39.Розкрийте поняття ментальності. Визначте її рівні

Ментальність – це світовідчуття, світосприйняття, що формується на глибокому психічному рівні індивідуальної або колективної свідомості; сукупність психологічних, поведінкових установок у надрах певної культури під впливом традицій, соц. інститутів, середовища проживання. Ментальність є дуже стійким утворенням, що змінюється дуже повільно і непомітно для своїх носіїв.

Ментальність виступає в якості умонастрою людей, зумовленого несвідомо «увібраними» з ними з дитинства уявленнями про час, працю і багато інших категорій культури.

У межах кожної субкультури загальний зміст окремих категорій може модифікуватися. На єдині для усього народу категоріальні уявлення в різних соціальних групах нашаровуються деякі відмінності у їх розумінні.

У кожній субкультурі складається груповий менталітет, який являє собою окремий різновид загальнокультурного менталітету. Специфічний груповий менталітет формується також у адептів тієї чи іншої окремої культурної форми (наприклад, можна казати про менталітет футбольних фанатів).

Ментальність особистості визначається, по-перше, типом суспільства, в якому вона живе (тобто особливостями соціокультурного світу, до якого належить певне суспільство); по-друге, особливостями нац. кул-ри; по-третє, особливостями культур або кул-них форм, які зумовлюють менталітет окремих соц. груп у суспільстві.

Таким чином, ментальність людей можна розглядати на різних рівнях:

- на рівні соціокультурних світів чи типів культури (ментальність архаїчна, антична, західноєвропейська, східна);

- на рівні національних культур (ментальність українців, росіян, китайська, американська);

- на рівні субкультур, носіями яких є різні соціальні групи (дворянська, акторська, християнська, православна).

42Поясніть походження поняття "культурна орієнтація". Розкрийте його зміст.

Поняття "орієнтація" має кілька значень. Первинне значення у перекладі означає напрям на схід (лат. oriens, orientis - схід). Ціка­во з'ясувати етимологію такого східного напряму у просторі, на який вказує ця лінгвістична форма. Заглиблюючись у значення слова, знаходимо певні культурологічні аспекти, що мають тео­логічне підґрунтя. Щодо походження терміну "орієн­тація" певні роз'яснення: отримуємо, звернувшися до ранньохрис­тиянської апологетики, для якої головною була онтологічна про­блема, тобто буття Бога і людини як божого творіння.

А Отже, поняття "культурна орієнтація" в глибинних Шарах свого значення пов'язане зі спрямуванням на схід як до джерела світла, правди, істинної релігії. Це значення так чи інакше, відверто чи приховано наявне в більшості ви­падків застосування поняття в культурологічному аспекті. Отже, сполучення понять "культура" і "орієнтація" недвознач­но вказують на спрямування життєдіяльності людини і суспіль­ства до акцентування ціннісної пере­ваги добра і світла над темними, руй­нівними початками буття. А "культурна орієнтація" -поняття, що пов'язане з ідеальними прагненнями, пориваннями людей до блага, божественного.

Звертаючись до структурного визначення терміну "культур­на орієнтація", слід включити до змісту поняття різні сфери жит­тя суспільства, які визначають спрямованість його культурної діяльності релігійної, моральної, політичної, освітньо-ви-ховної, мистецької, наукової, технологічної, економічної тощо), Важливими складовими культурних орієнтацій кожного суспільства є ставлення до традицій (дотримування або подо­лання), національні чинники, сімейні стосунки, особливості мен­талітету. Стосовно окремих історичних типів суспільств, певних культур завжди можна і слід визначати пріоритети культурної діяльності, головні позитивні духовні цінності, які і будуть ста­новити зміст поняття "культурна орієнтація" в кожному окре­мому випадку.