- •2. Магнітне поле в речовині
- •2.1. Намагнічування магнетиків, вектор намагніченості
- •2.2. Опис магнітного поля в магнетиках
- •2.3. Умови на межі поділу двох магнетиків
- •2.4. Магнітний момент атома. Класифікація магнетиків
- •2.5. Природа діамагнетизму
- •2.6. Природа парамагнетизму
- •2.7. Феромагнетики
- •2.7.1.Природа феромагнетизму
- •2.7.2. Намагнічування і перемагнічування феромагнетиків
- •2.8.Антиферомагнетики. Феримагнетики
- •3. Електромагнітна індукція
- •3.1. Явище електромагнітної індукції. Електрорушійна сила індукції
- •3.2. Вихрові струми. Скін–ефект
- •3.3 Явище самоіндукції. Індуктивність
- •3.4. Струми при замиканні та розмиканні кола
- •3.5. Енергія магнітного поля
- •3.6. Взаємна індукція. Взаємна індуктивність
- •4. Електричні коливання
- •4.1. Вільні незатухаючі електричні коливання
- •4.2. Вільні затухаючі електричні коливання
- •4.3. Вимушені електричні коливання
- •5. Електромагнітне поле
- •5.1. Вихрове електричне поле
- •5.2. Струм зміщення
- •5.3. Система рівнянь Максвелла
- •5.4. Хвильове рівняння
- •5.5 Плоска електромагнітна хвиля
- •5.6. Енергія електромагнітної хвилі
- •5.7.Тиск, імпульс і маса електромагнітних хвиль
- •6. Приклади розв’язування задач
- •7. Задачі для самостійного розв’язування
- •Намагнічування магнетиків, вектор намагніченості_ _ _ _ _ _ _ 30
- •Література
3.6. Взаємна індукція. Взаємна індуктивність
Р
озглянемо
два контури 1 і 2 (рис.3.9), що зберігають
взаємне розміщення. Якщо по контуру 1
тече електричний струм І1,
то частина його потоку пронизуватиме
контур 2. Оскільки магнітний потік через
контур 1 пропорційний силі струму І1,
то й магнітний потік через контур 2 також
буде пропорційним силі струму І1,
тобто
(3.31)
де L21 – коефіцієнт пропорційності.
У разі зміни сили струму І1 у контурі 2 індукується ЕРС
Рис.3.9
(3.32)
Аналогічно, коли в контурі 2 тече струм І2, то контур 1 пронизуватиме потік:
(3.33)
Зі зміною струму І2 в контурі 1 індукується ЕРС
(3.34)
Розглянуті контури називають магнітозв’язаними, а явище індукції ЕРС в одному контурі в разі зміни струму в другому контурі – взаємною індукцією. Величину Liк, що визначає зв’язок між зміною відповідної сили струму та індукованої ЕРС, називають взаємною індуктивністю контурів.
Взаємна індуктивність Liк залежить від форми, розмірів і взаємного розміщення контурів, а також від магнітної проникності середовища, що оточує контури. Вимірюється L12 тими ж одиницями, що і індуктивність.
Обчислимо енергію магнітного поля, створеного обома контурами. Якщо струм протікає лише в одному контурі, наприклад у першому, то енергія магнітного поля і її густина згідно з (3.25) і (3.29) дорівнюють:
(3.35)
Аналогічно, якщо струм протікає лише в другому контурі, то енергія поля і її густина дорівнюють:
(3.36)
Якщо
струм протікає в обох контурах одночасно,
то напруженість поля в будь-якій точці
згідно з принципом суперпозиції дорівнює
Отже
і
і
повна загальна енергія контурів W
не дорівнює сумі енергій (3.35) і(3.36).
Щоб знайти енергію W, обчислимо роботу, яку повинні виконати джерела струму в обох контурах для того, щоб у контурах виникли струми І1 і І2 і було створене відповідне сумарне магнітне поле. Нехай спочатку сила струму в обох контурах дорівнює нулю. Для створення в першому контурі струму сили І1 джерело струму в цьому контурі повинно виконати проти ЕРС самоіндукції εс1 роботу, величина якої згідно з (3.24) дорівнює
![]()
Тепер, підтримуючи силу струму І1 незмінною, будемо збільшувати силу струму в другому контурі від 0 до І2. При цьому джерело струму повинне виконати роботу
![]()
Але при зміні струму І2 в першому контурі буде виникати індукована ЕРС (3.34). Для того, щоб ця ЕРС не викликала зміни струму І1, джерело струму в першому контурі повинне виконати проти ЕРС індукції роботу
![]()
Скориставшись (3.34), враховуючи, що сила струму І1 є величиною сталою, отримаємо
![]()
Отже, повна робота, яку виконують джерела струму в контурах 1 і 2 при встановленні сил струму І1 , І2, дорівнює
(3.37)
Якщо, підтримуючи силу струму І2 незмінною, збільшувати силу струму в першому контурі від 0 до І1, то для роботи отримаємо:
(3.38)
Оскільки робота не може залежати від того, в якій послідовності створюються струми – спочатку І1, а потім І2 чи навпаки – рівняння (3.37) і (3.38) мають бути тотожніми. Отже, коефіцієнти взаємної індукції двох контурів завжди дорівнюють один одному:
L12=L21. (3.39)
Обчислена робота (3.37), (3.38) витрачається на створення магнітного поля, тобто дорівнює енергії W магнітного поля. Тому можна записати, що
(3.40)
У (3.40) перша складова дає енергію струму І1, друга – енергію струму І2, складову L12I1I2 називають взаємною енергією струмів І1 і І2.
Знайдемо
енергію W,
прийнявши, що струми І1
і І2
одночасно
змінюються від нуля до заданих значень.
У такому випадку в першому контурі
виникає індукована ЕРС, яка дорівнює
де
а
У
другому
контурі діє ЕРС, що дорівнює
Робота,
що виконується джерелами струму проти
цих ЕРС, витрачається на створення
енергії струмів. Тому можна прийняти,
що
![]()
Скориставшись співвідношенням (3.24), цей вираз можна привести до вигляду
![]()
Перші
два інтеграли дають співвідношення
і
Третій інтеграл можна записати так:
![]()
Тож, ми знову приходимо до виразу (3.40).
Зважаючи на (3.39), формулі (3.40) для енергії струмів можна надати симетричного вигляду
![]()
Для енергії N зв’язаних між собою контурів отримаємо аналогічний вираз
,
(3.41)
де Lік = Lкі – взаємна індуктивність і-го і к-го контурів, а Lіі = Lі – індуктивність і-го контуру.
Знайдемо взаємну індуктивність двох котушок, намотаних на загальне залізне осереддя у вигляді тороїда (рис. 3.10). Оскільки лінії магнітної індукції зосереджені всередині осереддя, то можна прийняти, що магнітне поле, створене будь-якою котушкою з струмом, всюди в осередді буде мати
однакову
напруженість Н. Якщо перша котушка має
N1
витків і по ній протікає струм силою
І1,
то згідно з законом повного струму можна
прийняти, що
(3.42)
де l – довжина осереддя.
Потік
магнітної індукції через площу S
поперечного перерізу осереддя
Підставивши
сюди значення Н із формули (3.42) і помноживши
отриманий вираз на кількість витків N2
у другій котушці, отримаємо потокозчеплення
з другою котушкою
Рис.3.10
![]()
Співставивши цей вираз з виразом (3.31), враховуючи (3.24), знаходимо, що
![]()
