
- •Теорія міри та інтеграла лебега
- •Глава I
- •1.1. Поняття множини, операції над множинами
- •Задачі.
- •1.2. Поняття відображення і взаємно однозначначної відповідності
- •Задачі.
- •3.1. Зчислені множини та їх властивості
- •Множини потужності континууму
- •Двійкові дроби.
- •Приклади важливих множин потужності континууму.
- •5.1 Існування потужності більшої, ніж с
- •Застосування теореми Бернштейна
- •Задачі.
- •Глава II
- •Властивості відкритих і замкнених множин
- •Глава III
- •3.1. Елементарні множини та їх властивості
- •. Міра елементарних множин та її властивість
- •3.3 Поняття зовнішньої міри обмеженої множини і її властивості.
- •3.4 Поняття вимірної множини
- •3.5 Поняття внутрішньої міри обмеженої множини.
- •Приклади вимірних множин і невимірної множини.
- •Приклад невимірної обмеженої множини.
- •3.6. Поняття півкільця, кільця, -алгебри
- •3.7. Поняття вимірної множини в
- •Узагальнення поняття вимірності в
- •3.8 Загальне поняття міри
- •Глава iy
- •Означення вимірної функції.
- •4.2.1 Приклади вимірних функцій
- •4.3.1. Загальні властивості вимірних функцій
- •4.4.1. Властивості вимірних функцій пов’язані з алгебраїчними операциями
- •4.5.1. Граничний перехід у класі вимірних функцій
- •Глава y
- •5.1. Означення інтеграла Лебега для простої функції і його властивості.
- •Приклади простих функцій інтегровних за Лебегом
- •Властивості інтеграла Лебега від простих функцій
- •5.2. Інтеграл Лебега і його властивості у загальному випадку.
- •Властивості інтеграла Лебега у загальному випадку
- •5.3. Граничний перехід під знаком інтеграла Лебега
- •5.4 Порівняння інтегралів Рімана і Лебега
- •5.5. Інтеграл Лебега по множені нескінченної міри
Двійкові дроби.
Означення
1.4.2.
Двійковим дробом називається сума ряду
,
де
або
1.
Цей ряд
збігається, сума його невід’ємна і не
перевищує одиниці тому, що члени його
мажоруються членами геометричної
прогресії. Отже кожному двійковому
дробу відповідає число – сума ряду
.
Двійковий дріб будемо зображати символом
і також називати двійковим дробом.
Двійковий дріб виду
,
де
,
називається двійково-раціональним
числом. Ця сума дорівнює раціональному
числу
,
де m непарне
число
менше за
.
Двійково-раціональне число
крім
зображення
(запис (0) («0 в періоді») означає, що усі
якщо
)
має зображення
.
Теорема
1.4.2.
Кожному числу
з інтервала (0;
1),
що не є двійково-раціональним числом,
відповідає єдиний двійковий дріб.
Доведення.
Нехай
і не є двійково-раціональним числом.
Необхідно побудувати
для будь-якого
і довести, що частинна сума
ряду
прямує до числа
.
Визначимо спочатку число
.
Якщо
,
покладемо
.
Тоді
і
.
Якщо
,
то покладемо
.
Тоді
і
.
Припустимо, що визначені числа
,
такі, що
.
Знову розглянемо два випадки. Якщо
,
то покладемо
.
і
. Якщо
,
то покладемо
.
Тоді
і
.
Число
не може дорівнювати
,
тому що
не є
двійково-раціональним
числом. Слід, в силу принципу математичної
індукції,
визначено для будь-якого натурального
і
.
З останній нерівності випливає
.
Теорема доведена.
Означення
1.4.3.
Нехай
множина
всіх двійкових дробів,
множина усіх двійкових дробів, зображення
яких містить нескінченну множину чисел
,
що дорівнюють 0,
множина всіх двійкових дробів, зображення
яких містить одиницю в періоді.
В силу
теореми 1.4.2
має потужність континуум, а множина
зчисленна,
тому що вона нескінченна і є підмножиною
множини раціональних чисел. Отже
множина потужності континууму.
Приклади важливих множин потужності континууму.
1.
Множина
всіх зростаючих послідовностей
натуральних чисел має потужність
континууму.
Доведення.
Встановимо взаємно однозначну
відповідність між множиною
і H.
Кожному
елементу
із множини
H
поставимо у відповідність двійковий
дріб
,
у якого числа
з номерами
дорівнюють нулю, а всі інші – одиниці.
Різним елементам множини
H
відповідають різні двійкові дробі і
довільна дріб
при цьому відповідає послідовності
натуральних чисел
,
для яких
.
2. Множина
всіх послідовностей натуральних чисел
має потужність континууму.
Доведення.
Встановимо
взаємно однозначну відповідність між
множиною
і H.
Кожному
елементу
із множини
H
поставимо у відповідність послідовність
.
Оскільки послідовність
зростає, послідовність
є елементом множини
.
Різним елементам
,
множини
H
відповідають різні елементи множини
і довільна послідовність
із множини
відповідає послідовності
.
3. Якщо
елементи множини А
визначаються скінченною або зчисленною
множиною значків, тобто
або
,
кожен з яких приймає, незалежно від
інших, континуум значень, то А
має
потужність континууму.
Доведення.
В силу транзитивності еквівалентності,
можливо вважати, що кожен значок приймає
значення з множини
усіх послідовностей натуральних чисел.
Тоді кожному фіксованому значенню
значка
відповідає елемент
із множини
.
Поставимо у відповідність елементу
(або
)
послідовність натуральних чисел, яка
визначається наступним чином:
перший елемент послідовності, а потім
записуємо елементи
«пачками» , включаючи в n
–ую пачку усі елементи
,
сума індексів яких дорівнює n
і записуючи елементи їх відповідно
зростанню верхнього індексу j.
Легко бачити, що указана відповідність
взаємно однозначна.
4.
Множина
A={
всіх точек
к-вимірного
евклідового простору
, координати яких приймають континуум
значень, є множиною потужності континууму.
Дійсно
елементи множини A визначаються
значками
(координатами точки). Отже, в силу
властивості 3 множин потужності
континууму, множина A має потужність с.
5.
Множина
Т
всіх послідовностей
,
де
або
1, має потужність с.
Доведення
випливає з того, що між множиною Т
і
множиною
всіх
двійкових
дробів, можливо установити
взаємно
однозначну відповідність, зважаючи, що
елементу
Т
відповідає двійковий дріб
.
6.
Множина
всіх послідовностей дійсних чисел має
потужність континууму.
Дійсно,
елементи множини
визначаються зчисленною множиною
значків – членами послідовності, кожен
з яких приймає, незалежно від інших,
континуум значень, отже
має
потужність континууму.