- •Теорія міри та інтеграла лебега
- •Глава I
- •1.1. Поняття множини, операції над множинами
- •Задачі.
- •1.2. Поняття відображення і взаємно однозначначної відповідності
- •Задачі.
- •3.1. Зчислені множини та їх властивості
- •Множини потужності континууму
- •Двійкові дроби.
- •Приклади важливих множин потужності континууму.
- •5.1 Існування потужності більшої, ніж с
- •Застосування теореми Бернштейна
- •Задачі.
- •Глава II
- •Властивості відкритих і замкнених множин
- •Глава III
- •3.1. Елементарні множини та їх властивості
- •. Міра елементарних множин та її властивість
- •3.3 Поняття зовнішньої міри обмеженої множини і її властивості.
- •3.4 Поняття вимірної множини
- •3.5 Поняття внутрішньої міри обмеженої множини.
- •Приклади вимірних множин і невимірної множини.
- •Приклад невимірної обмеженої множини.
- •3.6. Поняття півкільця, кільця, -алгебри
- •3.7. Поняття вимірної множини в
- •Узагальнення поняття вимірності в
- •3.8 Загальне поняття міри
- •Глава iy
- •Означення вимірної функції.
- •4.2.1 Приклади вимірних функцій
- •4.3.1. Загальні властивості вимірних функцій
- •4.4.1. Властивості вимірних функцій пов’язані з алгебраїчними операциями
- •4.5.1. Граничний перехід у класі вимірних функцій
- •Глава y
- •5.1. Означення інтеграла Лебега для простої функції і його властивості.
- •Приклади простих функцій інтегровних за Лебегом
- •Властивості інтеграла Лебега від простих функцій
- •5.2. Інтеграл Лебега і його властивості у загальному випадку.
- •Властивості інтеграла Лебега у загальному випадку
- •5.3. Граничний перехід під знаком інтеграла Лебега
- •5.4 Порівняння інтегралів Рімана і Лебега
- •5.5. Інтеграл Лебега по множені нескінченної міри
5.1 Існування потужності більшої, ніж с
![]()
Теорема
1.5.1.
Нехай
довільна
множина і
множина
усіх підмножин множини
.
Тоді потужність множина
менша
за потужність множини
,
тобто
.
Доведення.
Покажимо спочатку, що
.
Позначимо літерою
множину усіх одноелементних підмножин
множини
,
тобто
.
Кожному елементу
множини
поставимо у відповідність елемент
.
Очевидно, що ця відповідність взаємно
однозначна.
Тепер
доведемо, що
не еквівалентна множині
.
Припустимо протилежне, що
і нехай
взаємно
однозначне перетворення множини
на
.
Кожен елемент
або належить множині
,
або не належить. Наприклад, порожня
множина не містить елемента, якому вона
відповідає, тому що вона взагалі не
містить елементів, а підмножина, яка
збігається з множиною
,
очевидно містить елемент, якому вона
відповідає. Розглянемо множину
і нехай
елемент,
якому відповідає підмножина
,
тобто
. Одержимо
суперечність, тому що елемент
не може належати
,
тому що в
зібрано усі елементи, які не належать
своєму образу, а з іншого боку він повинен
там бути.
Застосування теореми Бернштейна
Теорема
1.5.2.
Множина
усіх
неперервних функцій на відрізку
має потужність континууму.
Доведення.
Нехай
,
підмножина множини
, яка визначається одним індексом –
числом
,
що приймає континуум значень. Отже
має потужність континууму і можно
записати
,
де
−
множинаусіх послідовностей дійсних
чисел.
З іншого
боку, кожної функції
поставимо у відповідність послідовність
,
де
множина
усіх раціональних чисел відрізку
.
Множину усіх таких послідовностей
позначимо через
.
Завдяки тому, що кожна неперервна функція
однозначно визначається послідовністю
,
указана відповідність є взаємно
однозначною між множиною
і
,
отже
.
Таким чином виконуються умови теореми
Бернштейна, застосовуючи яку, одержимо
.
Оскільки множина
має потужність континууму (див.
властивість 6),
то
.
Задачі.
1.
Довести,
що множина
всіх підмножин множини натуральних
чисел є множиною потужності континууму.
2. Довести,
що множина
всіх
підмножин будь-якої зчисленної множини
є множиною потужності континууму.
3. Довести,
що множина всіх дійсних функцій, заданих
на сегменті
,
має потужність більшу, ніж континуум.
Глава II
ВІДКРИТІ
І ЗАМКНЕНІ МНОЖИНИ В
![]()
Означення
2.1.1
Точка
називається граничною точкою множини
,
якщо у будь-якому околу точки
знайдеться
хоча б одна точка множина
,
що відрізняється від точки
.
Теорема
2.1.1.
Для того щоб точка
була
граничною точкою множини
,
необхідно і достатньо щоб у будь-якому
околу точки
знаходилась нескінченна множина точок
з
.
Доведення.
Достатність очевидна, необхідність
доведемо від противного. Нехай точка
є граничною точкою множини
,
і в деякому околу точки
знаходиться скінченна множина
точок з
,
що відрізняється від точки
.
Нехай
відстань
від точки
до
і
.
Тоді в околу радіуса
ні буде не одної точка множини
,
що відрізняється від точки
,
а це суперечить тому, що точка
гранична. Одержана суперечність
спростовує припущення.
Теорема
2.1.2. Для
того щоб точка
була граничною точкою множини
,
необхідно і достатньо щоб знайшлась
послідовність різних точок з множини
, що збігається до точки
.
Доведення.
Достатність очевидна, доведемо
необхідність. Нехай точка
є граничною точкою множини
і
послідовність околів радіусу
.
Виберемо довільну точку
в околу
,
в околу
,
і так далі виберемо точку
,
яка відрізняється від попередніх и
точки
,
і так далі. Оскільки
,
то послідовність точок
прямує до
.
Зауваження.
Гранична точка множини
може належати або не належати множині
.
Наприклад, граничними точками півінтервала
є точки сегмента
.
Означення
2.1.2
Множина називається замкненою, якщо
вона містить усі свої граничні точки.
Далі замкнену множину будемо позначати
буквою
.
Приклади
замкнених множин: сегмент
,
будь-яка скінченна множина, множина
усіх натуральних чисел
,
множина
усіх цілих чисел
.
Означення
2.1.3
Точка
називається внутрішньою точкою множини
,
якщо вона належить
разом з деяким околом.
Означення
2.1.4 Множина
називається відкритою, якщо кожна точка
множини
внутрішня.
Приклади
відкритих множин: інтервал
,
об'єднання інтервалів.
Означення
2.1.5 Точка
називається ізольованою точкою, якщо
існує окіл точки
,
який не містить точок множина
,
крім точки
.
Означення
2.1.6 Замкнена
множина
називається досконалою, якщо кожна
точка множини
є граничною точкою цієї множини, тобто
у множини
немає ізольованих точок.
