
- •Частина і. Спецкурс “Оптичні прилади та вимірювання в геодезії”
- •Глава і. Зміст програми спецкурсу “Оптичні прилади та вимірювання в геодезії”
- •Глава іі. Зміст практикуму “Оптичні прилади та вимірювання в геодезії”
- •Розділ 1.1. Геометрична оптика та оптичні системи
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі з розділу „ Геометрична оптика та оптичні системи”
- •Розділ 1.2. Фотометрія Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі з розділу „Фотометрія”
- •Частина іі. Спецкурс “Основи фізики навколишнього середовища”
- •Глава і. Зміст програми та теми рефератів спецкурсу “Основи фізики навколишнього середовища“
- •Теми рефератів
- •Глава іі. Зміст практикуму “Основи фізики навколишнього середовища“
- •Розділ 2.1 і 2.2. Всесвітнє тяжіння. Закони Кеплера. Будова Всесвіту. Рух тіл в інерціальних системах відліку
- •2.2.1. Задачі з розділів „Всесвітнє тяжіння. Закони Кеплера. Будова всесвіту. Рух тіл в інерціальних системах відліку”.
- •Розділ 2.3. Фізика Сонця
- •2.3.1. Задачі з розділу „Фізика Сонця”
- •Розділ 2.4. Фізика атмосфери Основні формули
- •Барометрична формула:
- •2.4.1. Задачі з розділу „Фізика атмосфери”
- •Розділ 2.5. Фази і фазові переходи. Вологість повітря Основні формули
- •Рівняння Клаузіуса – Клапейрона:
- •2.5.1. Задачі з розділу „Фази і фазові переходи. Вологість повітря”
- •Розділ 2.6. Явища, які протікають на межі поділу фаз Основні формули
- •Додатковий тиск, створений кривизною поверхні рідини
- •Осмотичний тиск розчину
- •2.6.1. Задачі з поділу „Явища, які протікають на межі поділу фаз”
- •Розділ 2.7. Гідродинаміка
- •2.7.1. Задачі з розділу „Гідродинаміка”
- •Глава ііі. Приклади розв’язання задач
- •Р озв’язання задачі
- •Р озв’язання задачі
- •Розв’язання задачі
- •Розв’язання задачі
- •Розв’язання задачі
- •Р озв’язання задачі.
- •Список літератуРи
- •Додатки
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Індивідуальне завдання №1
- •Основні фізичні сталі
- •Деякі співвідношення між фізичними величинами
- •Одиниці виміру відстані в астрономії та співвідношення між ними
- •Деякі астрономічні величини
- •Основні кольори видимого спектра та відповідні до них довжини хвиль світлових променів
- •Дані про Землю
- •Фізичні параметри внутрішніх шарів Землі
- •Хімічний склад Землі
- •Дані про Сонце
- •Коефіцієнти заломлення деяких речовин*
- •7.070801 “Екологія в будівництві”,
- •7.070901 “Геодезія”,
- •7.070904 “Землевпорядкування та кадастр”
Розділ 1.2. Фотометрія Основні формули
І.
Світловий потік
через певну поверхню:
,
де
- енергія світла, що проходить через
площу цієї поверхні за час
.
Сила
світла точкового джерела
у будь-якому напрямі:
,
де
- елементарний тілесний кут.
Повний світловий потік точкового джерела:
.
ІІ. Для протяжних джерел світла.
Яскравість
:
,
де
- елементарний потік світла;
- елементарна площа поверхні джерела;
- тілесний кут;
- кут між нормаллю до поверхні та напрямком
розповсюдження світла.
Світність
поверхні
:
,
де
- повний потік, що випромінюється
поверхнею
у тілесний кут 4
.
У випадку Ламбертовського випромінювання світність:
.
ІІІ.
Освітленість
поверхні:
,
де
- світловий потік, що падає на поверхню;
- поверхня, яка освітлюється.
Освітленість від точкового джерела:
,
де
- кут між нормаллю до поверхні та напрямком
на точкове джерело;
- відстань від елементарної поверхні
до точкового джерела.
-
Приклади розв’язання задач
Задача
1.2.1.
На столі лежить книга на відстані
від основи перпендикуляра, що проведений
з електролампи до площини стола. Лампа
може тільки підніматись і опускатись
(її можна вважати точковим джерелом
світла). На якій висоті
над столом слід повісити лампу, щоб
освітленість книги була максимальною?
Розв’язання
задачі.
Нехай сила світла, що випромінюється
лампою
,
дорівнює
(рис.
1.2.1).Обчислимо
освітленість книги як функцію висоти
лампи над столом.
Як
видно з рис.1.2.1, при будь-якій довільній
висоті
відстань від книги до джерела світла
дорівнює
,
а освітленість книги, згідно з формулою освітленості точкового джерела світла
.
Проте з рис.1.2.1
.
Тоді остаточно маємо:
.
Досліджуючи
вираз для
на екстремум, легко знайти, що при
мінімальна висота
дорівнює
.
Задача
1.2.2. Об’єктивом
з малою світлосилою фотографують предмет
зі зменшенням у два рази. Яка буде
освітленість фотопластини (порівняно
з першим випадком), якщо фотографувати
предмет в тих самих умовах, але із
збільшенням
=1?
Р
озв’язання
задачі.
Перший випадок зображено на рис. 1.2.2,
другий – на рис. 1.2.3. Користуючись
формулою тонкої лінзи, легко обчислити,
що в першому випадку відстань від
об’єктива до предмета
,
а від об’єктива до зображення
(фотопластинки)
,
де
- фокусна відстань об’єктива.
Справді,
.
Але збільшення:
.
Отже:
,
тобто
,
або
.
Аналогічно можна показати, що в другому випадку
;
.
Світлосила об’єктива невелика, тому площину лінзи, обчислюючи тілесний кут, можна вважати за площину відповідного шарового сегмента. Отже, в першому випадку тілесний кут, під яким з центра предмета видно об’єктив, дорівнює:
,
де
- площина лінзи.
В другому випадку:
.
Нехай,
- поверхнева яскравість предмета. Тоді
в першому випадку предмет посилає на
об’єктив світловий потік
,
де
- площа предмета.
Відмітимо, що в задачі розглядаються лише параксіальні пучки, тому кожний видимий з будь-якої точки лінзи елемент площі предмета практично дорівнює відповідному справжньому елементу.
Якщо
коефіцієнт втрат світла в об’єктиві
дорівнює
,
то до зображення доходить світловий
потік
.
Отже, освітленість зображення у першому
випадку:
,
де
- площа зображення.
Аналогічно в другому випадку:
.
Але:
;
.
Тому:
,
тобто в другому випадку освітленість зображення зменшилась у 16/9 рази.
Задача
1.2.3.
Крізь отвір у віконниці в кімнату попадає
сонячний промінь, який освітлює аркуш
білого паперу, що лежить на підлозі.
Площа аркуша
,
його освітленість
,
коефіцієнт відбивання паперу
.
Яку освітленість
має стеля кімнати над аркушем, якщо її
висота над підлогою дорівнює
?
Розв’язання задачі. Світловий потік, що падає на аркуш паперу, дорівнює
,
а розсіюється частина цього потоку:
.
Отже, світність паперу:
.
Якщо вважати, що розсіювання світла папером відбувається рівномірно в усіх напрямках, то одиниця площі аркуша паперу випромінює за 1с в одиничний тілесний кут світлову енергію:
.
Цю
одиницю площі можна вважати відносно
стелі (зрозуміло, при
)
елементарним точковим джерелом, сила
світла якого якраз дорівнює
.
Отже, згідно з формулою освітленості точкового джерела світла:
,
одиниця площі аркуша паперу створює перпендикулярно до нього на стелі освітленість
,
а
увесь аркуш паперу дає над собою
освітленість в
раз більшу, тобто:
.