Основні джерела накопичення відходів

Категорія відходів	Джерела і характеристика
Промислові	Гірнича і гірничо-хімічна промисловість (відвали порід, шлаки, «хвости» після збагачення) Чорна металургія (шлаки) Металообробна промисловість (стружка, браковані вироби, ливарні відходи) Лісова і деревообробна промисловість (відходи лісозаготівлі та лісопильної галузі, стружка) Енергетичний комплекс (шлаки, попіл, ядерні відходи) Хімічна промисловість та суміжні виробництва (гіпс, солі, цементний пил, відходи синтетичних речовин) Відходи харчової та легкої промисловості Виробництво і транспортування токсичних та радіоактивних речовин
Сільськогосподарські	Відходи тваринницьких ферм Пестициди, гербіциди, мінеральні добрива Масові захоронення сільськогосподарських тварин внаслідок загибелі через епідемії
Побутові	Сміття: папір і картон – 40%, харчові відходи – 25%, метали – 8%, скло, шкіра, пластмаси, гума – по 5%, інші – до 12%

Короткий конспект теми Значення літосфери та ґрунту

Екологічне значення літосфери величезне. По-перше, саме на її поверхні існує більшість живих організмів, в тому числі й людина. По-друге, саме з товщі літосфери – земних надр – добувається переважна більшість корисних копалин для забезпечення потреб людства в сировині. Загалом надра використовують також для зберігання корисних копалин у природних і штучних сховищах, прокладання транспортних комунікацій (метро), захоронення токсичних та радіоактивних відходів. Зрештою, по-третє, ґрунти як верхня тонка оболонка літосфери є головним джерелом отримання продуктів харчування.

З іншого боку, в товщі літосфери та на її поверхні періодично відбуваються внутрішні процеси, які є причиною багатьох грізних природних явищ – землетрусів, зсувів, виверження вулканів, обвалів, селів.

Ґрунти як складова частина літосфери з особливим органо-мінеральний складом мають велике значення в екосистемі Землі:

• перерозподіляють значну кількість атмосферної вологи і таким чином регулюють водний баланс суші;

• є природним фільтром, що важливо в процесі формування підземних вод;

• виконують функції біологічного фільтру, який нейтралізує антропогенні забруднення;

• є середовищем існування для великої кількості живих організмів, зокрема редуцентів;

• являються джерелом поживних речовин для росту і розвитку рослинного покриву.

Джерела забруднення літосфери та ґрунту

Забруднення літосфери та ґрунту може здійснюватись природним шляхом, коли головними причинами є стихійні явища – буревії, повені, землетруси, падіння метеоритів тощо. Внаслідок такого впливу руйнуються природні ландшафти, гинуть живі організми.

Зміни літосфери та ґрунту внаслідок антропогенного впливу можна поділити на забруднення та несприятливі процеси.

Основні забруднення зумовлені накопиченням на земній поверхні відходів. Відходи умовно поділяються на три категорії: промислові, сільськогосподарські та побутові (див. Таблицю 1).

Забруднення в ґрунт можуть надходити:

• з атмосферними опадами;

• у вигляді пилу та аерозолів;

• при поглинанні ґрунтом газоподібних сполук;

• з рослинними залишками.

Несприятливі процеси та явища виникають внаслідок непродуманої антропогенної діяльності та спричиняють зниження родючості ґрунтів або їх повну деградацію. Найбільш поширеними є процеси заболочування чи засолення ґрунту внаслідок неправильно проведених меліоративних робіт, в тому числі зрошення. Засолення також може відбуватись через перенесення солоного пилу з поверхні пересохлих озер, лагун. Підвищення кислотності ґрунту – закиснення - є результатом випадання кислотних дощів. Основними причинами опустелювання стали масові вирубки лісів, надмірне використання пасовищ, процес глобального потепління. Водна та вітрова ерозія може бути причиною втрати великих площ родючих ґрунтів, оскільки знищується верхній шар, який містить найбільше поживних речовин – гумусу.

Загалом внаслідок забруднення і розвитку несприятливих процесів щороку з обігу вилучається близько 2% орних площ. Це врай негативно впливає на процес забезпечення населення Землі, чисельність якого невпинно зростає, продуктами харчування.