
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра «Електронні прилади»
Звіт
Звіт
З навчальної практики з дисципліни
«Інформатика інфокомунікаційних систем»
на тему:
«Поштові клієнти»
Виконав:
Студент групи ЕЛ-21
Крайник О.І.
Прийняла:
Ясиновська О.Й.
Львів 2011
Зміст
Вступ…………..………………………………………………………………...3
-
Поштові клієнти
-
Базові функції поштових клієнтів…………………………….3
-
Додаткові функції поштових клієнтів………………………..6
-
Спеціальні функції поштових клієнтів………..…...…………11
-
Порівняльна оцінка поштових програм……………………...14
-
Технологія функціонування електронної пошти…………….17
-
Побудувати графік функції……………………………………………………23
-
Дослідження квадратного рівняння…………………………………………..23
-
Висновок………………………………………………………………………..25
-
Список використаної літератури……………………………………………...26
Мета: дослідити основні функції й можливості поштових клієнтів, побудувати графік функції в Mathcad та дослідити квадратне рівняння на мові програмування С.
Вступ
Поштова програма (клієнт електронної пошти, поштовий клієнт, мейл-клієнт, мейлер) - програмне забезпечення, яке встановлюється на комп'ютері користувача і призначене для одержання, написання, відправлення та зберігання повідомлень електронної пошти одного або декількох користувачів (у випадку, наприклад, кількох облікових записів на одному комп'ютері) або кількох облікових записів одного користувача.
1. Поштові клієнти
На відміну від поштового сервера, клієнт електронної пошти зазвичай відправляє повідомлення не прямо на відповідний сервер одержувача, а на один і той самий поштовий сервер, який виступає як релей. Зазвичай це поштовий сервер провайдера або компанії. Відправка пошти найчастіше здійснюється за протоколом SMTP. Клієнт електронної пошти приймає пошту з одного або декількох поштових серверів, часто це той самий сервер, котрий слугує для відправки. Прийом пошти зазвичай здійснюється за протоколами POP або IMAP. Також в функції клієнта електронної пошти може входити: сортування, зберігання повідомлень, пошук по архіву повідомлень, ведення адресної книги, фільтрація прийнятих повідомлень за різними критеріями, конвертація форматів, шифрування, організація інтерфейсів з офісними програмами та інші функції.
1.1 Базові функцій поштових клієнтів
Зазвичай системи електронної пошти складаються з двох підсистем: призначених для користувача агентів, що дозволяють користувачам читати і відправляти електронну пошту, і агентів передачі повідомлень, що пересилають повідомлення від посилача до одержувача. Призначені для користувача агенти є локальними програмами, що надають різні методи взаємодії користувача з поштовою системою. Ці методи(чи інтерфейси) можуть бути командними, графічними або грунтованими на меню. Агенти передачі повідомлень зазвичай є системними, працюючими у фоновому режимі і переміщаючи електронну пошту по системі.
Нині у світі поширені декілька сотень програм - клієнтів електронної пошти. Вони розрізняються апаратно-програмною платформою, для якої призначені, інтерфейсом користувача і складом виконуваних функцій. Для платформи Windows найбільш популярними поштовими клієнтами є системи:
- Microsoft Outlook Express(поставляється у складі операційних систем Microsoft Windows на правах стандартного застосування);
-
Becky! Internet Mail(www.rimarts.co.jp);
-
The Bat! (www.ritlabs.com).
При розгляді поштових клієнтів можна виділити:
-
базові функції(основні);
-
додаткові функції(розширені);
-
спеціальні функції.
Базові функції поштових клієнтів призначені для виконання простих операцій по відправці і прийому повідомлень електронної пошти.
Прийом повідомлень і автономний перегляд. Це основна функція усіх поштових клієнтів. При підключенні до сервера РОР3 робиться автоматичне копіювання усіх повідомлень, що поступили, у базу даних поштового клієнта, після чого їх можна читати в автономному режимі(тобто, відключившись від Мережі).
Створення нових повідомлень. Це друга найважливіша функція поштового клієнта. Для її реалізації програма може мати вбудований текстовий редактор. Функціональність редактора залежить від властивостей конкретної програми. Для поштових клієнтів, працюючих в операційних системах Windows, загальноприйнятою вважається підтримка операцій з використанням буфера обміну і можливість вибору кодування тексту.
Впорядкування повідомлень. Впорядкування повідомлень, що входять і витікаючих, робиться шляхом угрупування і сортування. Угрупування виконується розподілом повідомлень по логічних теках. Нагадаємо, що фізично усі повідомлення зберігаються в одному файлі загальної бази даних. Їх розподіл по теках - чисто логічна операція, еквівалентна фільтрації записів бази. Кожна тека - це фільтр. Так, наприклад, в теці ті, що Входять відображаються тільки прийняті повідомлення(інші фільтруються і не візуалізуються), в теці Відправлені - відправлені повідомлення, а в теці Витікаючі -- повідомлення, підготовлені для відправки, але доки ще не відправлені з яких-небудь причин. Багато поштових клієнтів надають спеціальну теку Чернетки для зберігання повідомлень, не готових для відправки.
Сортування після фільтрації використовується для впорядкування повідомлень усередині тек. Звичайний порядок сортування -- по даті, але його можна і змінити, якщо поштовий клієнт має відповідні функції.
Автоматизація підготовки повідомлень у відповідь. При підготовці повідомлень у відповідь поштовий клієнт в змозі використати дані, узяті з полів заголовка початкового повідомлення. Це дозволяє спростити заповнення полів Кому, Тема і т. п. Відпадає також необхідність в ручному введенні адреси одержувача. Зручною є функція цитування початкового повідомлення.
Операції з вкладеними файлами. За своєю природою електронна пошта призначена для пересилки чисто текстових повідомлень, переважно виконаних англійською мовою, тобто символами, що входять в стандарт ASCII. Відмітна особливість цих символів полягає в тому, що їх коди не перевищують значення 127. В той же час, в довільних файлах(програмних, архівних, мультимедійних, у файлах форматованих документів і інших) можуть з рівною імовірністю зустрічатися і байти зі значеннями від 128 до 255. Для пересилки їх разом з повідомленням електронної пошти потрібно спеціальне перетворення, в результаті якого символи з кодуванням від 128 до 255, замінюються комбінаціями символів з кодуванням від 0 до 127. На стороні адресата поштовий клієнт виконує зворотне перетворення. Такий механізм пересилки довільних файлів дістав назву поштових вкладень. Підготувавши повідомлення електронної пошти, посилач вказує місце розташування файлу, який має бути приєднаний. При цьому поштовий клієнт робить відповідний запис в одному з полів заголовка повідомлення, де вказує ім'я файлу і використаний метод кодування. Основними методами кодування є: MIME, BinHex і UUEncode. Більшість сучасних поштових клієнтів здатна розуміти усі ці методи. При прийомі повідомлення поштовий клієнт дозволяє витягнути поштове вкладення і зберегти його в заданому місці у вигляді автономного файлу.