Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 7 Опорний конспект лекції 7.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
17.11.2018
Размер:
173.06 Кб
Скачать

Лекція 7.

7.1. Внутрішнє середовище організації.

7.2. Зовнішнє середовище організації.

Матеріали для самостійного опрацювання з теми .

7.3. Культура та імідж організації як складові її внутрішнього середовища.

управлінської науки взагалі.

7.1. Внутрішнє середовище організації.

За рівнем впливу:

За середовищем впливу:

Мікрорівень

Макрорівень

Внутрішнє

Зовнішнє

Склад –

декомпозиція системи,

тобто розчленовування єдиного цілого на елементи (компоненти).

Структура –

композицію системи,

з'єднання окре­мих складових (елементів, компонентів) в єдине ціле.

Певний склад організації зумовлює можливі варіанти формування її структури. У свою чергу певній струк­турі відповідають і конкретні варіанти компонентного складу. організації.

Тому виділяють різні чинники внутрішнього середовища організації, способи їх групування та класифікації.

Групування

чинників внутрішнього середовища організації

Критерій класифікації

Найменування чинника

Наявність загальних цілей.

Цілі, спільні цінності.

Перетворення ресурсів.

Персонал, технологія, фінансова система, інформаційна система, бізнес-процеси.

Залежність організації від зовнішнього середовища.

Стиль організації, стратегія.

Розподіл праці.

Навички персоналу, завдання.

Утворення підрозділів.

Структура.

Необхідність і наявність органу,

що управляє.

Влада.

Інші.

Культура організації.

Вищенаведене групування базується на системному і ситуативному підходах і характеристиці організації як єдино­го цілого.

Поділ чинників

внутрішнього середовища організації

на об’єктивні та суб’єктивні.

Розподіл чинників

внутрішнього середовища організації на три групи:

входу (ресурси); виходу (результати); перетворення (виробництво).

Характеристика

факторів внутрішнього середовища організації.

Фактори

Зміст факторів

Цілі.

Конкретний кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації (групи). Відрізняються за тривалістю та змістом. Існує значний різновид цілей залежно від характеру організації

Структура.

Взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних сфер), які виконують служби або підрозділи. Поєднує горизонтальний і вертикальний поділи праці в організації. Виділяють високу і плоску структури управління організацій

Завдання.

Види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений термін, задіюючи предмети, знаряддя праці, інформацію, людей тощо.

Технологія.

Засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини тощо) на вихідні (продукт виріб). Історично технологія формувалась у процесі трьох переворотів: промислової революції; стандартизації, механізації та автоматизації із застосуванням конвеєрних складальних систем. За ознакою рівня організації виробництва технології поділяють на групи:

- технології дрібносерійного та індивідуального (одиничного) виробництва;

- технології масового або великосерійного виробництва;

- технології безперервного виробництва. З огляду на особливості їх внутрішньої організації та застосування на виробництві виділяють:

- багатоланкові технології (наприклад, складання автомобіля);

- посередницькі технології (банківська справа);

- інтенсивні технології (монтаж кінофільму).

В Україні найчастіше технології класифікують на індивідуальні, дрібносерійні, серійні, великосерійні, масові та масово-потокові.

Працівники.

Найважливіший внутрішній ситуаційний фактор організації. їх ролі визначаються здібностями, кваліфікацією, обдарованістю, освітою, потребами, сприйняттям корпоративного духу, знаннями (фаховістю), поведінкою, ставленням до праці, позицією, розумінням цінностей, оточенням (склад групи, до якої входять), наявністю якостей лідера тощо.

Ресурси.

Це природні, сировинні, матеріальні, фінансові та інші цінності, які можуть бути використані для створення товарів, надання послуг, одержання певних результатів. Йдеться про ресурси, які організація має у власності, але ще не використовує у своїй діяльності.

Основними ресурсами для забезпечення виробничо-господарської діяльності підприємства є:

- трудові (робоча сила);

- матеріальні (сировина, матеріали, комплектування тощо);

- фінансові (власні кошти, кредити, інвестиції та ін.);

- інформаційні (результати маркетингових досліджень, замовлення, запити, оферти, (пропозиції щодо укладання угод), повідомлення тощо);

- технологічні (техніка, технологія тощо);

- енергетичні (паливо, мастила та ін.)