
- •Теорія міри та інтеграла лебега
- •Глава I
- •1.1. Поняття множини, операції над множинами
- •Задачі.
- •1.2. Поняття відображення і взаємно однозначначної відповідності
- •Задачі.
- •3.1. Зчислені множини та їх властивості
- •Множини потужності континууму
- •Двійкові дроби.
- •Приклади важливих множин потужності континууму.
- •5.1 Існування потужності більшої, ніж с
- •Застосування теореми Бернштейна
- •Задачі.
- •Глава II
- •Властивості відкритих і замкнених множин
- •Глава III
- •3.1. Елементарні множини та їх властивості
- •. Міра елементарних множин та її властивість
- •3.3 Поняття зовнішньої міри обмеженої множини і її властивості.
- •3.4 Поняття вимірної множини
- •3.5 Поняття внутрішньої міри обмеженої множини.
- •Приклади вимірних множин і невимірної множини.
- •Приклад невимірної обмеженої множини.
- •3.6. Поняття півкільця, кільця, -алгебри
- •3.7. Поняття вимірної множини в
- •Узагальнення поняття вимірності в
- •3.8 Загальне поняття міри
- •Глава iy
- •Означення вимірної функції.
- •4.2.1 Приклади вимірних функцій
- •4.3.1. Загальні властивості вимірних функцій
- •4.4.1. Властивості вимірних функцій пов’язані з алгебраїчними операциями
- •4.5.1. Граничний перехід у класі вимірних функцій
- •Глава y
- •5.1. Означення інтеграла Лебега для простої функції і його властивості.
- •Приклади простих функцій інтегровних за Лебегом
- •Властивості інтеграла Лебега від простих функцій
- •5.2. Інтеграл Лебега і його властивості у загальному випадку.
- •Властивості інтеграла Лебега у загальному випадку
- •5.3. Граничний перехід під знаком інтеграла Лебега
- •5.4 Порівняння інтегралів Рімана і Лебега
- •5.5. Інтеграл Лебега по множені нескінченної міри
Теорія міри та інтеграла лебега
Глава I
ОСНОВИ ТЕОРІЇ МНОЖИН
1.1. Поняття множини, операції над множинами
Означення 1.1.1. Множиною називається сукупність, набір, сім’я, збори, колекція предметів, вибраних по деякому правилу (закону), або просто указаних; при цьому усі предмети різні. Предмети, із яких складається множина називаються елементами.
Множини будемо позначати прописними латинськими буквами, а елементи – малими літерами. Якщо елемент a належить множині A, то це будимо записувати так: а А.
Приклади.
1.
множина
усіх натуральних чисел,
множина
всіх цілих чисел,
множина
всіх дійсних чисел,
множина
всіх раціональних чисел.
2. Сегмент
множина
всіх дійсних чисел
,
що задовольняють умову
,
інтервал
множина всіх дійсних чисел
,
що задовольняють умову
,
півінтервал
множина всіх дійсних чисел
,
що задовольняють умову
,
півінтервал
множина всіх дійсних чисел
,
що задовольняють умову
.
3.
множина усіх функцій заданих і неперервних
на сегменті
,
множина всіх функцій заданих і обмежених
на сегменті
.
Якщо
кожен елемент множини А
є елементом множини В,
то будемо казати, що множина А
міститься в множині В,
або множина В
містить множину А
і позначати це будемо так: АВ,
або ВА.
Будемо також казати, що множина А є
підмножиною множини В. Наприклад,
,
.
Якщо кожен елемент множини А є елементом множини В і навпаки кожен елемент множини В є елементом множини А, то множини рівні: А = В. Отже, щоб довести, що множини А і В рівні треба показати, що А В і В А.
Означення
1.1.2. Нехай
задана деяка сім’я множин:
.
Множина всіх елементів, що належать хоч
би однієї із множин даної сім’ї,
називається об’єднанням множин
і позначається об’єднання так
.
Якщо
маємо дві множини А
і
В,
то їх об’єднання позначимо через
.
Якщо множин n штук:
,
то позначення їх об’єднання буде
,
або
.
Означення
1.1.3. Перетином
множин сім’я
називається
множина всіх спільних елементів множин
даної сім’ї.
Позначення
перетину: перетин сім’ї множин
,
перетин двох множин
,
перетин n множин
,
або
.
Якщо
множини не мають спільних елементів,
то будемо казати, що їх перетин – порожня
множина. Порожню множину будемо позначати
символом .
Порожня множина може бути не тільки
результатом перетину. Наприклад: множина
дійсних розв’язків
рівняння
– порожня множина.
Означення
1.1.4. Різницею
множини А
і В
називається множина усіх елементів
множини А,
що не належать множині В.
Різниця
множин А
і В
позначається таким чином: А
\
В .
Означення
1.1.5.
Симетричною різницею множини А
і В
називається множина
.
Різниця
позначається так:
.
Означення
1.1.6. Якщо
множина В є підмножиною множини А, то
різниця множин А
і В
називається доповнення множини В до
множини А. Доповнення множини В до
множини А позначається символом
.
Властивості об’єднання, перетину і доповнення множин (властивості двоїстості).
Теорема
1.1.1
(Співвідношення
двоїстості).
Нехай кожна із множини
міститься в множині А. Тоді мають місце
рівності:
Доведення.
Нехай
тобто
і
,
отже
для кожного
і
.
Навпаки, нехай
,
тоді
і
для кожного
.
Отже
і
.
Друга рівність доводиться аналогічно.