- •2. Магнітне поле в речовині
- •2.1. Намагнічування магнетиків, вектор намагніченості
- •2.2. Опис магнітного поля в магнетиках
- •2.3. Умови на межі поділу двох магнетиків
- •2.4. Магнітний момент атома. Класифікація магнетиків
- •2.5. Природа діамагнетизму
- •2.6. Природа парамагнетизму
- •2.7. Феромагнетики
- •2.7.1.Природа феромагнетизму
- •2.7.2. Намагнічування і перемагнічування феромагнетиків
- •2.8.Антиферомагнетики. Феримагнетики
- •3. Електромагнітна індукція
- •3.1. Явище електромагнітної індукції. Електрорушійна сила індукції
- •3.2. Вихрові струми. Скін–ефект
- •3.3 Явище самоіндукції. Індуктивність
- •3.4. Струми при замиканні та розмиканні кола
- •3.5. Енергія магнітного поля
- •3.6. Взаємна індукція. Взаємна індуктивність
- •4. Електричні коливання
- •4.1. Вільні незатухаючі електричні коливання
- •4.2. Вільні затухаючі електричні коливання
- •4.3. Вимушені електричні коливання
- •5. Електромагнітне поле
- •5.1. Вихрове електричне поле
- •5.2. Струм зміщення
- •5.3. Система рівнянь Максвелла
- •5.4. Хвильове рівняння
- •5.5 Плоска електромагнітна хвиля
- •5.6. Енергія електромагнітної хвилі
- •5.7.Тиск, імпульс і маса електромагнітних хвиль
- •6. Приклади розв’язування задач
- •7. Задачі для самостійного розв’язування
- •Намагнічування магнетиків, вектор намагніченості_ _ _ _ _ _ _ 30
- •Література
3.3 Явище самоіндукції. Індуктивність
За законом Фарадея (3.1) електрорушійна сила індукції виникає при будь—яких змінах у часі магнітного потоку Ф крізь поверхню, яка охоплюється провідним контуром. Струм провідності І у контурі створює власне магнітне поле і власний магнітний потік через поверхню, охоплену контуром. Зміна сили струму в контурі викликає зміну потоку ΔФ. У контурі виникає індукційний струм. Явище виникнення індукційного струму в провіднику внаслідок зміни магнітного потоку, зумовленої зміною струму в цьому ж провіднику, називають самоіндукцією. Власне магнітне поле електричного кола, по якому тече струм, можна характеризувати магнітним потоком самоіндукції Фс через поверхню S, обмежену цим колом:
,
(3.8)
де Bn
– проекція
вектора індукції
магнітного
поля струму на нормаль до елемента
поверхні dS.
За
законом Біо—Савара—Лапласа магнітна
індукція
в
точці М
(рис. 3.5) дорівнює
![]()
Індукція магнітного поля в точці М буде
![]()
де
інтегрування поширено на всю довжину
l
електричного
кола. Проекція вектора
на
нормаль до елемента поверхні dS,
в центрі якої знаходиться точка М:
(3.9)
Рис.3.5
де
—
проекція векторного добутку
на
напрямок перпендикуляра до елемента
dS
поверхні,
обмеженої контуром l.
Підставимо значення Bn із виразу (3.9) у формулу (3.8) і одержимо
(3.10)
або
(3.11)
де
(3.12)
Коефіцієнт L називають індуктивністю контуру. Величина індуктивності контуру залежить тільки від його геометричної форми, розмірів і від відносної магнітної проникності середовища, в якому знаходиться контур.
З (3.11) випливає, що індуктивність контуру чисельно дорівнює магнітному потоку самоіндукції контуру, коли сила струму в ньому дорівнює одиниці.
За одиницю індуктивності в одиницях Сі, яку називають Генрі (Гн) на честь американського фізика Дж. Генрі, беруть індуктивність такого контуру, магнітний потік самоіндукції якого при струмі в 1 А дорівнює одному веберу:
![]()
Якщо контур складається з N витків, то повний магнітний потік
ψ=LI, (3.13)
де L – індуктивність всього контуру.
За законом Фарадея електрорушійна сила самоіндукції εс описується співвідношенням:
![]()
Якщо контур струму не деформується і магнітна проникність середовища не змінюється (поблизу контуру немає феромагнетиків), то L=const і
(3.14)
За правилом Ленца струм самоіндукції завжди напрямлений так, що протидіє змінам сили струму, який викликає самоіндукцію. Іншими словами, якщо струм провідності у провіднику наростає (ΔІ>0), то струм самоіндукції
(І ́ на рис.3.5) напрямлений проти нього і протидіє цьому наростанню; якщо струм спадає (ΔІ<0), то напрямок струму самоіндукції (І ́ ́на рис.3.5) збігається з напрямком основного струму і протидіє його спаданню. Оскільки будь—який провідник має самоіндукцію, то струм у кожному з них має інерцію щодо своєї зміни. Самоіндукція протидіє змінам струму в провідниках.
Згідно з формулою (3.13) індуктивність контуру
![]()
Як приклад, обчислимо індуктивність соленоїда, заповненого магнетиком, відносна магнітна проникність якого μ, число витків соленоїда N, довжина l, площа поперечного перерізу S.
Власний магнітний потік через один виток соленоїда
![]()
Згідно
із законом повного струму індукція
магнітного поля соленоїда у вакуумі
де
n=N/l
– число
витків соленоїда на одиницю довжини.
Отже,
Повний
потік
![]()
де V=S ∙l – об’єм соленоїда. Індуктивність соленоїда
![]()
Ця формула справедлива для нескінченно довгого соленоїда (коли його довжина набагато більша діаметра: l>>d ), витки якого щільно прилягають один до одного і виготовлені з проводу малого поперечного перерізу. Однак вона достатньо точна для практичного розрахунку магнітних полів.
