статус і стає всесвітньою. Вона все більш свідомо дек­ларується на міжнародних зустрічах.

Україна, безперечно, має багато спільного з іншими європейсь­кими країнами. її культура формувалася на основі європейських цінностей, головними з яких є християнські. Християнство Євро­пи і більшості населення України розвивалося різними шляхами. Православні орієнтації і східний обряд протягом історичного роз­витку певним чином відділяли Україну від інших країн Європи і були важливим чинником конфліктів і війн. На заході України утворилася християнська спільнота, вихована греко-католициз-мом у дусі цінностей, близьких до загальноєвропейських. Право­славна Україна лишалася досить чужою для Заходу землею.

Культурні орієнтації сучасної Європи найбільше завдячують

навіть не католицизму, а протестантизму. Зокрема, в протес­тантському світі важливим принципом є законослухняність, орі­єнтація на закон і право

Роз'єднання людей через культурні особливості є суттєвим чин­ником сучасного світу. В негативних проявах це породжує міжна­ціональну ворожнечу, етнічні війни, те, що прийнято в культуро­логії називати новим трайбалізмом. Використовується також термін "джихад", який прийшов з мусульманської культури і набув значного поширення.

Джихад - це спосіб мислення, орієнтований на групову І ідентичність і солідарність.

У цьому аспекті Україна має позитивний імідж. Толерантність і терпимість як ознаки сучасної української спільноти є адекват­ними формами поведінки щодо культурних установок християн­ства. В Україні відбувається ренесанс християнства. Християнські цінності повертаються і стають невід'ємними складниками як при­ватного, так і громадського життя. Свідченням цього є те, що в складні часи великих суспільних змін, яких зазнали республіки Радянського Союзу, Україна, на відміну від багатьох з них, не мала серйозних етнічних, національних конфліктів чи війн. Ми­ролюбність робить її важливим фактором об'єднання Європи і втілення в життя позитивних цінностей християнства.

44 Розкрийте проблему рівності та рівноправності етнічних культур

Заперечення ідеї рівноправності культур породжувало і породжує різноманітні теорії, в яких на основі певних припущень і намаганні підвести наукове підґрунтя під ті чи інші погляди, формувалися засади практичних ДІЙ в ПОЛІТИЦІ і соціальній практиці. Йдеться про такі однобокі підходи до розуміння шляхів розвитку людської цивілізації, як націоналізм, шовінізм, расизм і фашизм. Абсолютизація загальних закономірностей становлення людської культури веде до поширеної в сучасному світі системи поглядів космополітизму. Ці теорії є невід'ємною складовою сучасного життя цілого світу. їх витоки мають давню історію, певне психологічне підґрунтя, історичні і соціальні причини. Можна прослідкувати також вплив окремих мислителів на їх формування.

Основою націоналізму є ідеї вищості окремого народу, його національної ви­нятковості, розгляд нації як вищої позаісторичної спільно­ти людей.

. Можна виді­лити кілька підходів, зокрема:

З позицій духовно-психологічного підходу нація розглядаєть­ся як спільність національного духу, певний стійкий набір психологічних характеристик особистості, єдність культури.

Для політичного підходу характерною є тенденція розглядати націю з державно-правових позицій. Визначальним компонентом нації вважається загальнонаціональна мета, яка об'єднує всіх лю­дей нації.

Третім підходом до проблеми формування нації і її тлума­чення є історичний, що базується на позиціях матеріалізму. Пле­м'я, народність, нація становлять єдиний історичний ряд, по­слідовність якого зумовлена розвитком матеріального виробниц­тва