Охорона атмосферного озону

Питанню збереження озонового екрану Землі було присвячено багато конференцій та наукових симпозіумів. Результатом обговорення проблеми на міжнародному рівні стала Віденська Конвенція про охорону атмосферного озону і скорочення виробництва фреонів та інших речовин, що руйнують озон, підписана урядами багатьох країн в 1985 році.

В 1987 році був узгоджений та підписаний Монреальський протокол, згідно якому країни взяли на себе зобов’язання скоротити виробництво фреонів та інших шкідливих для озону речовин.

В 1989 році в місті Хельсінки було ухвалене рішення про повну відмову від використання фреонів до 2000 року.

Вже зараз переважна більшість виробників відмовилась від використання фреонів у аерозольних упаковках. Особливо ретельно потрібно дотримуватись вимог утилізації холодильних установок та кондиціонерів.

Генеральна Асамблея ООН в 1994 році проголосила 16 вересня Міжнародним днем охорони озонового шару.

→ Дайте відповіді на питання:

1. Що таке «озонова діра»?

2. Які речовини руйнують озон?

3. Які наслідки для живих організмів має утворення «озонових дір»?

4. Назвіть міжнародні документи, ухвалені на захист озонового шару Землі.

Проблема випадання кислотних дощів

Конспект для самостійного опрацювання Поняття про кислотні опади

В ХХ столітті поширилось таке специфічне явище, як кислотні опади. Доведено їх негативний вплив на елементи життєдіяльності, на стан довкілля, економіку, здоров’я людей.

Вперше термін «кислотний дощ» з’явився ще в середині ХІХ століття, коли британські вчені помітили, що на території промислово розвиненої центральної Англії випадають більш кислі, ніж звичайно, дощі. Однак детально таке явище було досліджене в Англії в 1972 році.

Для оцінки кислотності використовують поняття водневого показника рН, що вказує на кількість іонів гідрогену у воді. З підвищенням концентрації іонів гідрогену рН зменшується. Такі рідини мають кисле середовище. Спостереження свідчать, що 100 років назад дощова вода мала рН=7,0, тобто опади були нейтральними. Зараз опади можуть мати рН в межах 4,1-2,1.Загалом кислотними називають будь-які опади, якщо значення їх рН становить менше 7,0. Це можуть бути дощ, сніг, туман тощо.

Причини утворення кислотних опадів

В атмосферу щороку потрапляють мільйони тон речовин, які є причиною утворення кислотних опадів. В основному це кислотні оксиди:

• оксиди сульфуру, що надходять в атмосферу під час виверження вулканів та утворюються при спалюванні усіх видів викопного органічного палива, під час роботи ТЕС та металургійних підприємств;

• оксиди нітрогену, які утворюються в основному при спалюванні вугілля та під час роботи автомобільних двигунів.

Вказані оксиди сполучаються з водою атмосферного повітря й утворюють туманоподібні краплини кислот.

Поширення кислотних опадів у світі та в Україні

Найчастіше кислотні опади спостерігаються в індустріальних країнах Західної Європи та в межах Північної Америки. Однак насичення атмосфери кислотними оксидами досягло такого рівня, що внаслідок атмосферної циркуляції кислотні опади фіксують навіть в тропічних широтах, де майже відсутні промислові підприємства. В останні роки кислотні дощі часто випадають в регіонах прискореного розвитку промисловості в межах Азії, Латинської Америки, Африки. Так у ПАР на 1 км² випадає близько 60 т сірки на рік у вигляді кислотних опадів.

Особливістю кислотних опадів є їх транскордонний характер, обумовлений процесом перенесення кислотних викидів на великі відстані. Майже всі країни є експортерами своїх та імпортерами чужих викидів. Транскордонна міграція кислотних опадів навіть стала причиною конфлікту між США і Канадою, в межах якої постраждало кілька провінцій.

В Україні кислотні опади найчастіше бувають в Сумській, Черкаській, Рівненській і Дніпропетровській областях, в Донбасі. За рахунок транскордонного перенесення із Західної та Східної Європи відбувається забруднення території Українських Карпат і північно-західних регіонів нашої держави.