
- •Теорія міри та інтеграла лебега
- •Глава I
- •1.1. Поняття множини, операції над множинами
- •Задачі.
- •1.2. Поняття відображення і взаємно однозначначної відповідності
- •Задачі.
- •3.1. Зчислені множини та їх властивості
- •Множини потужності континууму
- •Двійкові дроби.
- •Приклади важливих множин потужності континууму.
- •5.1 Існування потужності більшої, ніж с
- •Застосування теореми Бернштейна
- •Задачі.
- •Глава II
- •Властивості відкритих і замкнених множин
- •Глава III
- •3.1. Елементарні множини та їх властивості
- •. Міра елементарних множин та її властивість
- •3.3 Поняття зовнішньої міри обмеженої множини і її властивості.
- •3.4 Поняття вимірної множини
- •3.5 Поняття внутрішньої міри обмеженої множини.
- •Приклади вимірних множин і невимірної множини.
- •Приклад невимірної обмеженої множини.
- •3.6. Поняття півкільця, кільця, -алгебри
- •3.7. Поняття вимірної множини в
- •Узагальнення поняття вимірності в
- •3.8 Загальне поняття міри
- •Глава iy
- •Означення вимірної функції.
- •4.2.1 Приклади вимірних функцій
- •4.3.1. Загальні властивості вимірних функцій
- •4.4.1. Властивості вимірних функцій пов’язані з алгебраїчними операциями
- •4.5.1. Граничний перехід у класі вимірних функцій
- •Глава y
- •5.1. Означення інтеграла Лебега для простої функції і його властивості.
- •Приклади простих функцій інтегровних за Лебегом
- •Властивості інтеграла Лебега від простих функцій
- •5.2. Інтеграл Лебега і його властивості у загальному випадку.
- •Властивості інтеграла Лебега у загальному випадку
- •5.3. Граничний перехід під знаком інтеграла Лебега
- •5.4 Порівняння інтегралів Рімана і Лебега
- •5.5. Інтеграл Лебега по множені нескінченної міри
-
Множини потужності континууму
Теорема
1.4.1 (Кантор).
Множина точок сегмента
не є зчисленною.
Доведення.
Припустимо, що це ні так, тобто сегмент
зчисленна множина:
=
.
Поділимо сегмент
на три частини рівної довжини:
,
і
і позначимо через
той з них, що не містить елемент
(якщо таких сегментів два, беремо
будь-який з них). Поділимо сегмент
на три частини рівної довжини і позначимо
через
той з них, що не містить елемент
.
І так далі, якщо вибрано сегмент
,
поділимо сегмент
на три частини рівної довжини і позначимо
через
той з них, що не містить елемент
.
Тепер зауважимо, що
і довжина сегмента
дорівнює 1/
.
Отже, внаслідок відомої теореми про
вкладені сегменти, довжини яких прямують
до нуля, існує елемент
спільний всім сегментам
,
тобто
.
З іншого боку існує
таке,
що
.
Але, завдяки вибору сегментів
,
елемент
.
Одержана суперечність доводить теорему.
Означення
1.4.1.
Множина А
має потужність континууму, або потужність
с,
якщо А
.
Приклади множин потужності континууму.
1. Тому
що
,
сегмент
має потужність континууму.
2.
Будь-який сегмент
має потужність континууму, оскільки
функція
встановлює взаємно однозначну
відповідність між множинами
і
.
3.
Будь-який
інтервал
,
будь-який півінтервал
або
має потужність континууму. Дійсно,
завдяки властивості 4 потужності,
вилучення одного або двох елементів з
нескінченної множини не міняє потужності.
4. Множина
всіх дійсних чисел має потужність
континууму, оскільки функція
встановлює взаємно однозначну
відповідність між множинами
і
.
5. Множина
всіх ірраціональних чисел має потужність
континууму, тому що множину
можливо зобразити як різницю між множиною
і множиною
всіх раціональних чисел. Отже, завдяки
властивості 4 потужності, вилучення
зчисленної множини не міняє потужності.
6. Множина
всіх трансцендентних чисел має потужність
континууму, оскільки цю множину можливо
зобразити як різницю між множиною
і зчисленною множиною усіх алгебраїчних
чисел. Отже, завдяки властивості 4
потужності, вилучення зчисленної множини
не міняє потужності.
7. Множина
всіх додатних чисел має потужність
континууму, тому що функція
встановлює взаємно однозначну
відповідність між множинами
і
.
8.
Очевидно,
що піввісь
має потужність с.
Властивості множин потужності континууму.
1.
Об’єднання
скінченної множини
множин
потужності континууму, які попарно не
мають спільних елементів, є множиною
потужності континууму.
Доведення.
Розглянемо півінтервали
Вони попарно не мають спільних елементів
і
Завдяки властивості 4 еквівалентних
множин,
.
Властивість доведена.
2.
Об’єднання
зчисленної множини множин
потужності, які попарно не мають спільних
елементів, є множиною потужності с .
Доведення.
Розглянемо півінтервали
.
Вони попарно не мають спільних елементів
і
.
Завдяки властивості 4 еквівалентних
множин,
.
Властивість доведена.
3.
Об’єднання
не більш ніж зчисленної множини множин
потужності континууму є множиною
потужності континууму.
Доведення.
Розглянемо
випадок зчисленої множини множин
.
Нехай
взаємно однозначна відповідність
множини
на
півінтервал
,
і
. Множини
попарно не мають спільних елементів і
.
Оскільки
,
то завдяки властивості 4 еквівалентних
множин,
.
З іншого боку
.
За теоремою Кантора-Бернштейна
.
Властивість доведена.