- •3.8.3. Метод послідовних поступок
- •2.1. Поняття бінарного відношення
- •2.2. Способи задавання відношень
- •2.3. Операції над відношеннями
- •2.4. Властивості відношень
- •2.5. Відношення еквівалентності, порядку, домінування та переваги
- •2.6. Поняття r-оптимальності, найкращого, найгіршого, максимального та мінімального елементів
- •2.7. Поняття функції вибору. Класи функцій вибору
- •2.8. Функції корисності
- •Багатокритеріальні задачі оптимізації
- •3.1. Загальна постановка багатокритеріальної задачі оптимізації
- •3.2. Поняття ефективної альтернативи
- •3.3. Теоретичне і практичне значення ефективного рішення.
- •3.4. Властивості ефективних альтернатив і способи їх знаходження.
- •3.5. Загальна проблема пошуку компромісних рішень
- •3.5.1. Принципи рівномірності
- •3.5.2. Принципи справедливої поступки
- •3.5.3. Інші принципи оптимальності
- •3.6. Методи нормалізації критеріїв
- •3.7. Способи урахування пріоритету критеріїв
- •3.7.1. Методи урахування жорсткого пріоритету
- •3.7.2. Методи урахування гнучкого пріоритету
- •3.8. Методи розв’язання багатокритеріальних задач оптимізації
- •3.8.1. Методи зведення до узагальненого критерію (методи згортки)
- •3.8.2. Метод головного критерію
- •3.8.3. Метод послідовних поступок
2.3. Операції над відношеннями
О з н а ч е н н я 2.4.
Відношення
включено
у
відношення
(записується
),
якщо множина пар, для яких виконується
відношення
включена у множину пар, для яких
виконується
.
Будемо
говорити, що відношення
строго включено у
,
якщо
й
.
Рівність відношень реалізується так
само як і рівність множин.
Для
матричного задавання відношень буде
вірним таке правило: якщо
,
то
,
.
П р и к л а д 2.3.
–
відношення «
» на множині дійсних чисел,
–
відношення « < » на множині дійсних
чисел. Тоді


.
О з н а ч е н н я 2.5.
Відношення
називається доповненням
відношення
,
тоді і тільки тоді, коли воно виконується
лише для тих пар елементів, для яких не
виконується відношення
.
Очевидно, що
.
(2.3)
Тому
у матричному запису
,
.
У
графі
присутні ті й тільки ті дуги, які відсутні
у графі
.
Для
розрізів відношення
справедливо:
,
.
П р и к л а д 2.4.
Нехай R – відношення «
»
на множині дійсних чисел, тоді
– відношення « < » на множині дійсних
чисел.
О з н а ч е н н я 2.6.
Перерізом
відношення
та
(записується
)
називається відношення, яке визначено
перерізом відповідних підмножин з
.
В матричному записі це означає, що
,
.
О з н а ч е н н я 2.7.
Об’єднанням
відношень
та
( позначається
)
називається відношення, що визначено
об’єднанням відповідних підмножин з
.
В матричному записі це можна записати, як
,
.
О з н а ч е н н я 2.8.
Зворотним
до відношення
називається
відношення
,
яке визначається такою умовою:
.
(2.4)
Для
матриць відношень
та
буде мати місце

П р и к л а д 2.5.
Нехай R
– відношення «
»
на множині дійсних чисел. Тоді
– відношення «
»
на множині дійсних чисел.
П р и к л а д 2.6.
Нехай відношення R
на
множині
задано матрицею:

Побудувати відповідні йому зворотне відношення та доповнення.
Розв’язування
Згідно означення 2.5. Для доповнення відношення R маємо:

Зворотне відношення будуємо за означенням 2.8:

О з н а ч е н н я 2.9.
Добутком
(або композицією)
відношень
та
(позначається
)
називається відношення, яке визначається
за правилом:
,
якщо існує елемент
,
такий що
та
.
П р и к л а д 2.7.
– відношення «менше»,
– відношення «більше»,
та
подані на .
Пара чисел
,
якщо існує z
такий, що
та
,
тобто
– це повне відношення на
(таке, яким пов’язані усі елементи
множини ).
П р и к л а д 2.8.
Нехай на множині
подано два відношення
та
.

Визначити їх композицію.
Розв’язування
Згідно
означення 2.9
,
якщо існує
,
такий що
та
.
У матричному записі це означає, що
,
де п порядок матриці.
Тобто композиція відношень обчислюється як максимінний добуток відповідних їм матриць.
Тоді маємо:

О з н а ч е н н я 2.10.
Відношення
називається звуженням
відношення
на множину ,
якщо
та
Звуження відношення
на множину
називають також відношенням
на множині
.
П р и к л а д 2.9. Відношення « >» на множині натуральних чисел є звуженням відношення « >» на множині дійсних чисел.
